Розділ «Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури»

При цьому основна частина інвестицій, залучених у зазначені сфери, припадає на Київ, зокрема: 84,2% інвестицій у фінансову діяльність, 56,3% – операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, 64,3% – торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Територіально-галузевий розподіл інвестицій виглядає наступним чином:

– у сільське господарство найбільше ПІІ надходить в Київській, Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, м. Києві, Харківській, Вінницькій областях;

– у добувну промисловість – в Дніпропетровській, Полтавській, Донецькій, Луганській областях та АР Крим;

– в обробну промисловість найбільше іноземних інвестицій надходить у Дніпропетровській, Донецькій, Київській та Києві, Запорізькій областях;

– будівництво є найбільш привабливим в м. Київ, Одеській, Дніпропетровській, Київській, Донецькій областях та АР Крим;

– торгівля залучає найбільше інвестицій в Києві та Київській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій областях;

– готельно-ресторанний бізнес – в АР Крим та Києві; транспортна сфера – Київ, Одеська, Донецька області; фінансова діяльність – Київ, Харківська, Львівська області тощо.

Динаміка прямих іноземних інвестицій залежить, як від інвестиційної привабливості країни в цілому, так й окремих її регіонів. Хоча обсяги ПІІ є незначними, порівняно з інвестиційними коштами українських підприємств, у перспективі, за умови поліпшення інвестиційного клімату та продуманої регіональної політики, їх обсяг може значно зрости.

11.3. Геополітичні аспекти взаємодії України та світової спільноти. Особливості інтеграційних процесів

Сучасна Україна є миролюбною державою, яка спрямовує свою зовнішню і внутрішню діяльність на підтримання політичної і соціально-економічної стабільності в Європі і в усьому світі. З історично-географічної точки зору, особливістю геополітичного положення України впродовж віків був геополітичний тиск із заходу (Польща), північного сходу (Росія) і півдня (Туреччина). Поступово геополітичний тиск з боку Польщі і Туреччини зійшов нанівець, але посилився з боку Росії. Досі в цій країні існують політичні сили, які хотіли б вшивати на Україну і відверто про це заявляють.

У XXI ст. перед сучасною Україною виникають заманливі перспективи завоювання ринків сусідніх країн, організації політичної й економічної взаємодії з пострадянськими країнами. За цих умов Україна об'єктивно може відігравати провідну роль у Східній, Центральній та Південно-Східній Європі. Наша держава в змозі створити альянс країн даного регіону під власною політичною й економічно егідою.

Можливості подальшого хаотичного розвитку людства є практично вичерпаними. Світовому співтовариству вигідне встановлення єдиного світового порядку. Одним із його регіональних центрів і має стати Україна. Адже територія України розташована у Східній Європі і за площею є найбільшою державою Європи, за чисельністю населення входить у першу десятку європейських держав. Величезний природно-ресурсний потенціал сприяє економічному розвитку і перетворенню України в економічно найпотужнішу державу Європи. Проте проблема комплексного і пропорційного розвитку досить чітко ілюструє незбалансованість загального ресурсу держави з її виробничими (господарськими) потребами та потужностями.

Так, наприклад, зарубіжні експерти вважають, що один тільки АПК України здатен прогодувати (за умови передачі землі в приватну власність і подальшого розвитку фермерських господарств) близько І млрд. осіб. Україна індустріально-аграрна держава, її частка у світовому виробництві промислової та сільськогосподарської продукції перевищує 1%. Водночас кількість її населення становить менше 1% від населення планети. Участь України у світовому географічному поділі праці не обмежується лише продукцією гірничовидобувної промисловості чи АПК. Наша держава належить і до групи країн – світових лідерів у випуску ракетоносіїв, космічних апаратів (перше місце в Європі разом із Францією), електрозварювального устаткування, атомних ліхтеровозів, військових суден, літаків тощо. Ракетоносії типу "Циклон" і "Зеніт" визнано найкращими у світі, а найбільший у світі літак "Мрія" – продукт українського літакобудування. Все цс вказує на значні потенційні можливості України щоб посісти провідне місце на політичній і економічній карті не тільки Євроші, а й світу.

Наша держава прагне співробітничати з усіма країнами світу, розвивати економічне співробітництво і партнерство. Україна підтримує контакт із різними політичними й економічними об'єднаннями країн: Європейським Союзом (ЄС). Організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Співдружністю Незалежних Держав (СНД). Бере участь у роботі парламентської асамблеї чорноморських держав. Має намір співробітничати з Рухом неприєднання, стати постійним членом Центральноєвропейської ініціативи.

Проте слід чітко усвідомлювати негативні наслідки інтеграційних процесів, як економічного так і політичного характеру. За певного збігу обставин ресурси України можуть відпливати (як із менш розвиненої у економічному відношенні держави) до розвинених членів угрупування, або у напрямку до географічного центру інтеграційного об'єднання (для зниження транспортних витрат). Якщо встановляться тісні інтеграційні зв'язки між окремими фірмами країн учасниць, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання цін на відповідну продукцію; збільшення зливань посилить панування монополій. Також, за певних обставин, витрати на функціонування інтеграційного об'єднання можуть бути надзвичайно високими, особливо за відсутності належного контролю. Ці проблеми стають відчутнішими зі зростанням ступеня втручання у справи окремих держав з боку органів інтеграції. Якщо, наприклад, деякі витрати будуть вигідні для певної країни, вона буде наполягати на їх збільшенні, розуміючи, що вони фінансуються за рахунок внесків усіх країн-учасниць.

Проте розвиток держав неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до розширення міжнародних зв'язків і взаємопереплетіння національних економік, сприяє інтернаціоналізації суспільного життя, тобто утворюються форми взаємодії між країнами на основі економічної інтеграції. Економічна інтеграція – це процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення та об'єднання економік ряду країн. Інтеграція має декілька рівнів: а) взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення ТНК); б) взаємодія на рівні держав; в) взаємодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн; г) інтеграційне угруповання як результат міжнародного об'єднання. Важливе значення для розвитку міжнародної економічної інтеграції має наявність спільних кордонів, спільних історичних, культурних та інших умов існування. У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів: І) зона вільної торгівлі; 2) митний союз; 3) спільний ринок; 4) економічний союз; 5) повна інтеграція. Кожний з наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості (табл. 11.5).

Таблиця 11.5

Етапи міжнародної економічної інтеграції

Джерело: Міжнародна економіка за ред. А.П. Рум'янцева [32]