• 3) Чи придатні дані нашарування ґрунту та зразки для порівняльного дослідження для ідентифікації за ними конкретної ділянки місцевості (дається визначення локальної ділянки місцевості із зазначенням її розмірів і меж)?
• 4) До якого регіону країни (області) можна віднести ґрунтові нашарування на об'єкті-носії?
• 5) Які механізм і давність утворення нашарувань ґрунту на даному об'єкті?
• 6) Якими є умови збереження та використання наданого на дослідження об'єкта, встановлені на підставі аналізу ґрунтових нашарувань на ньому?
Вирішення завдання індивідуальної ідентифікації локальної ділянки місцевості є можливим настільки, наскільки можливо диференціювати одну ділянку від іншої. Тому необхідним етапом ідентифікаційних досліджень є встановлення ступеня відмінності між ґрунтом ділянки, на якій вчинено злочин, і ґрунтом прилеглих до неї ділянок. При цьому важливо встановити комплекс ознак, на підставі яких можна здійснити диференціацію. Отримання відповідей на питання про наявність і локалізацію нашарувань, їх природу чи наявність певних сторонніх домішок в об'єктах досліджень, встановлення механізму утворення нашарувань, як правило, не спричиняє значних труднощів.
Зазначене стосується питання про походження ґрунтових нашарувань від конкретної ділянки місцевості за умови, що сукупності виявлених ознак ґрунтових забруднень і зразків з місця події аналогічні одна одній, відрізняються від ознак контрольних зразків і можуть бути визнані практично неповторними. Присутність у нашаруваннях ґрунту значної кількості часток будівельних матеріалів (цегли, будівельних розчинів, скляних волокон) свідчить, що ці нашарування походять від ділянок, поширених на будівельних майданчиках, поблизу будівель, які ремонтуються, у місцях зберігання будівельних матеріалів, скидання будівельного сміття тощо. Комплекс домішок, який складається з уламків гірських порід (щебеню), вкритих бітумом або кам'яновугільною смолою, металевих ошурок, іржі тощо є характерним для ґрунтів, поширених поблизу автошляхів. Крім цих включень у таких ґрунтах часто містяться частки скла, фарбного покриття та різноманітних речовин, які могли перевозитися цими шляхами. Нашарування ґрунту, що вкривають автошляхи з асфальтовим покриттям, часто мають легкий механічний склад і містять великі кількості хлористого натрію, який застосовується для боротьби з ожеледицею. Для ґрунтів, розташованих уздовж залізниць, характерною є присутність значної кількості вугілля та паливних шлаків, металевих ошурок, засмічених нафтопродуктами. У порівняльних дослідженнях в аспекті оцінювання ідентифікаційної значущості домішок треба враховувати частотність певних видів включень. Ступінь засміченості ґрунтів визначається за загальним вмістом усіх груп домішок, і в ідентифікаційних дослідженнях виступає як родова ознака.
У практиці судово-ґрунтознавчих досліджень об'єкти з такими наборами ознак трапляються нечасто. Частіше ідентифікація утруднена внаслідок зміни або неповноти відображення всіх властивостей (ознак) ґрунтів у нашаруваннях чи в порівняльних зразках, замаскованості ознак ототожнюваного об'єкта, відображених в ідентифікуючому об'єкті, чи неможливості виявити достатню кількість ознак (наприклад мала кількість речовини, забрудненість кров'ю, нафтопродуктами), або внаслідок наявності у ототожнюваного та ідентифікуючого об'єктів лише родових (групових) ознак. У таких випадках експерт може дійти висновків лише про наявність у порівнюваних об'єктів спільної (різної) родової чи групової (або ж вузької групової) належності.
У цілому такі домішки, як уламки кам'яного вугілля, частки глиняної (червоної) цегли, сколки скла, частинки іржі є найбільш поширеними у багатьох антропогенних ґрунтах і трапляються навіть на ділянках, розташованих на значній відстані від населених пунктів, у тому числі в агроценозах, лісових угіддях тощо. Доволі часто в ґрунтах населених місць виявляються домішки таких будівельних матеріалів, як частинки крейди, грудки застиглих будівельних розчинів на основі вапняного в'яжучого, деякі різновиди шлаків, частинки асфальтового покриття тощо. Зазвичай наявність у порівнюваних фунтах незначних кількостей зазначених включень оцінюють як родову ознаку.
Включення в фунтах скловолокон і корольків скловати, частинок будівельних розчинів на основі гіпсового гідравлічного в'яжучого або портландцементу, різновидів шлаків із текстурою скловати спостерігаються дещо менше, і тому присутність у порівнювальних фунтах помітної кількості таких домішок може розцінюватися експертом як групова ознака. Виявлення частинок азбесту або багатошарових частинок фарби, що збігаються за кольором і складом, свідчить про більш вузьку групову належність.
При встановленні доказового значення висновків судово-фунтознавчої експертизи висновки про спільну родову чи групову належність порівнюваних об'єктів ніякою мірою безпосередньо не свідчать про наявність зв'язку між елементом матеріальної обстановки злочину та досліджуваним об'єктом і не можуть тлумачитись як висновки про тотожність. Доказове значення таких висновків залежить від конкретних обставин кримінального провадження, і за відсутності суперечностей з іншими матеріалами досудового розслідування ці висновки можуть виступати як необхідна ланка у ланцюгу фактів, за допомогою яких визначаються можливість чи вірогідність зв'язку між об'єктами і подією.
До ідентифікаційних питань, що вирішуються судовою експертизою Ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії, можна віднести такі:
• 1) Чи мають порівнювані ґрунтові речовини (вказуються які) загальні родову та групову належність?
• 2) Чи належать ґрунтові речовини на забруднених предметах, місцю події або будь-якій іншій ділянці місцевості, що пов'язана з розслідуваною подією (вказуються ділянка або декілька ділянок, їх розміри, межі)?
• 3) Чи знаходилися надані об'єкти (вказується, які саме) в контактній взаємодії судячи за наявним нашаруванням Ґрунту?
З урахуванням завдань, які вирішуються судово-ґрунтознавчою експертизою, вивчення домішок неґрунтового походження має велике значення як в ідентифікаційних, так і в діагностичних дослідженнях. У випадках діагностики (встановлення характеристики місцевості) невідомої ділянки місця події засміченість ґрунтів має особливе значення для антропогенних і техногенних ландшафтів. Ґрунти таких ділянок характеризуються складом та ознаками, які не відповідають повністю їх первісним природним генетичним особливостям. Це зумовлено тим, що умови і експлуатація таких ландшафтів (переміщення шарів Ґрунту внаслідок перекопування, потрапляння в біоценоз сторонніх інгредієнтів, зміна рослинних асоціацій тощо) призводять до суттєвих змін природного стану ґрунтів на певній ділянці.
Методи й методики судово-ґрунтознавчої експертизи поділяють на: морфологічні методи; методи аналізу складу і структури; методи аналізу фізичних, хімічних та інших властивостей; геолого-мінералогічні методи; методи дослідження біологічних характеристик. Хімічний (елементний) склад є важливою характеристикою ґрунтів і доволі часто використовується при проведенні судово-ґрунтознавчих експертиз в якості ідентифікаційної ознаки. Для його визначення застосовують хімічні, полярографічний, емісійний спектральний, атомно-абсорбційний, рентгенофлуоресцентний та інші методи аналізу. їх застосування в експертній практиці має відповідати таким вимогам, як високі чутливість, точність, експресність, недеструктивність, можливість досліджування малих кількостей, одночасне визначення багатьох елементів.
Серед перспективних методів у галузі судово-ґрунтознавчої експертизи необхідно виділити: електропрофілювання, сканування зворотного простору, мультисубстратне тестування, вимірювання магнітних характеристик. Неабияке значення для проведення ґрунтознавчих досліджень має енергодисперсійний ренгтгенофлуоресцентний аналіз, який відноситься до експресних методів дослідження, дозволяє одночасно визначати якісний та кількісний елементний склад ґрунту.
Останніми роками для проведення судово-ґрунтознавчих експертиз став застосовуватися біоморфний аналіз, який є доволі інформативним і перспективним. Біоморфне дослідження ґрунтових об'єктів можливе при вирішенні класифікаційних, діагностичних та ідентифікаційних завдань. На основі даних біоморфного аналізу експерту вдається достатньо чітко розрізняти ґрунтові зразки (нашарування), які відбираються: з природних (відносно природних) ценозів – лісовий масив, луг, лісопаркова зона, лісосмуга; з ділянок, де переважають "техногенні" ґрунти – міських територій, територій населених пунктів, рослинний покрив яких зазнає значних антропогенних навантажень у вигляді витоптування, наслідків будівництва, експлуатації транспорту тощо (перемішування шарів ґрунту, попадання паливно-мастильних матеріалів, техногенне забруднення тощо); у ряді випадків – встановити, що відбувається у закритих приміщеннях із "земляною" (фрагментарно збереженою) підлогою, в яку не привносяться нові рослинні фрагменти, – гаражі, ремонтні майстерні, сараї тощо). Щодо родової або групової належності експерти доходять висновку, ґрунтуючи його на узагальнених даних усіх проведених досліджень. При цьому як загальна характеристика біоморфного комплексу, так і окремі характеристики, що її складають, в різних дослідженнях можуть розглядатися як родові або групові ознаки (це визначається "строкатістю" або однорідністю території, з якої зразки походять, наявністю або відсутністю рослинних часток з характеристикою комплексів, що ними утворюються). Зазвичай, в якості загальних родових ознак розглядають ознаки ландшафтної єдності території, яка (ознака) складається з характеристики комплексу біоморфу в цілому (або фітолітного комплексу) і характеристики рослинних залишків, яких видно неозброєним оком, що свідчить про однаковий рослинний покрив і збіг механічного складу, спільні риси мінералогічного складу ґрунтів, що визначають єдність покриву ґрунту. Ознаки забарвлення (кольору) Ґрунту, ступеня гумусованості, перемішування ґрунтової маси і ознаки антропогенного навантаження розглядають як більш вузькі, групові, ознаки.
Результати біомофрного аналізу в сукупності з даними мінералогічного дослідження дають доволі точну характеристику ландшафту території, суттєво доповнюють інформацію, отриману в результаті визначення фізико-хімічних показників ґрунтів, мінерального складу й ступеня забрудненості. До того ж біоморфний аналіз у деяких випадках виявляється більш інформативним порівняно з ботанічним, особливо коли йдеться про невеликі (незначні) нашарування на предметах одягу, взуття, частинах автомобіля, знаряддях. Цей аналіз може розглядатися як складова комплексного дослідження ґрунтових і ґрунтово-рослинних об'єктів.
Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґрунтознавча експертиза“ на сторінці 2. Приємного читання.
