Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

Експертизи у судочинстві України

Можливою є також постановка питань щодо локалізації нашарувань мікрочасток волокон на будь-якому об'єкті та її відповідності ситуації розслідуваної події, щодо джерела походження волокнистих матеріалів за місцем виготовлення, зберігання. Водночас, не рекомендується ставити невизначені завдання – встановлення "однаковості", "подібності", "тотожності" об'єктів волокнистої природи за структурою або хімічним складом, оскільки при використанні результатів таких досліджень як доказів виникають труднощі, пов'язані з тим, що експерт виходячи із своїх спеціальних знань зобов'язаний уточнити завдання у слідчого шляхом клопотання, а це збільшує час проведення експертизи.

Недоцільною є постановка запитання в такому формулюванні: "Чи є на об'єкті мікрочастки волокон з одягу підозрюваного гр. А?". Таке питання передбачає ототожнення конкретного (індивідуально визначеного) предмета одягу за відокремленим від нього волокном (його мікрочастинкою). На сьогодні таке завдання експертним шляхом не вирішується. На сучасному рівні розвитку експертизи волокнистих матеріалів не може бути встановлено конкретне джерело походження за технологією виготовлення підприємства-виробника об'єктів волокнистої природи, оскільки немає інформації про технологічні показники конкретних видів продукції, які випускаються як на території України, так і на підприємствах ближнього й далекого зарубіжжя. З цієї ж причини не може бути визначено конкретне цільове призначення низки об'єктів волокнистої природи. Мета використання одного й того самого об'єкта може бути різною залежно від конкретних потреб користувача.

Недоцільно ставити питання про факт контактної взаємодії стосовно: комплектів одягу, якими користувались тривалий період часу після події злочину, піддавали пранню, хімічному чищенню; предметів одягу, забруднених кров'ю та іншими виділеннями людини, нашаруваннями ґрунту, вкритих пліснявою; комплектів одягу, коли невідомо, в якому одязі знаходився підозрюваний при скоєнні злочину; комплектів одягу, однорідних за кольором або волокнистим складом (наприклад спецодягу, військового одягу); предметів нижньої білизни з білого хлопка та віскози з простирадлом, наволочкою тощо.

На сучасному рівні розвитку експертизи за частками (мікрочастками) волокон, які виявляються в значній кількості на будь-якому предметі одягу, практично не вдається вирішити питання щодо того, якому предмету одягу належить кожний з різновидів волокон. Це пояснюється низкою причин. По-перше, волокна-нашарування на одязі утворюються в результаті численних випадкових стикань з різноманітними предметами одягу та іншими об'єктами волокнистої природи. У процесі таких контактів на одяг переходять не всі різновиди волокон, що входять до складу матеріалу контактуючого предмета. По-друге, практично неможливо встановити послідовність потрапляння мікрочасток волокон на досліджуваний одяг до події, яка вивчається, в процесі або після неї. У зв'язку з цим, за відсутності підозрюваного та його одягу, призначати експертизу із встановлення родової (групової) належності сторонніх мікрочасток волокон на предметах одягу потерпілого не має сенсу. Не вдається довго зберігати вилучені волокна у вигляді мікропрепаратів у водному та водно-гліцериновому середовищі, оскільки вони відносно швидко змінюють свої властивості, стають непридатними для подальшого порівняльного дослідження.

Для правильних організації та проведення експертизи, оцінки результатів і формулювання вірогідних висновків експерту необхідні дані щодо походження, збереження, експлуатації та вилучення досліджуваних об'єктів. Так, для вирішення питання про факт контактної взаємодії необхідні відомості про умови використання одягу потерпілого та підозрюваного з часу вчинення злочину до моменту направлення на експертизу. Зокрема, експерт має знати, чи носили одяг і як довго, чи піддавався він чищенню, пранню, хімічному чищенню. Необхідно повідомляти експерту, що досліджувані предмети одягу, наприклад, потерпілого, не торкалися до і після події об'єктів, які мають такий самий волокнистий склад, як і предмети одягу підозрюваного, і речей чи речовин, котрими забруднений одяг підозрюваного.

У випадках призначення експертизи з метою ідентифікації цілого за частинами необхідно вказати, яке ціле є шуканим у кримінальному провадженні, і в подальшому, залежно від характеру цілого (кусок чи рулон тканини, предмет одягу, кусок мотузки), навести про них відповідні дані. Наприклад, про предмети одягу важливими є такі відомості: місце й час їх виготовлення й придбання, факти переробки (перефарбовування тощо), умови експлуатації. Про предмети одягу ручного виготовлення необхідні окрім цього дані про спосіб виготовлення, матеріали і пристосування, за допомогою яких вони виготовлялися.

Експертизою волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них розроблена загальна для всіх об'єктів схема експертного дослідження, яке складається з таких етапів:

• огляд речових доказів, у тому числі з використанням інструментальних методів (одночасно проводиться індивідуалізація в межах можливого за зовнішніми ознаками речових доказів і окремих об'єктів, що їх складають, а також локалізація виявлених нашарувань і забруднень);

• виокремлення об'єкта в придатному для подальшого дослідження вигляді (відокремлення від предмета-носія, виділення з маси сторонньої речовини);

• виявлення родових ознак волокон ниток, пряжі, тканини, різноманітних виробів з волокнистих матеріалів і відокремлених від них частин залежно від об'єкта, який надійшов на дослідження;

• виявлення групових ознак досліджуваних об'єктів, окремих ознак, що індивідуалізують об'єкт (з цією ж метою проводиться вивчення механізму пошкоджень, загальної лінії відокремлення та інших ознак єдиного цілого у порівнюваних об'єктах);

• виявлення ознак загального джерела походження (за місцем виготовлення, збереження), у тому числі експлуатаційних ознак;

• оцінка виявлених ознак і формулювання висновків.

Виявити окремі ознаки, що індивідуалізують об'єкт у достатньому для встановлення тотожності обсязі, вдається не часто. Частіше виявлені окремі ознаки дозволяють встановити загальне джерело походження низки об'єктів або вузьку групову належність до спеціального класу, до групи найменшого обсягу, спеціальну групову належність, зумовлену розслідуваною подією. На кожному етапі дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них зазвичай застосовують певний комплекс методів та окремих методик, необхідних і достатніх для виявлення відповідних ознак.

При експертному дослідженні волокон перш за все встановлюють: загальні ознаки – природу (клас, вид) волокна, колір, ознаки фарбування (спосіб фарбування, клас барвника); групові ознаки – склад мінеральної частини, марку фарбника, композицію барвників; окремі ознаки – ознаки пошкодження волокна (механічні, термічні, хімічні), зношування, забруднення, нерівномірності зафарбовування волокон.

На сьогодні детально розроблені типова методика і схема експертного дослідження текстильних волокон. В основу схеми покладено принцип послідовного виокремлення конкретних класифікаційних множинностей забарвлених текстильних волокон, обсяг котрих у процесі дослідження звужується до деякого граничного рівня поділу, передбаченого відповідною класифікацією. У висновку експерт вказує класифікаційну категорію, до котрої він включив об'єкт на підставі ознак, виявлених у ході дослідження.

Дослідження тканин є необхідною стадією дослідження одягу, предметів побутового, технічного і спеціального призначення, а також має самостійне значення у дослідженні кусків і рулонів тканини. В експертній практиці застосовуються методики дослідження тканин як матеріалів для виготовлення товарної продукції, розроблені в текстильному матеріалознавстві й адаптовані для цілей судової експертизи. Найчастіше в експертній практиці виконують завдання діагностичного характеру, тобто встановлюють окремі властивості тканин та їх відповідність нормативам, визначають артикул тканини, групу, підгрупу, вид тканини відповідно до стандартної торговельної класифікації, цільове призначення тканини.

До тканин, що мають загальну родову належність, відносять тканини, які характеризуються такими збіжними родовими ознаками: колір, волокнистий склад, вид, структура та лінійна щільність ниток, плетіння, щільність і поверхнева щільність тканин та їх ширина. Групову належність встановлюють для тканин, що мають загальну родову належність, на підставі сукупності таких збіжних групових ознак: рапорт плетіння (крім полотняного), рапорт друку, класи і марки барвників. За наявності кромок можна отримати додаткову інформацію про технологію виготовлення порівнюваних тканин, якщо в кромках є дефекти плетіння, включення кольорових ниток або ниток, які відрізняються від ниток фону тканини. В окремих випадках ці ознаки дозволяють, у сукупності з встановленими родовими та груповими ознаками тканин, ідентифікувати тканину, виготовлену на тому самому станку з такого самого навою.

Інколи виявлення певної сукупності ознак обробки тканини, використання композиційних барвників, специфічних ознак її зношування, а також пошкоджень і забруднень дозволяє встановити індивідуально-конкретну тотожність певного об'єму (відрізу, куска, фрагмента) тканини або предмета, виготовленого з нього. При ототожненні цілого, наприклад куска тканини, поділеного на частини, або предмета одягу за відокремленим від нього шматком тканини, обов'язковим є комплексне матеріалознавче та трасологічне дослідження.

Дослідження ниток, пряжі, шнурків, мотузок та інших плетених, кручених і в'язаних виробів передбачає застосування методів текстильного матеріалознавства для виявлення технологічних ознак. При цьому виходячи з особливостей технології виробництва в деяких випадках можна встановити єдине джерело походження за технологією виготовлення плетених, кручених і в'язаних виробів. Залежно від значущості сукупності виявлених ознак іноді можна встановити їх належність до одного виробу, виготовленого на одному й тому самому станку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів

  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза

  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза

  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них
  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза

  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта