• смерті невідомої особи навіть за умови встановлення діагнозу захворювання;
• смерті особи в стаціонарі від захворювання із встановленим діагнозом, якщо з приводу настання смерті до правоохоронних органів надійшли заяви про неправильне лікування, що могло стати причиною смерті.
Експертиза трупа може бути розпочата тільки після появи ранніх трупних явищ (охолодження, трупних плям, трупного заклякання). До прояву зазначених змін розтин трупа може бути проведений тільки після констатації смерті в установленому законом порядку і після оформлення акта про настання смерті, один примірник якого має бути наданий експерту до початку розтину. Доцільність раннього розтину може визначатися різними причинами, зокрема: необхідністю вилучення тканин і органів для трансплантації; термінового вилучення з тіла трупа речових доказів, наприклад кулі, для швидкого здійснення ідентифікації вогнепальної зброї; підвищеною вірогідністю збереження в організмі отрути, що могла бути причиною смерті і яка може швидко зруйнуватися; проведенням спеціальних біохімічних досліджень; смертю від особливо небезпечних інфекцій або в інших випадках, якщо затримка з розтином може тягти втрату або видозміну важливої судово-медичної інформації.
Судово-медична експертиза передбачає зовнішнє і внутрішнє дослідження трупа, а також проведення додаткових лабораторних досліджень – гістологічних, токсикологічних, імунологічних, медико-криміналістичних тощо. Отже, у проведенні судово-медичної експертизи трупа бере участь не лише судово-медичний експерт, якому доручено проведення експертизи, а й низка інших залучених ним за його власною ініціативою і без доручення слідчого спеціалістів – судово-медичний гістолог, який проводить мікроскопічні дослідження органів і тканин, експерт-лаборант, який визначає наявність тих або інших ознак впливу зовнішніх факторів (наприклад нашарування на шкірі металу, кіптяви тощо), судовий хімік, який встановлює наявність отруйних речовин в органах, тканинах, виділеннях людського організму. Порядок її проведення повинен відповідати Правилам проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженим наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. № 6.
Основними об'єктами експертизи є трупи (частини трупів) осіб, які вмерли насильницькою смертю, раптово, або за нез'ясованих обставин, або при невстановленому діагнозі, а також трупи невстановлених осіб. Додатковими об'єктами судово-медичного дослідження трупа можуть виступати крім історії хвороби й інших медичних документів одяг померлого, знаряддя травми, зброя, транспортні засоби, різноманітні речові докази й сліди, вилучені з місця події (кров, виділення з людського організму, волосся тощо), матеріали кримінального провадження, наприклад протокол огляду й додатки до нього.
В інтересах кримінального провадження, для вирішення поставлених у постанові про призначення експертизи питань, дозволяється проводити судово-медичне дослідження в обсязі, який може призвести до змін зовнішнього вигляду трупа. Про такі обставини експерт повинен повідомити особу, яка призначила експертизу. В інших випадках проводити дії, які можуть призвести до істотної зміни, спотворення зовнішнього вигляду трупа, забороняється.
Основним обов'язковим питанням, для розв'язання якого призначається судово-медична експертиза трупа, є встановлення причини смерті. Причиною смерті називають основне захворювання чи отримане ушкодження, яке саме по собі або внаслідок ускладнень призвело до настання смерті. Морфологічні зміни органів, що призвели до незворотних порушень їх функцій і спричинили припинення існування організму людини як єдиного цілого, називають безпосередніми причинами смерті. Такими безпосередніми причинами смерті можуть бути ушкодження життєво важливих органів, гостра і значна крововтрата, рефлекторна зупинка серця, стискання внутрішніх органів кров'ю або повітрям, емболія, травматичний токсикоз, гостра ниркова недостатність тощо.
Ускладненням захворювання або ушкодження, що призвело до настання смерті, називають патологічні процеси, які є вторинними щодо основних причин і між якими та первинними існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Супутні причини не мають такого зв'язку з основними захворюваннями чи ушкодженнями, які призвели до настання смерті.
Питання, що ставляться на вирішення судово-медичному експерту, формулюються з урахуванням обставин виявлення трупа, встановлених слідів, ознак, які можуть орієнтовно вказувати на причину настання смерті, показань очевидців та інших матеріалів кримінального провадження, в яких містяться дані, що мають значення для встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Постановка певних питань може бути зумовлена потребою у перевірці висунутих версій, якщо результати судово-медичної експертизи можуть їх підтвердити або спростувати. Такі питання зазвичай стосуються причини, часу настання смерті, її насильницького чи ненасильницького характеру, механізму заподіяння ушкоджень, встановлення або й ідентифікації знаряддя вбивства, належності фрагментів
тіла, виділень, тканин певній особі, ідентифікації особи ті інших обставин. Правильності формулювання запитань, їх повноті та якісній підготовці матеріалів для проведення експертизи сприятиме консультація слідчого, судді з експертами судово-медичної установи до призначення судово-медичної експертизи. Це дозволить не лише вчасно провести експертне дослідження, а й отримати найбільш повні і достатньо обґрунтовані її результати.
Прикладами запитань, що ставляться на вирішення судово-медичної експертизи трупа, можуть бути такі:
• 1) Що є причиною настання смерті особи, і чи має така смерть ознаки насильницької?
• 2) Якою є давність настання смерті?
• 3) Скільки і яких саме ушкоджень завдано особі, і які з них могли спричинити настання смерті?
• 4) Якими є характер і локалізація ушкоджень, заподіяних потерпілому, в якій послідовності вони нанесені, і чи є серед них смертельні, а якщо так, то які саме?
• 5) Якою є давність нанесених ушкоджень, що виявлені на тілі трупа, і чи збігається їх давність з давністю настання смерті?
• 6) Чи мають ушкодження на тілі трупа ознаки, які вказують на характер та особливості знаряддя, яким вони заподіяні?
• 7) Якщо на тілі трупа є декілька ушкоджень, то чи всі вони мають зажиттєве походження, і чи є такі, що заподіяні після смерті?
• 8) Чи могли бути завдані ушкодження на тілі трупа за тих обставин, про які повідомляє в протоколі допиту від певного числа підозрюваний (свідки)?
• 9) Чи могли бути завдані ушкодження знаряддям (предметом, зброєю), що виявлені біля тіла трупа (вилучені у підозрюваного, знайдені під час обшуку)?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза трупа“ на сторінці 2. Приємного читання.
