Розділ IV. Види адвокатської діяльності. Спрямування, спеціалізація

Одного разу йому все-таки довелося, бо він сам погодився, піти в суд за призначенням. Справа була важка з усік боків. Підсудного віддали до суду з обвинуваченням у вбивстві трьох людей. Зі своїх сорока років життя він двадцять провів за тратами. І ось тільки вийшов на волю - ізнову вбивство. Страшне, гидке і безглузде вбивство. Зайшов до чужої квартири, де на хазяйстві залишалася старенька, став вимагати гроші. Коли ж та відмовила, поволік її до ванни і відрізав голову.

Бідолаха М., ознайомившись із справою, мало не втратив свідомості, але залишити справу вже не міг. Зі справи він дізнався, що підсудний на попередньому слідстві визнав себе винним за всіма трьома епізодами вбивства.

Але в суді підсудний заявив, що ніяких вбивств, крім останнього, він не скоював, а зізнався на вимогу слідчого. Свідків не було, і ось після гнівного виступу прокурора, який вимагав для підсудного вищої міри покарання - розстрілу слово для захисту підсудного надали адвокату М.

Будучи пригніченим кримінальним минулим підсудного і жорстокістю вбивства старенької адвокат видавив із себе не більше десятка слів. "Будучи схваченым за горло служебным долгом, прошу не лишать подзащитного жизни". Після чого безсило опустився на лавку. Він не став чекати вироку. Проте суд за власною ініціативою відкинув із обвинувачення два епізоди вбивства за недоведеністю скоєння останніх підсудним.

На адресу Президії обласної колегії адвокатів судом було винесено окрему ухвалу з оцінкою неприпустимого поводження в суді адвоката М., внаслідок якого підсудний залишився фактично без захисту, для вжиття відповідних заходів.

І дійсно, адвокат, проігнорувавши заяву підсудного, який не визнавав себе винним, всупереч позиції підсудного, фактично визнав його винним у скоєні усіх трьох вбивств, що інкримінувалися йому прокуратурою, і по суті залишив його без захисту. Він перебував під впливом жахливого злочину, в скоєні якого підсудного звинувачувала прокуратура, особистість останнього була справді малоприємною, але це не виправдовує адвоката.

З великими складнощами вдалося відвести від заслуженого адвоката біду і залишити його в колегії, однак ця "слава" збереглася.

Роль захисника за призначенням - це особлива місія, яка з набуттям чинності ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" набере особливого статусу, а саме: максимально зросте елементарна відповідальність за несумлінне чи неповне виконання цієї роботи, оскільки робота адвоката буде оплачуватися з бюджетних коштів, здійснювати її доведеться з посиленою увагою, енергією та старанністю.

З прийняттям ЗУ "Про безоплатну правову допомогу", на наш погляд, нічого суттєво не зміниться, однак про це далі.

Клієнт-провокатор.

У своїх підручниках з адвокатури і статтях на адвокатську тематику автор завжди радив адвокатам суворо дотримуватися важливого правила: уникати справ у своєму районі, які приречені посварити вас з місцевими правоохоронцями. Якщо до вас звернулися по допомогу саме у справі, де дуже простежуються інтереси "правоохоронців", постарайтеся делікатно пояснити відвідувачу, що у такій справі краще запросити адвоката з іншого району чи міста. Чому? Узявшись за справу, де доведеться привселюдно в суді викривати працівників міліції чи прокуратури у якихось службових гріхах, ви свідомо наживаєте собі дуже небезпечних ворогів. Звісно, якби це відбувалося в державі з правовими традиціями і порядками, така порада була б щонайменше, незрозумілою, однак ми живемо в поки що не зовсім правовій державі, і я не соромлюсь своєї поради колегам.

Відкрита атака на міліцейські методи викликає лише єдину реакцію - заткнути адвокатові рота у будь-який спосіб. Не вдасться одразу - пригадають потім. Спроба говорити натяками чи уникнути протиставлення, обійшовши гострі проблеми, якщо такі у справі є, - побиття підсудного, катування, змушення до дачі неправдивих свідчень тощо - означає зрадити інтереси клієнта. І перше, і друге не бажані і неприпустимі.

Зовсім інша справа, коли адвокат у подібній ситуації захищає інтереси людини на чужій території, де він залишається поза зоною досягнення місцевих чинів від будь-якої влади. У нього розв'язані руки і відсутнє почуття скованості. Він здатен на повноцінну наступальну захисну позицію і то з певною пересторогою.

Приклад. Свого часу авторові цих рядків довелося успішно провести декілька справу м. Дніпропетровську. Ці справи більш детально викладено в художньо-публіцистичній книзі "Записки адвоката". За обома справами Прокуратура республіки опротестувала один і другий вироки з направленням на нове розслідування. Як наслідок, одного засудженого після відбуття 8 років покарання (залишалося відбувати ще 7 років) було виправдано і звільнено з місць відбуття покарання.

За другою справою засуджену до 10 років покарання жінку (яка вже відбула 2 роки і 6 місяців) новим судом було виправдано і звільнено з-під варти у суді.

Під час розгляду другої справи у райсуді адвокат виявив стеження за собою, а в готелі помітив, що була спроба відкрити англійський кейс, який мав секретний пристрій - включав сирену, коли його пробували відкрити (кейс і донині зберігаю). Під натиском заступника директора готелю чергова на поверсі зізналася, що в номер заходили працівники міліції і що там робили - їй невідомо. Тільки нестерпне виття сирени змусило міліціянтів покинути номер. Про їх наміри легко здогадатися, але спроба скомпрометувати адвоката зірвалася.

Приклад. Завідувач юридичної консультації адвокат, Ф. приїхав на роботу за 15 хвилин до початку прийому відвідувачів: ще звечора додому зателефонував незнайомий чоловік і дуже просив прийняти його ще до початку роботи консультації. Припаркувавши авто, Ф. відкрив двері суду, де знаходилася консультація, і саме в цей час під'їхала машина. Чоловік що вийшов з машини, одразу підійшов до Ф. і сповістив, що це він домовлявся про зустріч. Бувалий та досвідчений адвокат Ф. про себе відмітив, що незнайомець, який раніше, з його ж слів, ніколи його не бачив, дуже впевнено і безпомилково підійшов саме до нього.

Коли увійшли до консультації, Ф. запропонував відвідувачу хвилинку посидіти, поки він помиє руки, оскільки довелось монтувати колесо. Повернувшись до кімнати, Ф. підійшов до свого столу, де сидів гість, і майже машинально підняв купу справ і переклав їх на інше місце. На столі він побачив конверта, туго набитого купюрами. Він миттєво зрозумів, що це провокація і зараз увійдуть працівники міліції. Схопивши пакета, Ф. із силою жбурнув його в бік дверей. Купюри різного номіналу розлетілися по всій кімнаті, а Ф. схопив слухавку телефону, щоб набрати номер прокуратури, яка знаходилась за кілька десятків метрів від суду. Саме в цей час відкрилися двері юридичної консультації і ввійшли одразу двоє колег по роботі і троє незнайомих. Усі здивовано зупинилися біля порогу. Відвідувач кинувся збирати гроші, а його "патрони", швидко оцінивши ситуацію, кинулися йому допомагати. Зібравши гроші, всі четверо миттєво вискочили з кімнати.

Пізніше все з'ясувалося: місяць тому Ф., захищаючи інтереси підсудного в одному з судів м. Луганська, критично висловився на адресу слідчого та працівників карного розшуку, що розслідували справу. Справу було направлено на додаткове розслідування. Луганським правоохоронцям це дуже не сподобалося, і вони вирішили поквитатися з адвокатом.

Перш, ніж людина набуде статусу клієнта, вона для адвоката є звичайним відвідувачем. Здатність відчути те, що відвідувач хоче старанно приховати, почути те, що людина камуфлює за заготовленими словесними тирадами, приходить з роками. Спілкування, уміння привернути відвідувача до відвертості, доброзичливість, незалежно від особистого сприйняття останнього, і, головне, оволодіння наукою слухати і чути людину - це необхідні якості для досягнення поставленої цілі - збагнути істинні наміри людини.