Відповідно до ст. 10 Закону України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" професійна підготовка дорадників та експертів-дорадників складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Навчання за програмами базової підготовки здійснюється вищими навчальними закладами на замовлення Мінагрополітики України, дорадчих служб та саморегулівної організації. Щодо саморегулівної організації, то у ст. 7 Закону України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" встановлено її функції. Визначено й узагальнюючу назву - "всеукраїнська громадська професійна організація", статут і внутрішні положення якої у частині здійснення функцій, делегованих центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, підлягають погодженню з його боку. Поряд з цим такої організації досі не створено. Тому, незважаючи на законодавче закріплення розподілу функцій управління сільськогосподарською діяльністю між Мінагрополітики України й саморегулівною організацією, через відсутність останньої державну політику у сфері надання сільськогосподарських дорадчих послуг здійснює лише міністерство.
Таким чином, професійну підготовку й підвищення кваліфікації дорадників та експертів-дорадників здійснює Мінагрополітики України у межах фінансування державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності. Наказом Міністерства аграрної політики України "Про професійне навчання дорадників та експертів-дорадників" від 11 липня 2005 р. №311 визначено, що професійне навчання сільськогосподарських дорадників проводиться на базі аграрних вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти, стажування - на базі діючих дорадчих служб.
Система професійного навчання складається з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації сільськогосподарських дорадників. Підготовку проходять студенти денної та заочної форм навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю "Менеджмент організації" зі спеціалізацією "Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК". Курс навчання триває до 360 годин за вибором студента. У додатку до диплома магістра робиться відмітка про спеціалізацію з наступним відпрацюванням у дорадчій службі не менше 2-х років.
Перепідготовка здійснюється на базі аграрних вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти І має особливості залежно від виду освіти та стажу роботи за спеціальністю. Так, для фахівців із повною вищою освітою за спеціальністю "Менеджмент організації" зі спеціалізацією "Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК" та стажем роботи за спеціальністю не менше 2-х років застосовується36-годинний навчальний курс. Фахівці інших спеціальностей, які мають повну вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, проходять перепідготовку за 72-годинною програмою. У разі успішного освоєння навчального курсу слухачам видається кваліфікаційне свідоцтво дорадника.
Підвищення кваліфікації поділяється на обов'язкове та індикативне (не загальнообов'язкове). Обов'язкове періодичне (один раз на п'ять років) підвищення кваліфікації у аграрних вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти проходять дорадники і експерти-дорадники, які мають кваліфікаційне свідоцтво і працюють за спеціальністю. Для них розроблено 36-годинну програму, після успішного оволодіння якою слухачеві ставиться відмітка у свідоцтві дорадника чи експерта-дорадника про підвищення кваліфікації. Іншим не загальнообов'язковим (індикативним) видом підвищення кваліфікації є участь сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників у цільових семінарах або стажування на базі діючих дорадчих служб. У останньому випадку видається довідка про проходження стажування.
Відповідно до наказу Мінагрополітики України "Про організацію професійної підготовки та проведення дорадчої діяльності на професійному рівні" від 13 вересня 2006 р. № 519 навчання сільськогосподарських дорадників здійснюють такі вищі аграрні навчальні заклади України з розбивкою за областями: Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київська, Чернігівська, Житомирська); Львівський державний аграрний університет (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська/Рівненська); Подільський державний аграрно-технічний університет (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька); Полтавська державна аграрна академія (Дніпропетровська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Сумська); Таврійська державна агротехнічна академія (АР Крим, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська); Уманський державний аграрний університет (Кіровоградська, Одеська, Черкаська). Наведений перелік центрів формування дорадницької служби у сфері сільського господарства свідчить про їхнє раціональне розміщення на території України з метою достатнього охоплення всіх регіонів.
Навчання дорадників та експертів-дорадників здійснюється відповідно до організаційно-методичних документів, затверджених наказом Мінагрополітики України від 8 травня 2007 р. № 316. Додатком 1 до зазначеного наказу встановлено кваліфікаційні вимоги до дорадника, додатком 2 закріплено навчальний план професійної підготовки дорадників, додатком 3 - програму проведення кваліфікаційних Іспитів сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників, а додатком 4 - регламенти регіональної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогосподарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії, -
Підготовка сільськогосподарського дорадника є комплексною. Навчальний курс містить п'ять модулів: теоретична підготовка з основ сільськогосподарського дорадництва; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у дорадництві; юридична підготовка; економічна підготовка; екологічна та природоохоронна підготовка.
Одержання статусу сільськогосподарського дорадника накладає на цих фахівців відповідні обов'язки. У результаті оволодіння навчальним курсом фахівець із дорадництва повинен знати: нормативно-правові акти, що регулюють дорадчу діяльність; основи законодавства про виробничі об'єднання громадян та кооперативи; основи андрагогіки: методологію роботи з окремими людьми, групами, громадянами та громадськими організаціями; методологію організації навчальних заходів: консультацій, семінарів, демонстрацій, Днів поля (ферми) тощо; основи економічної політики сільськогосподарського виробництва; ситуативний аналіз та конфліктологію; особливості функціонування дорадчих служб у провідних країнах світу; роль освіти та суть теорії змін; філософські та етичні аспекти дорадчої діяльності; основи екології; основи комплексного розвитку сільської місцевості та розвитку територіальних громад; особливості роботи з інформаційно-комунікаційними системами.
Крім знання теоретичних засад сільськогосподарський дорадник повинен набути низку практичних навичок: складати перспективні і поточні плани та програми роботи; працювати з окремими людьми, малими групами, громадськими організаціями, органами державної влади, волонтерами, партнерами та опонентами; організовувати навчальні заходи: консультації, семінари, демонстрації, Дні поля (ферми) тощо; сприяти створенню виробничих асоціацій, кооперативів, спілок, клубів за інтересами та інших об'єднань громадян; організовувати роботу дорадчих комітетів; пропонувати і продавати дорадчі послуги .клієнтам; працювати на комп'ютері; розраховувати вартість дорадчих послуг; проводити анкетування та визначати потреби клієнтів у дорадчих послугах; готувати презентації, інформаційні листи, рекомендації, письмові запити тощо.
Регламент регіональної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогосподарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії затверджений наказом Мінагрополітики України від 22 травня 2008 р. № 324, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 травня 2008 р. за № 546/15237.
3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності
Кожен дорадник повинен мати відповідний документ встановленого державою зразка, який засвідчує його кваліфікацію. Таким документом є кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника або сільськогосподарського експерта-дорадника (далі - кваліфікаційне свідоцтво), яке підтверджує достатній фаховий рівень підготовки сільськогосподарського дорадника або сільськогосподарського експерта-дорадника за програмою базової підготовки для самостійного здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності.
Форму кваліфікаційного свідоцтва, порядок його видачі, зупинення дії або анулювання визначено у Положенні про кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника, затвердженому наказом Мінагрополітики України від 26 червня 2005 р. № 176, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 838/11118.
Підставою для видачі кваліфікаційного свідоцтва є юридичний факт складання кваліфікаційного іспиту, що підтверджує відповідний акт, який підписується головою та членами кваліфікаційної комісії. За результатами складання кваліфікаційних іспитів регіональний координатор протягом п'яти робочих днів подає оригінал акта про видачу кваліфікаційних свідоцтв до Міністерства аграрної політики України. Регіональним координатором проведення кваліфікаційного іспиту є виший навчальний заклад, визначений наказом Міністерства аграрної політики України за поданням Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, які забезпечують підготовку і проведення кваліфікаційного іспиту фахівців, які мають бажання на професійному рівні проводити дорадчу діяльність. Як правило, регіональним координатором виступає аграрний вищий навчальний заклад, де здійснювалося навчання дорадників.
Термін дії кваліфікаційного свідоцтва 5 років від дня його видачі або від останнього підвищення кваліфікації сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника. Періодичність підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 5 років. Відмітки про підвищення кваліфікації сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника зазначаються на зворотному боці кваліфікаційного свідоцтва.
Після одержання кваліфікаційного свідоцтва відомості про нього та про самого дорадника у обов'язковому порядку заносяться до Реєстру сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників (далі - Реєстр дорадників), положення про який затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 897. Реєстр дорадників створюється і ведеться Мінагрополітики України. Реєстр ведеться у формі журналу з пронумерованими сторінками, прошнурованого та скріпленою гербовою печаткою, і розмішується на веб-сайті Мінагрополітики України. Реєстр дорадників підписується особою, відповідальною за його ведення.
У разі втрати або пошкодження кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарського дорадника регіональною кваліфікаційною комісією за письмовою заявою дорадника і копією оголошення в засобах масової інформації про його недійсність та на підставі відповідної відомості складання кваліфікаційного іспиту протягом одного місяця видається дублікат кваліфікаційного свідоцтва. Поряд з цим можливі випадки зупинення дії або анулювання кваліфікаційного свідоцтва, які здійснюються за рішенням апеляційної комісії на основі розгляду поданих скарг та заяв громадян або суб'єктів господарювання, що пов'язані з результатами діяльності дорадників.
Підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва можуть бути:
- непроходження сільськогосподарським дорадником або експертом-дорадником підвищення кваліфікації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аграрне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 22. Правове забезпечення сільськогосподарського дорадництва“ на сторінці 2. Приємного читання.