Розділ «9.4. Хімічна промисловість»

Станом на 2013 рік на світовому ринку спостерігався певний профіцит азотних добрив, що змусило українських виробників знижувати ціни та виробництво.

Таблиця 9.14

Територіальна організація виробництва деяких видів продукції основної хімії

Як наслідок, стан галузі погіршується. По-перше, експорт азотних добрив зменшився майже на 43% з 2012 по 2013 рр. По-друге, Україна значно збільшила імпорт азотних добрив, раніше внутрішній попит на азотні добрива покривався переважно за рахунок внутрішнього виробництва. В середньостроковій перспективі очікується, що активність Китаю (як значного конкурента) буде й в подальшому сприяти профіциту виробництва азотних добрив у світі і, таким чином, обмежувати попит на добрива українського походження. З іншого боку, внутрішній попит на азотні добрива прямо пов'язаний з активністю сільськогосподарських підприємств. Якщо загальна ситуація в Україні надалі ускладнюватиметься, то в найближчій перспективі виробництво азотних добрив здійснюватимуть лише два підприємства: "Рівнеазот" і "Азот" (Черкаси).

Фосфатні добрива виробляють у Костянтинівні, Вінниці, Одесі, Сумах. Основний об'єм сировини українські підприємства імпортують зі Східної Європи. Частково використовується місцева фосфоритна сировина Кролевецького родовища (Сумська область), Ізюмського (Харківська), та Придністровського. Певну частку фосфорних добрив одержують із доменних шлаків заводу "Азовсталь", який переробляє багаті на фосфор залізні руди Керченського басейну.

Складні добрива виробляють у Новому Роздолі та Вінниці. До основної хімії належить і виробництво брому, магнію, йоду, яке зосереджено в Криму (м. Красноперекопськ, м. Саки) (рис. 9.12).

Рис. 9.12. Хімічна промисловість України

Хімія органічного синтезу розвивається на основі переробки нафти, газу, коксівного вугілля. Орієнтується на сировину, електроенергію, воду. Серед основних виробництв – промисловість хімічних волокон і ниток, серед якої випуск штучного волокна (віскоза, мідноаміачні, ацетатні волокна) розміщено в Києві, Черкасах, Сокалі, Житомирі, де в якості сировинного компонента використовується целюлоза, а синтетичного (капрон, анід, лавсан, нітрон) – в Чернігові "Хімволокно". Український ринок недостатньо забезпечений вітчизняною сировиною та асортиментом продукції, основну масу хімічних волокон виготовляють у Черкасах та Чернігові (рис. 9.12).

Промисловість синтетичних смол і пластмас у виробництві використовує органічні сполуки, які отримують в результаті переробки нафти, газу, кам'яного вугілля, тому підприємства наближені до районів видобутку цих ресурсів – Донецьк, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Прилуки (Чернігівська обл.). Також виробництво синтетичних смол і пластмас здійснюється на основі комплексного використання сировини у складі великих комбінатів азотної і хлорної промисловості. Тому в Дніпродзержинську на базі "Дніпроазоту" і в Горлівці на потужностях "Стиролу" здійснюється випуск полістиролу, сополімерів стиролу. У Сєвєродонецьку виробляють склопластики та пластмасові вироби. Центрами з виробництва пластмасової та плівкової продукції є Калуш, Одеса, Фастів, Київ, Первомайськ, Луцьк та ін.

Лакофарбова промисловість України включає підприємства, що виробляють лаки, фарби, розчинники, оліфи, шліфувальні суміші, шпаклювальні матеріали. В Україні діє біля 30 великих підприємств лакофарбової промисловості. Найбільші у Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Бориславі, Чернівцях, Кривому Розі. Виробництво синтетичних барвників налагоджено у Рубіжному Луганської області.

Фирмацевтична промисловість України упродовж останніх років демонструє стійку тенденцію до зростання (табл. 9.13). Найбільша частина продукції виробляється у Києві (60%), Харківській, Київській, Львівській, Черкаській областях. Асортимент продукції складає понад 2000 найменувань ліків. Понад 80% з них виготовляється з імпортної сировини, яка завозиться з Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Китаю (до 60%), країн СНД (до 20%).

На внутрішній ринок йде 60% виробленої продукції, 40% – експортується. У групі провідних вітчизняних виробників лікарських засобів знаходяться ЗАТ "ФФ "Дарниця" (Київ), Корпорація "Артеріум" (ТОВ "Київмедпрепарат" і AT "Галичфарм" (Київ, Львів)), ТОВФК "Здоров'я" (Харків), "Борщагівський ХФЗ" (Киів), ПАТ "Фармак" (Киів), "Червона зірка" та "Біолік" (Харків). Кожний із цих гігантів фарміндустрії займає близько 10% ринку вітчизняних лікарських засобів. Далі йде група більш ніж з трьох десятків підприємств, продукція кожного з них займає від 1% до кількох відсотків ринку.

Серед них – AT "Індар" (Киів), AT "Київський вітамінний завод", AT "Стиролбіофарм" (Горлівка), "Лєкхім" (Київ, Умань, Харків), "Сперко" (Вінниця), "Біолік" (Ладижин, Вінницька обл.), "Лубнифарм" (Лубни, Полтавська обл.), "Біостимулятор" (м. Одеса), холдингова компанія "Ензим" (м. Ладижин) та інші. До третьої групи належать більше сотні підприємств, що випускають лише 1-2 лікарських засоби, найпростіших у виробництві і дешевих: йод, зеленка, перекис водню. Для галузі характерне явище роботи підприємств на давальницькій сировині.

Промисловість побутової хімії виробляє синтетичні засоби для миття і догляду за одягом, посудом, меблями, засоби боротьби з шкідниками тощо. Серед товарів побутової хімії провідне місце займають синтетичні мийні засоби (СМ3). Вони виробляться на базі підприємств, що розміщені у Вінни ці ("Вінницяпобухім"), Одесі ("Кемікалс індастрі"), на українському заводі Procter & Gamble Manufacturing Ukraine (Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.) виробляються пральні порошки (Gala), а також туалетне мило (Shandy, Safeguard і Camay). Найбільш крупним вітчизняним виробником порошкоподібних СМ3 є ПАТ "Время" (м. Первомайський Харківської обл.). Виробництво мила налагоджено у Вінниці, Києві, Борисполі, Одесі, Львові, Дніпрпетровську та ін.

Розвиваються в Україні і галузі малотоннажної хімії. Виробництво органічних і неорганічних реактивів, високочистих препаратів налагоджено також на заводах у Шостці, Черкасах, Києві і Львові. Деякі з них випускають реактиви на замовлення закордонних споживачів.

Україна здійснювала виробництво кінофотоматеріалів (кольорові і чорно- білі кіноплівки, магнітні аудио- та відеокасети, матеріали для поліграфії та інша продукцію). їх випускало єдине підприємство – ум. Шостка "Свема". Кілька останніх років розробляється проект "Індустріальний парк Свема" який передбачає залучення інвесторів для організації виробництва на промисловому майданчику підприємства "Свема" у Шостці Сумської області, як на базі наявних об'єктів і технологій, так і шляхом створення нових виробництв.

Нафтохімічна промисловість представлена групою підприємств з виробництва органічних і неорганічних продуктів на основі нафтових фракцій, природного газу і газів нафтопереробки. Нафтохімічні підприємства розміщені, як правило, поряд з нафтопереробними в Кременчуку, Херсоні, Бориславі, Бердянську. До складу нафтохімічної промисловості входять виробництво продуктів основного органічного синтезу, шинна промисловість, гумово- азбестова промисловість. Шинна промисловість відзначається високим рівнем концентрації та спеціалізації. Підприємства галузі знаходяться у Дніпропетровську (шинний завод) та Білій Церкві ("Росава", "Валса").

Гумово-азбестова промисловість випускає продукцію з гуми (листова гума, іграшки, предмети широкого вжитку). Найбільші підприємства: Яисичанськ, Суми, Одеса, Харків, Біла Церква, Львів. Для виробництва гуми необхідна сажа. Її виробляють у Дашаві та Кременчуку.

Отже, хімічний комплекс належить до найбільш енерго- та ресурсомістких в українській економіці та має значну залежність від попиту з боку галузей, що споживають його продукцію – будівництва, машинобудування, легкої промисловості та сільського господарства. Крім того, він розвивається в умовах значного зовнішнього конкурентного тиску, зумовленого насамперед нарощуванням обсягів реалізації хімічної продукції азійськими країнами (здебільшого КНР).

Територіальна структура хімічного комплексу. Більшість підприємств хімічної промисловості зосереджено у трьох районах: Придніпров'ї, Донбасі, Прикарпатті, тому ці райони найбільше екологічно забруднені. Зокрема, основними виробниками хімічної продукції в Україні є холдингова група "Group DF", до складу якої входять Черкаський "Азот", Концерн "Стирол" (Горлівка), Сєвєродонецький "Азот" та "Рівнеазот". Також великими виробниками хімічної продукції є Київхімволокно, Алчсвський коксохімічний завод, Вінницяпобутхім, Дзержинський фенольний завод тощо.