• 10) З якої відстані могло бути здійснено постріл, у результаті якого куля вцілила у тіло особи?
• 11) З якого виду вогнепальної зброї здійснено постріл, і снарядом (кулею) якого калібру спричинено вогнестрільне поранення?
• 12) Чи мав снаряд (куля), яким спричинено поранення, будь-які особливості?
• 13) Пострілами з одного чи різних видів зброї спричинено вогнестрільні ушкодження, виявлені на трупі?
• 14) Яке з вогнестрільних ушкоджень є вхідним, яке вихідним, і які особливості має рановий канал вогнестрільного ушкодження?
• 15) Якщо на виявленому ножі є сліди крові, то чи утворені вони кров'ю потерпілого (підозрюваного)?
• 16) Якою речовиною утворені сліди бурого кольору на рукоятці молотка, і чи є ця речовина кров'ю людини?
• 17) Яким є регіональне походження крові, сліди якої виявлені біля трупа на місці події?
• 18) Чи відповідають місця та характер нанесених ушкоджень на тілі трупа місцям і характеру пошкоджень одягу, який був на трупі в момент його виявлення?
• 19) Чи відповідає причина смерті встановленому діагнозу і характеру перебігу хвороби, від якої лікувався померлий у лікарняній установі?
• 20) Чи могли бути заподіяні ушкодження і які саме власною рукою потерпілого?
• 21) Чи міг потерпілий після заподіяння наявних на тілі трупа зажиттєвих ушкоджень вчинити певні дії (вказати, які саме) до настання смерті?
• 22) Чи є ознаки в ушкодженнях, що виявлені на трупі, які вказують на оборону постраждалого від нападу?
• 23) У яких умовах (якому середовищі) зберігався труп до його виявлення, і як довго?
• 24) Чи мають місце ознаки, які вказують на переміщення трупа, зміну пози трупа після настання смерті особи?
Трапляються випадки, коли смерть особи настає внаслідок дії вибуху. Характер ушкоджень як наслідків спрацювання вибухового пристрою, що виявляють на тілі трупа, доволі різноманітний. Залежно від сили вибуху, виду й типу застосованої вибухової речовини та конструкції вибухового пристрою, відстані від них до об'єкта ураження картина пошкоджень може істотно різнитися. Особливістю поранень у результаті вибухів боєприпасів чи вибухових пристроїв є їх численність – осколками може бути уражено майже всю поверхню тіла людини, звернену до місця вибуху. При цьому мають місце різноманітні й у великій кількості ушкодження голови, тулуба, кінцівок, чиї форма і розмір залежать від величини та особливостей осколків. Осколочні поранення інколи нагадують рубані рани, проте не мають гладкої поверхні і рівних країв. Диференціацію осколочних поранень від поранень гострою зброєю здійснюють за особливостями ушкодження кісток. У разі збільшення відстані від постраждалого до центру вибуху наслідками дії останнього можуть бути дрібні садна, поверхневі рани, в яких трапляються і металеві частки вибухового пристрою. Характер пошкоджень одягу, в який вдягнуто особу, що перебувала на місці вибуху, також багато в чому визначається її дистанцією від вибуху. На неблизькій відстані від осколків снаряду на одязі утворюються пошкодження, що нагадують кулеві. Якщо одяг перебував у зоні дії продуктів вибуху, то виникають ділянки значних пошкоджень, сліди кіптяви, обгорання, обпалювання. Сліди пошкоджень на одязі слід зіставляти із слідами ушкоджень на тілі потерпілого від вибуху.
Вплив факторів вибуху і, насамперед, повітряної хвилі, здатен спричинити як ураження, що дістають вияв безпосередньо після контузії (втрата свідомості, втрата або зниження слуху, зору), так і віддалені клінічні прояви у вигляді різноманітних неврологічних розладів. Встановлення таких розладів є завданням судово-медичного експерта, який проводить дослідження живих осіб.
У разі призначення комплексної судово-медичної та вибухотехнічної експертизи компетенція судово-медичного експерта стосовно дослідження вибухової травми не може виходити за межі встановлення факту ушкоджень, завданих вибухом, він повинен описати характер, обсяг і локалізацію отриманих ушкоджень на тілі постраждалого або на трупі та його одязі, а також встановити ймовірну позу і відстань постраждалого від центру вибуху. Всі інші питання, пов'язані з встановленням природи вибуху, типу використаної вибухової речовини, маси заряду, особливостей конструкції підірваного пристрою, способу його підриву тощо входять до компетенції експерта-вибухотехніка.
На розв'язання судово-медичної експертизи за фактом вибуху можуть бути поставлені такі питання:
• 1) Чи всі виявлені на трупі (постраждалому) ушкодження утворені в результаті дії вибуху?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза трупа“ на сторінці 3. Приємного читання.
