Розділ «9.4. Хімічна промисловість»

У структурі сучасної хімічної промисловості України пріоритетними галузями е гірничо-хімічна, основна хімія (неорганічна), хімія органічного синтезу (виробництво полімерних матеріалів) та нафтохімічна промисловість (табл. 9.12). У галузевій структурі на продукцію хімічної промисловості припадає 68%, нафтохімічну 15%, хіміко-фармацевтичну – 17%.

Крім основних великих груп, виділяють інші галузі хімічної промисловості: фотохімічну, виробництво хімреактивів, кіно- і фотоплівки тощо. Зміна сировинної бази може вплинути на зміну географії окремих галузей хімічного комплексу. Динаміка виробництва основних видів продукції хімічного комплексу за 2011-2013 роки наведена у табл. 9.13.

Таблиця 9.13

Динаміка виробництва основних видів продукції хімічного комплексу за 2011-2013 роки

Джерело: ДСС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstatgov.ua

Хімічний комплекс України має сильні та слабкі сторони. Позитивними аспектами його розвитку є часткова забезпеченість галузей власною сировиною; відносно стійкі позиції на зовнішньому ринку за умови сприятливої цінової кон'юнктури та висока експортна орієнтація; можливості зростання обсягів виробництва; кваліфіковані трудові ресурси; досвід роботи на вітчизняному та зарубіжному ринках. З проблемного боку хімічного комплексу залишаються: висока енерго- та ресурсовитратність; недостатній рівень науково-технічних розробок; сировинна імпортозалежність деяких галузей; застарілість основних фондів; екологічні проблеми виробництва; обмежений товарний асортимент; не гнучка цінова політика; невідповідність асортименту щодо попиту на внутрішньому товарному ринку; недостатній рівень інвестицій.

9.4.2. Територіальна організація провідних галузей хімічної промисловості

В Україні є власна сировинна база, що стала запорукою формування та розвитку гірничо-хімічної промисловості. Вона представлена видобутком мінеральних ресурсів, а саме калійних та кухонних солей, самородної сірки, мінеральних барвників, фосфатної сировина (апатитів і фосфоритів), бариту, солей йоду і брому та ін.

Найважливішими районами гірничо-хімічної промисловості є Передкарпатгя (видобуток калійних солей Калуша і Стебника, сірки Яворова і Нового Роздолу), Донбас (видобуток кам'яної солі в Артемівську і Слов'янську) та Причорномор'я.

Найбільші родовища сірки, що мають промислове значення, розробляються в Передкарпатському сірконосному басейні – Новий Розділ, Новояворівськ, Язівське родовище (Львівська обл.). Сірка використовується для виробництва сірчаної кислоти.

Запаси калійних солей в Україні невеликі, найбільше зосереджені у родовищах Калуша (Івано-Франківська обл.) та Стебника (Львівська обл.). З цієї сировини виробляють калійні добрива, харчову сіль і каустичну соду. Функціонує Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал". Тут здебільшого виробляють хлорні калійні добрива. Розвіданими запасами комбінат забезпечений більш як на 100 років. Також добрива калійної групи та магній виробляються у Калуші (Карпатнафтохім (концерн "Оріана").

В Україні є значні запаси кухонної солі, що зосереджені у чотирьох соленосних районах – Слов'янсько-Артемівському, Карпатському, Ісачківсько-

Роменському та в районі ропних озер на півдні України. Основні запаси кам'яної солі зосереджені у Артемівському, Слов'янському і Новокарфагенському родовищах.

Високоякісну сіль видобувають на Солотвинському родовищі (Закарпатська обл.). Тут з білої солі, яка вміщує понад 90% хлористого натрію, виробляють товарну сіль сортів "Екстра". В Ісачківсько-Роменському районі розробляється Єфремівське родовище на Харківщині. Великі запаси самоосадної солі розміщуються в озерах та лиманах Причорномор'я і Криму, особливо багатий на хлоридні солі натрію, магнію і брому Сиваш.

Фосфорити й апатити видобуваються в Середньому Придністров'ї, Сумській, Харківській областях, найбільші – Кролевецьке родовище (Сумська область), Ізюмське (Харківська), Придністровське.

На території України ведеться видобуток мінеральних барвників – малахіту, кольорових глин, азуриту, окислених залізних руд, піролюзиту, кіноварі, кольорових туфів й сланців та інших мінералів і гірських порід. З них виробляють природні фарбувальні пігменти, що застосовуються у багатьох галузях промисловості. В промисловій розробці перебувають три родовища: Цілик (Дніпропетровська обл.); Суха Кам'янка (Харківська область); Яснопольське (Донецька область).

У багатьох галузях виробництва, а саме у машинобудуванні, електротехнічній, металургійній промисловості, для виробництва мастил, фарб, олівців тощо використовується графіт. В Україні розвідано значні ресурси графіту, найбільше родовище – Завалівське (Кіровоградська обл.).

Нафту, як сировину для хімічної промисловості, використовують в Самборі, Долині, Бориславі при виробництві синтетичних смол, пластмас, бензину, керосину, хімічних волокон. Вапняк для випуску кальцинованої соди та карбіду використовують у Лисичанську, Красноперекопську, Слов'янську.

Основна хімія виробляє кислоти, соду, луги, мінеральні добрива (табл. 9.14). Серед виробників продуктів хімії та хімічних сполук в Україні найпотужнішою є галузь виробництва азотних добрив, також азотні добрива є однією з основних експортних груп товарів України.

Азотна промисловість України випускає: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід тощо. Виробництво азотних добрив контролюється переважно "Group DF", до складу якої входить чотири з шести виробників азотних добрив, зокрема: "Рівнеазот", "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", "Концерн Стірол" та "Азот" (Черкаси). Крім того, виробництвом азотних добрив займаються "Дніпроазот" та "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) – основним призначенням заводу є виробництво та реалізація хімічної продукції – аміаку та карбаміду. Крім того, завод приймає та перевантажує призначені для експорту добрива, що виробляються в Росії та Україні. З вище згаданих шести хімічних підприємств п'ять мали в 2013 році залежність від сировинних поставок з Росії. Тоді як "Дніпроазот" використовує у виробництві природний газ українського походження.