Розділ IV. Види адвокатської діяльності. Спрямування, спеціалізація

До адвоката людина йде з якоюсь нагальною для неї справою: когось незаслужено скривдили, когось обібрали, позбавивши засобів існування, у когось відібрали найдорожче, а хтось сам хоче обібрати. Бувають ситуації, коли претензії відвідувача цілком законні, а іноді, навпаки, не мають під собою жодної законної підстави.

Незалежно від обставин відвідувач не повинен відчути жодної недовіри, насмішки над своєю позицією чи наразитися на скептичне глузування. Ми ніколи не можемо бути впевнені, що все пізнали і все зрозуміли, позаяк будь-яка позиція відвідувача має право на своє існування і заслуговує на повагу. Трапляються і казуси, тобто такі випадки, коли не гріх і порадитися з колегами.

Приклад. Якось поріг юридичної консультації переступила екстравагантна, з претензіями одягнена літня дама. Оглянувши присутніх з-під широкополої шляпи, вона впевнено попрямувала до столу, де працював наймолодший за стажем адвокат. Суворий і загадковий вигляд дами, не міг не привернути уваги присутніх. її обличчя виражало якусь таємничість. Адвокат чемно запросив відвідувачку сісти і приготувався слухати. Жінка підозріло оглянулась на присутніх в кімнаті людей і, нахилившись до адвоката, почала пошепки щось розповідати, щосекунди озираючись на двері. З розповіді загадкової дами адвокат дізнався, що її син, щоночі робить спроби пробратися до кімнати, де вона відпочиває. Вона вже зверталася в міліцію і навіть ходила в редакцію місцевої газети. Ніхто допомогти їй не хоче, а син продовжує свої домагання.

Досвідчений адвокат, поза всякими сумнівами, звернув би увагу на деякі досить дивні манери екзальтованої дами, але наш новобранець на повному серйозні сів складати заяву на адресу прокуратури. Саме в цей час, до консультації зайшов явно стривожений молодий чоловік, як потім виявилось син дивної відвідувачки. "Мамо, - прикро вимовив він, - ви знову... Вибачившись перед адвокатом, він обережно підняв її зі стільця і, вибачившись ще й за маму, вивів її з консультації. Як виявилось пізніше, відвідувачка знаходилась у тому делікатному і важкому стані, який по-різному, але дуже хворобливо переживають з роками усі жінки".

Невипадково психологія є обов'язковою навчальною дисципліною в юридичних навчальних закладах, але психологія - це наука про поведінку психічно здорових людей. Водночас нерідко трапляються ситуації, коли цілком здорова людина справляє враження психічно неповноцінної, і, навпаки, не завжди вдається відрізнити хвору від здорової, тому юрист повинен не тільки добре орієнтуватися в типах темпераментів та різновидах характерів, але і в психіатричних відхиленнях та аномаліях. Кінцевий висновок про стан людини, коли у цьому буде потреба, зробить лікар, однак здебільшого такі суб'єкти спочатку виявляються клієнтами правників.

Приклад. Адвокат Ф. зазвичай приходив на роботу за півгодини до початку робочого дня. Якось, підійшовши до дверей свого кабінету, він побачив на стільці молоду особу в дещо незвичному для жінки вигляді. Одяг на ній був страшенно пом'ятий, волосся незачесане, і, здавалось, що її обличчя, яке, до речі, когось дуже нагадувало, в цей день ще не стрічалося з водою. Увійшовши до кімнати, Ф. пригадав, що кілька років тому на прохання знайомого він консультував дівчину на прізвище, назвемо її, Панова. Вона тоді скаржилася на свого вітчима, що той грубо лається і заважає їй працювати вдома над дисертацією. Дівчина просила поради, як виселити його з квартири. Ф. пригадалося, що тоді дівчина справила враження не зовсім здорової психічно людини, про що він і повідомив своєму знайомому Більше з того часу вона не з'являлась. І ось знов...

Ф. відчинив в коридор двері і побачив Панову в такому ж стані, як і кілька хвилин раніше. Вона ніби завмерла. Очі очікувально і насторожено дивились на нього. "Панова, - ви до мене?"-звернувся Ф. до неочікуваної візитерки. "Так, а ви мене пам'ятаєте?" "Заходьте, у вас щось трапилось? - запитав Ф. і запросив її сісти. Панова відвернулась, щось довго діставала, а коли повернулася до Ф., він побачив в її руках невелику спортивну сокирку, яка була загорнута в брудну від крові ганчірку.

Ф. завмер від несподіванки і ще, не зовсім оговтавшись, відступив на крок і запитав у Панової: "Що це у вас?". Остання спокійно поклала сокирку на стіл перед собою і, не дивлячись на Ф., сказала: "Я, здається, вбила людину". Тут було від чого насторожитися. Ф. сів навпроти Панової і, ніби ненароком, відсунувши від неї сокирку поближче до себе, заспокоїв її і попросив розповісти про все, що з нею сталося.

Панова розповіла, що вона закінчила працювати над дисертацією. Науковим керівником її роботи був науковий співробітник інституту Н. Під час роботи над дисертацією у них склалися близькі стосунки, і Н. обіцяв Пайовій одружитися з нею. Вчора вони домовилися зустрітися в його кімнаті у гуртожитку для вичитування уже закінченої дисертації. Під час читання Н. став приставати до неї і схиляти її до близькості. Вона відмовлялася, і тоді він став застосовувати до Панової силу. Вона ж схопила в руки сокирку і вдарила його кілька разів по голові. Після цього одягнулася і пішла з гуртожитку.

"Якщо це все правда, - обережно почав адвокат, вас, мабуть, уже шукають". "Я знаю, - відповіла Панова, - і згодна піти в міліцію за однієї умови: щоб ви мене захищали у суді". Ф. пообіцяв Пайовій, що візьме її захист на попередньому слідстві тау суді на себе і спитав, чи згодна вона подзвонити в міліцію. Панова попросила Ф. зробити це самому.

Слідчий Київського райвідділу, вислухавши Ф. сказав, що дійсно така подія мала місце і Понову вже шукають. Забігаючи наперед, повідомлю, що слідчому всі обставини цієї події уже були відомі. Виявляється, Н. з якихось, мабуть, не дуже порядних міркувань, помістив під ліжком магнітофон для запису усіх нюансів інтимних стосунків з Лановою. Саме ці записи і стали головним доказом скоєння останньою злочину.

За усієї поваги до відвідувача і його інтересів не слід поспішати з абсолютною довірою до всього, що він розповідає. Окремі адвокати, виявивши готовність представляти інтереси клієнта у суді і відчувши на собі магічний вплив гонорару, настільки переймаються позицією свого довірителя, що втрачають межі розумного і навіть дозволеного.

Отже, певні знання з психології, спостережливість і максимальна уважність до особи потенційного клієнта - це елемент професійної техніки безпеки адвоката і своєрідна гарантія від помилки під час вирішення питання, чи братися за ту чи іншу справу.

Надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні

На підставі положення ст. 59 Конституції України, де встановлено "право кожного на правову допомогу", а також ч. 2 цієї статті "для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" людина, яку компетентні органи викликають як свідка, безумовно, має право звернутися за правовою допомогою до адвоката. Але до 30 вересня 2009р. існували різні "підходи" до наведеного вище конституційного принципу. У свою чергу, адвокати не наважувалися офіційно погоджуватися на надання правової допомоги свідкам через побоювання реакції з боку слідчих і відомств, до яких вони належать.

30 вересня 2009 р. Конституційний суд розглянув запит у справі № 1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя І. В. щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України про право на правову допомогу. У резолютивній частині Рішення КС записано:

Громадянин Головань І. В. звернувся до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України (254к/96-ВР) "кожен має право на правову допомогу" та частини другої цієї статті "для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура".

Необхідність в офіційному тлумаченні автор клопотання пояснює неоднозначністю розуміння і застосування зазначених положень Основного Закону України посадовими особами органів прокуратури, зокрема, слідчими при проведенні допитів свідків у кримінальному процесі.

Положення частини другої статті 59 Конституції України "для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Воно відкрило перед адвокатами можливість офіційно брати участь у кримінальній справі у якості консультанта свідка у справі.