• 2. Наявність причинного зв'язку між настанням афекту і діями потерпілого.
• 3. Протизаконність насильства або особливо образлива поведінка потерпілого щодо обвинуваченого або його близьких.
Якщо встановлення фактів, про які йдеться в останньому з наведених пунктів, належить до компетенції слідчого і суду, то вірогідні висновки щодо першого та другого пунктів не можуть бути одержані без наукових психологічних досліджень, оскільки фізіологічний афект – категорія психологічна. Щоправда, у деяких випадках слідчий і суд можуть і повинні на підставі життєвого та професійного досвіду встановлювати деякі психологічні характеристики особи, що мають правове значення (жорстокість, боягузтво, ревнощі, корисливість тощо), однак визначення стану афекту і вирішення багатьох, пов'язаних з ним важливих для правильного розгляду справи, питань потребує спеціальних знань у галузі психології, тобто застосування спеціальних психологічних знань про механізми виникнення і розвитку афективних реакцій.
На вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
• 1) Чи були спричинені суспільно небезпечні дії обвинуваченого станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту)?
• 2) Які психологічні причини обумовили настання цього стану?
• 3) У якій формі проходив афект?
• 4) Чи міг підозрюваний у такому стані передбачати наслідки своїх дій?
• 5) Чи був афективний стан помітним для оточуючих?
• 6) Чи виник фізіологічний афект підозрюваного в силу його індивідуальних властивостей через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або його тяжкої образи з боку потерпілого?
• 7) Чи міг у підозрюваного виникнути стан афекту за умови насильства або тяжкої образи, які були заподіяні потерпілим третім особам?
• 8) Якою мірою встановлені дії потерпілого могли вплинути на психічний стан підозрюваного, і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?
• 9) Чи могла поведінка потерпілого, спричинити у підозрюваного стан фізіологічного афекту?
У кожному випадку вирішення питання про ступінь винуватості неповнолітнього і визначення йому міри покарання потребується ретельне дослідження всіх обставин діяння особи. При цьому слід мати на увазі, що особливі умови провадження поширюються на осіб, які на момент провадження не досягли 18-річного віку.
Найбільш загальними питаннями, які можуть бути поставлені на вирішення судово-психологічної експертизи і вирішення яких є досить істотним у справах неповнолітніх, є такі:
• 1) Яким є рівень загального розвитку неповнолітнього у психологічному аспекті?
• 2) Якими є його емоційна сфера, коло інтересів і схильностей?
• 3) Якими є його здібності логічно мислити, орієнтуватись у ситуації?
• 4) Наскільки вплинули ті чи інші вікові особливості на діяльність неповнолітнього, на перебіг його психічних процесів?
Важливе значення для оцінки показань неповнолітнього має достовірне знання про їх самостійність. Іноді в показаннях можна виявити елементи, які не можуть бути власними спостереженнями неповнолітнього або його оригінальними судженнями, а тому перед експертизою можна поставити запитання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-психологічна експертиза“ на сторінці 3. Приємного читання.
