До діагностичних відносять завдання, пов'язані з виявленням обставин створення досліджуваних об'єктів – місця, часу, використаних матеріалів, засобів і прийомів, що застосовані при його створенні; з встановленням змісту, смислового навантаження досліджуваного об'єкта, його художньої, історичної, культурної цінності, а також належності досліджуваного об'єкта до робіт певного автора, відомої школи, стилю, жанру – за використаними матеріалами, творчою манерою, сюжетом, змістом тощо.
При цьому вирішуються такі основні питання:
• 1) Чи має представлений на експертизу твір культурну цінність в історичному, етнографічному чи художньому аспектах?
• 2) Який вік наданих на дослідження творів прикладного мистецтва, та якою є їх матеріальна вартість?
• 3) Яка матеріальна вартість збитку в результаті пошкодження даного художнього твору?
• 4) Якою є вартість реставрації наданого на дослідження художнього виробу?
• 5) Чи належить надана на дослідження ікона "Святий Георгій- Переможець" до виробів сучасного мистецтва, і чи піддавалась вона штучному старінню?
• 6) Які техніка та технологія виконання наданої на дослідження картини (скульптури)?
• 7) Чи використовувались для виготовлення картини сучасні засоби та способи нанесення зображень, зокрема плотер із сухими пігментами?
Матеріальна цінність художніх творів визначається на підставі вирішення питання про їх художню та естетичну цінність, а також відповідно до відомостей, що містяться в каталогах аукціонних продаж, інших методичних матеріалах, і з урахуванням попиту на аналогічні твори протягом декількох останніх років. При цьому враховується ступінь первинної фізичної збереженості творів, якість проведеної реставрації, наявність довільних вилучень (утрат), доповнень, інших переробок, яких зазнав оригінал. При визначенні матеріальної шкоди експерт спочатку визначає вартість твору до його пошкодження, а вже після цього, залежно від типу твору, визначає його залишкову вартість або вартість реставраційних робіт.
Класифікаційні (типологічні) завдання пов'язані з віднесенням досліджуваного твору чи виробу до конкретного типу, виду продукції. Серед головних класифікаційних завдань мистецтвознавчої експертизи слід виділити, перш за все, визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі. Так, виходячи з орієнтовного переліку питань, на розв'язання яких спрямовано проведення мистецтвознавчої експертизи, в багатьох випадках основним змістом дослідження та підґрунтям для висновку мають бути відповіді на такі питання:
• 1) Чи належить досліджуваний твір до продукції, що має порнографічний характер?
• 2) Чи належить інформація, що міститься на наданих на дослідження носіях, до дитячої порнографії?
• 3) Яким є ідейне спрямування твору, зокрема, чи містить наданий на дослідження твір пропаганду насильства або жорстокості?
У вітчизняному законодавстві злочинним вважається порушення принципів статевої моралі шляхом виготовлення, ввезення або розповсюдження предметів порнографічного характеру, до яких відносяться твори, що мають своїм призначенням збудження нездорового статевого потягу шляхом вульгарного, в грубій натуралістичній формі або протиприродного відображення геніталій, антиетичних сцен статевих актів, статевих збочень.
У кримінальних провадженнях про незаконне розповсюдження порнографічних матеріалів або предметів порнографічного змісту, про збудження ненависті або ворожнечі, про приниження гідності людини або групи людей за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії тощо виникає необхідність призначення мистецтвознавчої експертизи їх змісту, художньої цінності й направленості впливу на людину, суспільство в цілому або на конкретні соціальні групи.
Предметами, що можуть бути об'єктами дослідження мистецтвознавчої експертизи, виступають оповідання, вірші чи інші твори непристойного порнографічного або іншого аморального змісту в друкованому, рукописному вигляді, зображення порнографічного характеру на фотознімках, малюнках, у скульптурних композиціях, в кіно- чи відеофільмах тощо. Головним завданням експерта-мистецтвознавця при дослідженні матеріалів, які, ймовірно, мають порнографічний чи інший протиправний характер, є встановлення художньої, історичної або культурної цінності об'єкта дослідження, спрямованості й ступеня впливу на свідомість особи (реципієнта) або населення в цілому. Для встановлення порнографічного характеру предметів злочину за справами зазначеної категорії доцільне призначення психолого-мистецтвознавчої експертизи з метою визначення порнографічного характеру та змісту досліджуваних предметів і матеріалів. При цьому у випадках дослідження кіно- та відеоматеріалів в якості експерта-мистецтвознавця доцільно залучати спеціаліста в галузі кіно- і відеомистецтва; в разі дослідження фотографічних зображень, картин, малюнків чи інших графічних зображень – спеціаліста в галузі живопису й образотворчого мистецтва. Висловлені експертами судження щодо змісту й характеру наданих на експертизу матеріалів повинні бути засновані на спеціальних знаннях, а не на побутових уявленнях без урахування специфіки певного виду мистецтва.
Проведення комплексної судової психолого-мистецтвознавчої експертизи доцільне у тому випадку, коли треба встановити спрямованість і ступінь впливу твору мистецтва на свідомість або підсвідому сферу особи, соціальної групи чи населення загалом. При цьому кожний з експертів повинен розв'язувати питання, що входять до його компетенції. Зокрема, експерт-мистецтвознавець розв'язує питання щодо наявності чи відсутності художньої цінності матеріалів, сюжету, концепції та художніх принципів, а також щодо наявності чи відсутності основних ознак порнографії, якими можуть бути: концентрація уваги на зображенні фізіології статевого акту і статевих органів; немотивованість окремих сцен і епізодів; формальне використання антуражу, костюмів, музичного фону; однозначність зображуваного й відсутність у ньому метафоричних смислів, образних рішень чи інших ознак художньої мови; операторські рішення стосовно порнографічної фото- й кінопродукції, зокрема крупний план, прямі ракурси, спрямоване освітлення, що орієнтує на детальну демонстрацію механіки статевого контакту; відсутність індивідуалізації діалогів діючих осіб, їх скудність чи повна відсутність, використання звукового середовища виключно з метою підкреслювання акустичної фактури статевого акту. В свою чергу, експерт-психолог повинен розв'язувати питання щодо характеру й ступеня психологічного впливу на потенційного споживача досліджуваних матеріалів, наявність чи відсутність пропаганди насильства, жорстокості, нетрадиційних і викривлених форм сексуальних стосунків.
У випадку, коли у органів досудового розслідування є підстави підозрювати, що в наданих матеріалах чи предметах порнографічного характеру містяться зображення неповнолітніх, виникає необхідність призначення зазначеної комплексної експертизи з додатковим залученням експерта в галузі судової медицини, який у дослідницькій частині висновку повинен чітко і однозначно висловитися стосовно біологічного віку осіб, які беруть участь у зображених сценах.
Такий висновок робиться за медичними критеріями, якими можуть бути: наявність або відсутність вторинних статевих ознак; ступінь їх виразності; зріст, статура і пропорційність будови тіла; виразність підшкірного жирового прошарку тощо. Це має принципове значення для правильної кваліфікації злочинного діяння.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мистецтвознавча експертиза“ на сторінці 3. Приємного читання.
