TextBook Найпростішими видами міжнародної економічної інтеграції є зона вільної торгівлі та митний союз. На найвищому рівні інтеграція набирає форми економічного союзу, який передбачає об'єднання національних економік кількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансовій систем і проведення спільної валютної політики.
У прийнятті статусу учасника інтеграції, або позаінтеграційної країни є позитивні та негативні сторони (табл. 11.6).
Таблиця 11.6
Аргументи цивілізаційного вибору України
| Інтеграція до Європейського Союзу (варіант країн Центральної Європи та Баннії) | |
| Аргументи "за" | Аргументи "проти" |
| 1 | 2 |
| 1. Поширення західних ідей серед населення і захоплення західним стилем життя (який підтвердив свою конкурентоздатність) робить привабливим вступ України до ЄС. Крім того Європа є колискою прогресивних економічних зрушень та ідей, що робить її привабливим партнером. Визнання України як стабільної та значущої країни | 1. Активний тиску на Україну з боку Російської Федерації, яка домагалася приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Створення ЗВТ між Україною і ЄС може загрожувати ЗВТ в рамках СНД. |
| 2. Модернізація української промисловості, яка вимагає від української продукції відповідності європейським стандартам. Перехід на органічне землеробство, яке сповідують ЄС (екологічне маркування стало для України дуже добрим кроком) | 2. Іноземні інвестиції та квоти можуть призвести до руйнування установлених пропорцій галузей національного господарства в Україні. Так, наприклад інвестиції можуть бути направлені у ті галузі, які цікаві виключно ЄС. |
| 3. Запровадження безвізового режиму дозволить більшості українських громадян ознайомитися з життям населення Євросоюзу, а українським товарам простіше перетинати кордони Європи | 3. Можливе використання української армії в конфліктах європейських країн |
| 4. Вільна торгівля та безпроблемний вихід на Європейський та світовий ринки призведе до співпраці, яка, в свою чергу, призведе до навчання, а освіченість буде запорукою успіху та прогресу України. Доступність європейської освіти. | 4. Українці ризикують втратити власну національну ідентичність. |
| 5. Значна міграція населення за роки незалежності України до країн північної та західної Європи, призвела до того, що значна частіша українців підтримує вступ до ЄС з метою об'єднання розділених кордонами родин. Наприклад, лише в Італії працює близько 100 тис. українців (переважно жінок). | 5. Зацікавленість ЄС більше у ресурсах та землях нашої держави, ніж у соціально- економічному зростанні України. Низький рівень конкурентоздатності української с/г продукції (традиційної для багатьох регіонів) не витримає конкуренції з "горами масла та ріками молока" Європи, що приведе до значних збитків українських аграріїв. |
| 6. Формування конкурентоспроможного українського товаровиробника, сучасної прогресивної економіки, нового суспільства на основі використання найкращих якостей, традицій та прагнень української держави та її народу. | 6. Вступ до ЄС України за сценарієм, наближеним до "грецького" або "балтійського", призведе до її підпорядкованості розвиненим західним країнам і ослабить економіку країни. На даний момент Україна (нажаль, але це факт) не готова до вступу в ЄС, адже її роль у союзі буде другорядною та незначною, існує небезпека перетворення на "сировинний придаток" ЄС. |
| Збереження позаблокового статусу• і невходження до жодного інтеграційного формування (варіант Швейцарії) | |
| Аргументи "за" | Аргументи "проти" |
| 1. Позаблоковість дає державі ширше поле для маневру, обмежуючи її діяльність на міжнародній арені лише забороною на участь у військових блоках. | 1. Теорія і практика міжнародних відносин переконливо доводять, що нейтралітет обмежує державу у взаємодії з іншими суб'єктами міжнародних відносин. |
| 2. Україні було б ефективним набратись досвіду у розвинутих країн ЕС й інших інтеграцій та блоків але зберегти свою нейтральність, щоб не перерости в частину Росії чи Європейських сусідів нижчого порядку. Позаблоковість дасть можливість на паритетних засадах розвивати взаємовигідне співробітництво як із НАТО так і з Росією. | 2. Для України політична нерухомість рівнозначна стагнації. Оскільки вона розташована на перетині ключових шляхів Європи й Азії, то, як відзначають експерти, нейтральний статус позбавив би її маневру, вкрай необхідного для підтримання різносторонніх контактів, просування національних інтересів і гарантування своєї безпеки. |
| 3. Позаблоковий статус України відкриває перспективи для більш активної участі нашої держави в урегулюванні міжнародних конфліктів як посередника. | 3. Притримуючись даного позаблокового статусу держава може розраховувати лише на власні сили у вирішенні гострих проблем та питань, які можуть виникнути несподівано, одноосібно Україна не може гарантувати собі безпеку. |
| 4. Припинення дій щодо спекуляції антиросійського спрямування зовнішньої політики України. | 4. Нейтралітет України не є гарантованим, бо Чорноморський флот вже на 10-тки років потрапив у володіння Росії. |
| 5.1. Франко писав, що економіка держави як дерево – корінням своїм глибоко в минулому; могутність і сила стовбуру – то державна сучасність, а майбутнім своїм вона тягнеться кроною в небо... Тому наша економіка, політика, суспільство – можуть бути тільки Українськими! Але підкріпленими сильними сторонами наших партнерів або конкурентів. | 5. Україна може залишитися поза межами магістрального шляху розвитку цивілізованих країн, адже у сучасній світовій політиці провідне місце займають не лише національні держави а й їхні об'єднання. |
Джерело: Авторська розробка
Угода про Асоціацію (УА) між Києвом і Брюсселем вже підписана. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року. Її складові – Угода про глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) й угода про запровадження безвізового режиму. Наслідком ратифікації УА країнами ЄС стане набуття Україною статусу асоційованого члена, тобто кандидата в члени Євросоюзу, умови якої узгодженні, що дає вигоди передусім українським виробникам промислової та сільськогосподарської продукції, адже розширює їхній доступ на ринок ЄС, проте вступ до ЄС, викликає значні труднощі у відносинах з найбільшим нашим сусідом Росією. Інтуїтивно українці бажають вступити до ЄС, тому що хотять мати європейські зарплати, європейський рівень життя, загального зближення рівня розвитку України до рівня розвитку, як мінімум Польщі, Чехії, Прибалтики, а згодом й європейських лідерів.
Український вибір між західноєвропейською і східноєвропейською інтеграцією повинен здійснюватися з урахування передусім власних стратегічних, а не тактичних цілей, а також зовнішніх викликів, оскільки країна знаходиться в центрі між Євразійським та Європейським союзами. Україна ще молода держава (трохи більше за 20-ть), безумовно, країні потрібно досягти зрілого віку співпрацюючи з провідними світовими центрами, а не підпорядковуючись їм.
У комплексному вигляді важко оцінити усі ці аргументи. Для визначення того наскільки Україна виграє від процесів інтеграції, необхідно з'ясувати, що було б якби вона не прийняла у цьому участі. Необхідно також врахувати, що як позитивні, так і негативні наслідки мають довгостроковий характер, залежать від загального стану справ на світовій арені, а інколи мають суто політичний характер і тому знаходяться поза межами економічного аналізу.
За своїх конкурентних переваг: вигідного економіко-географічного положення, абсолютної транзитності території, багатого природно-ресурсного, трудового, наукового, виробничого потенціалів тощо, геополітичний напрямок зовнішньоекономічної діяльності України доцільно розробляти на базі стратегічних магістральних векторів, що одночасно є самодостатніми і взаємозалежними. Реаліями формування та розвитку нашої держави визначено такі три напрямки інтеграційних процесів:
1) європейський вибір, оскільки ставиться мета входження до ЄС і це відноситься до стратегічної перспективи;
2) партнерство з країнами СНД, з якими Україна пов'язана багатьма аспектами – історично, виробничою кооперацією, ввозом енергоносіїв та іншого критичного імпорту тощо;
3) до одного з ключових зовнішньоекономічних напрямків належить стратегічне партнерство зі світовим лідером – США, та Організацією Північноатлантичного договору – НАТО.
Входження України до європейського співтовариства, НАТО чи співдружності з іншими державами, не означає, що інтереси України повністю вписуються в економічні інтереси Європейського Союзу та інших економічних структур, а також європейських країн. В неоднорідності національних інтересів різних країн немає нічого протиприродного. Вочевидь, вони і не можуть бути повністю ідентичними. Вектори трьох напрямків інтеграційних процесів стануть для нашої держави вагомим економічним, політичним, і з рештою, суспільним досвідом. Успішне використання такого досвіду, в контексті плідного партнерства, приведе до зміцнення безпеки України, розбудови стабільної, мирної та неподільної Європи. Геополітнчні орієнтації України багато в чому залежатимуть від реальних акцій на підтримку України, як у процесі внутрішніх трансформацій, так і в процесі її інтеграції до світових структур.
11.4. Збереження суверенного статусу України в умовах глобалізації
Світова та внутрішня кризи, які переживає Україна, не тільки не зменшили актуальність теоретичних та практичних проблем, пов'язаних з її європейською інтеграцією, але, навпаки, стимулювали увагу дослідників до організаційних і правових проблем визначення державного суверенітету в умовах глобалізації та формування наднаціональних (наддержавних) організацій різного рівня. На сьогодні стан України можна охарактеризувати як "стратегічну невизначеність", незважаючи на активний європейський вектор. Разом з тим національні інтереси України полягають в розвитку економіки, і якості життя громадян, підвищенні рівня освіти, науки і культури, забезпеченні належного рівня якості охорони здоров'я, формування взаємовигідних партнерських відносин з різними країнами (особливо з сусідами першого порядку), створення умов для становлення і розвитку демократичного громадянського суспільства і розвиненої демократії. Суверенність створює можливості розвитку, проте вимагає виважених компромісів, а стан сьогоденних справ в Україні характеризується як загрозливий, особливо для суверенності нації. Не вірно бачити нашу країну залежною, адже глобалізація зумовила взаємозалежність усієї світової спільноти, з огляду на це українське суспільство повинно використати глобальну взаємозалежність для отримання конкурентних переваг та прогресивного національного зростання.
Світова економіка набуває все більше ознак єдиної цілісної системи та функціонує за єдиними законами. Жодна країна вже не може існувати в умовах економічної автаркії (самодостатності). Основним видом економічної практики стає фінансово-правове регулювання, що послідовно підкоряє собі решту видів господарської діяльності. Сучасний рівень економічного розвитку й економічної інтеграції відображає відносно нове поняття "геоекономіка" – нова геополітика з позицій економічної вагомості держави, яка забезпечує досягнення зовнішньополітичних цілей, світової, або регіональної могутності економічним шляхом.
Глобалізаційні процеси, які відбуваються в сучасному світі, є складними, багаторівневими та неоднозначними. Поряд з безперечним розширенням можливостей сучасних глобальних комунікацій і відносин, глобалізований світ генерує й низку небезпек та загроз. Особливо ці загрози і небезпеки актуалізуються для молодих незалежних суверенних держав, таких як Україна.
Потреби економічного розвитку іноді можуть ставати першопричинами конфлікту з принципами непорушності державного суверенітету, тією ж мірою, як і державні кордони стримують зростання економічних ефектів й загалом сповільнюють процеси становлення суспільного прогресу. Будучи залежними від тиску економічної доцільності, держави відкривають свої кордони й гостро відчувають експансію іноземних валют, міжнародного тероризму, наркотиків, потоків інформації, що надходять з інших країн, громад, угруповань тощо. Усе це знижує ефективність функціонування державного апарату і змушує знаходити нові способи й форми розв'язання актуальних проблем, а отже йти на компроміси, балансувати, не ізолюватись.
В глобалізованому світі провідною ознакою держави постає суверенітет у сучасній міжнародній системі геопросторовочасових координат. Значну роль тут відіграють міграційні процеси, роль соціокультурної уніфікації, національної ідентичності, міжнародної легітимності, сучасні функції держави, економічні детермінанти її розвитку, особливості сучасного світопорядку, роль держави у новітніх міжнародних відносинах.
Державний суверенітет України виступає визначальною рисою й характеристикою країни, як у внутрішніх, так і в міжнародних справах, він відіграє й надалі відіграватиме ключову регулятивно-впорадковуючу роль у міжнародних стосунках. Економічна криза, яку переживає Україна, необхідність реформ, оновлення промислової та сільськогосподарської технології потребують іноземних інвестицій, використання досвіду передових країн світу, розвитку господарських зв'язків, активної участі в економічних і фінансових європейських та світових структурах. На це й спрямована зовнішньополітична діяльність України.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури“ на сторінці 6. Приємного читання.