• 24) Чи є наданий на дослідження предмет імітаційним засобом, і яким саме?
Для розв'язання ідентифікаційних завдань можуть бути поставлені такі питання:
• 1) Чи становили єдине ціле частини (осколки), виявлені на місці вибуху, і чи є вони залишками вибухового пристрою або боєприпасів?
• 2) Чи мають вибуховий пристрій, вилучений з місця події, і пристрій, вилучений у гр. А (виготовлений громадянином А), однакову конструкцію, і чи виготовлені вони з однакових матеріалів?
• 3) Чи мають вибухові пристрої (залишки вибухових пристроїв), виявлені в різних місцях, єдине джерело походження?
Окремим завданням реконструкції підірваного пристрою при проведенні вибухотехнічних експертних досліджень є визначення геометричних параметрів вибухового пристрою. Спочатку із загальної маси об'єктів, вилучених з місця події, відбирають елементи, які до вибуху входили до складу пристрою або були частинами зруйнованого корпусу, засобу підриву і маскувальної оболонки. Кількісну оцінку окремих елементів підірваного пристрою можна встановити, беручи до уваги ймовірні зміни їх залишків після вибуху в результаті деформації. З використанням металографічних досліджень структури металу можна встановити товщину й інші розміри корпусу. Для розв'язання такого роду завдань експерти використовують інформаційні фонди у вигляді рентгенівських спектрів кристалічних решіток досліджуваних зразків, а також дані щодо змін мікроструктури зразків з різних металів у широкому діапазоні тиску на фронті ударної хвилі.
Експертне дослідження речовин на предмет визначення належності їх до вибухових складається з декількох етапів: віднесення досліджуваної речовини до певного класу вибухових речовин; визначення іонів та елементів індивідуальних і сумішевих з'єднань; визначення групової належності вибухової речовини. Якщо при дослідженні речовини в кількості декількох грамів вдається визначити конкретну вибухову речовину, то для вирішення цього ж завдання, за наявності мікрокількостей речовини (залишків після вибуху), експертний аналіз використаних із злочинною метою речовин становить складне завдання. Складність його зумовлена не тільки малою кількістю речовини, а ще й тим, що на об'єктах ураження їх зазвичай виявляють у складі інших хімічних сполук, що є наслідком хімічних реакцій, які відбуваються після вибуху. Розроблені методики дозволяють проводити якісний і кількісний аналіз речовин, що надходять на дослідження експертам вибухотехнікам.
Для розв'язання діагностичних завдань у межах експертизи вибухових речовин та їх слідів (продуктів вибуху) слідчим, прокурором можуть бути поставлені такі питання:
• 1) Чи є надана на дослідження речовина вибуховою, а якщо так, то якою саме?
• 2) Яким є склад наданої на дослідження вибухової речовини?
• 3) Яким є склад наданої на дослідження піротехнічної суміші, і якою є її уражаюча дія в разі нештатного використання?
• 4) Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки надані на дослідження речовини, а якщо так, то у якому сполученні?
• 5) Чи мав заряд вибухової речовини пристрою, який підірвано (вказати місце, дату), будь-які сторонні включення (цвяхи, кульки, шрот тощо)?
• 6) Яку кількість вибухової речовини і якої саме застосовано як заряд вибухового пристрою, котрий підірвано (вказати місце, дату)?
• 7) Яким є спосіб (промисловий чи саморобний) виготовлення наданої на дослідження вибухової речовини?
• 8) У якій галузі застосовується надана на дослідження вибухова речовина?
• 9) Чи є можливим самовільний вибух наданої на дослідження речовини, а якщо так, то за яких умов?
• 10) Чи є на наданих на дослідження об'єктах, що вилучені з місця події, сліди вибухової речовини, і якої саме?
• 11) Чи можуть бути використані речовини, вилучені у гр. А, для виготовлення вибухової речовини?
Для розв'язання ідентифікаційних завдань експерту можуть бути поставлені такі питання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибухотехнічна експертиза“ на сторінці 4. Приємного читання.
