Розділ 12. Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів

- заслуховування звітів органів управління кооперативу про їх діяльність;

- визначення видів і розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування і використання;

- затвердження правил внутрішнього розпорядку, річного звіту і балансу кооперативу, порядку формування і розподілу доходу кооперативу, рішень правління кооперативу про прийняття нових членів;

- вирішення питань про входження кооперативу до об'єднання кооперативів, створення підприємств різних видів; питань про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані із статутною діяльністю кооперативу (ст. 14 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Отже, перелік питань, які можуть вирішувати загальні збори, не є вичерпним, що підкреслює їх особливий правовий статус та є однією з гарантій захисту прав членів кооперативу в управлінні справами.

Важливою гарантією захисту прав членів є встановлений порядок проведення та скликання загальних зборів, прийняття ними рішень та можливості їх оскарження. На жаль, у Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" ці питання практично не врегульовані. Встановлено лише, що чергові збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року (п. 2 ст. 14), тобто кооперативи отримали можливість на свій розсуд вирішувати питання щодо регулярності проведення таких зборів.

Згідно з чинним законодавством позачергові загальні збори скликаються тільки на вимогу правління (за його рішенням) або з ініціативи не менше третини членів кооперативу (п. 2 ст. 14 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію"). Крім того, таке право надане і спостережній раді, ревізійній комісії (ревізору), органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є (ст. 15 Закону "Про кооперацію"). Таким чином, члени кооперативу практично обмежені у можливості реалізувати своє право на участь у загальних зборах в інших, ніж це передбачено законом, випадках. Але встановлення вичерпного переліку таких підстав суперечить нормам ГК України, в якому зазначається, що статутом можуть бути передбачені й інші випадки скликання загальних зборів (п. З ст. 102). Ці суперечності в законодавстві, на наш погляд, мають бути вирішені на користь останнього нормативно-правового акта, адже наведене в ньому формулювання в найбільшій мірі відповідає демократичним принципам управління в кооперативних організаціях.

Правління зобов'язане прийняти рішення про скликання загальних зборів і повідомити членів кооперативу про час і місце їх проведення та порядок денний не пізніше ніж за 10 днів (п. 2 ст. 14 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію). Це дуже важлива норма, оскільки встановлений термін передбачає можливість для всіх членів кооперативу підготуватися до цих зборів, а також гарантує, що за цей час порядок денний не буде змінено.

Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу (п. З ст. 14). Цю норму необхідно тлумачити як таку, що встановлює мінімальну кількість членів, необхідну для правомочності загальних зборів. Тобто є цілком можливим встановлення з ініціативи самих кооперативів більш високих норм представництва. З іншого боку, ця норма не може бути нижчою за передбачену в законі, адже це може призвести до проведення загальних зборів при мінімальній кількості учасників.

Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" не обумовлено, яка кількість голосів присутніх на загальних зборах необхідна для прийняття того чи іншого рішення. За загальним правилом, вони приймаються простою більшістю голосів. Виняток становлять рішення, пов'язані з прийняттям до кооперативу, внесенням змін до статуту, вступу до кооперативного об'єднання або виходу з нього та про ліквідацію або реорганізацію кооперативу, коли необхідно, щоб за них проголосувало не менш як 75% присутніх (ст. 15 Закону України "Про кооперацію"). Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ст. 15 Закону). Рішення загальних зборів вступає в силу з моменту його прийняття і може бути оскаржене до суду. На підставі вищезазначеного можна дійти висновків, що права членів в управлінні справами, які здійснюються шляхом їх участі в роботі загальних зборів, забезпечуються наступними правовими гарантіями: закріпленим у статуті порядком повідомлення членів кооперативу про скликання загальних зборів; своєчасним скликанням і дотриманням регламенту роботи загальних зборів; прийняттям до своєї компетенції будь-якого питання, що стосується діяльності кооперативу; визначенням у законі мінімальної кількості членів, яка необхідна для правомочності загальних зборів (половина складу членів кооперативу); дотриманням правил голосування - відкритого або таємного, необхідністю кваліфікованої більшості голосів, у випадках, які зазначено в законі або в статуті; правом припинення або скасування незаконних рішень загальних зборів.

Важливу роль у здійсненні самоврядування кооперативу відіграє правління. Кожний член кооперативу має право бути обраним до його складу. Це - колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед найвищим органом-загальними зборами (зборами уповноважених). Правління здійснює повсякденне керівництво всією діяльністю кооперативу в період між загальними зборами членів кооперативу та забезпечує виконання їх рішень (ч. 4 ст. 16 Закону "Про кооперацію"). Правління обирається загальними зборами у кооперативі, до складу якого входять не менш як 10 членів, на термін, що не перевищує трьох років (п. 1 ст. 15 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління та прийняття ним рішень визначається статутом кооперативу (ч. 10 ст. 16 Закону України "Про кооперацію"). Згідно з Законом періодичність проведення засідань правління визначається статутом кооперативу (п. 5 ст. 15), На практиці такі засідання проводяться не рідше одного разу на місяць. Під час їх прийняття на засіданнях мають бути присутніми не менше 2/3 членів правління. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів. Члени правління кооперативу можуть обирати зі свого складу голову кооперативу, заступника голови та секретаря правління відповідно до статуту кооперативу (ст. 15 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію").

У Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" міститься вичерпний перелік повноважень правління. Умовно всі повноваження правління можна розподілити на ті, які містяться у ст. 15 цього Закону, та ті, які випливають із його змісту. У першу чергу, слід виділити повноваження щодо забезпечення діяльності загальних зборів: їх скликання, визначення порядку денного, ведення протоколів та контролю за виконанням прийнятих ними рішень. Таким чином, правління забезпечує додержання принципів колективного самоврядування. Правління також розробляє проект програми економічного і соціального розвитку та організовує після їх прийняття загальними зборами виконання цих планів. Вирішує найсуттєвіші питання господарської діяльності згідно зі статутом, зокрема укладання господарських договорів у відповідних сферах діяльності кооперативу (щодо виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, обслуговування сільськогосподарського виробництва та ін.). Забезпечує збереження майна, що виражається у недопущені розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей. Організовує у разі потреби проведення незалежних аудиторських перевірок та за їх результатами звітує перед рядовими членами кооперативу на загальних зборах.

Правління має право наймати виконавчого директора (укладає з ним контракт), який здійснює оперативне управління діяльністю кооперативу та оцінює його роботу. Воно також делегує виконавчій дирекції кооперативу право на прийняття поточних рішень. Розглядає заяву громадянина, який виявив бажання стати членом кооперативу або припинити членство в ньому, та виносить своє рішення з цього питання на розгляд загальних зборів. Вирішує кадрові питання, зокрема займається добором кадрів, воно зобов'язане для відповідної підготовки та підвищення кваліфікації направляти членів та працівників кооперативу на навчання. Серед повноважень правління, які містяться у тексті Закону, слід виділити наступні: організація розробки проекту статуту кооперативу та його обговорення, підготовка річного звіту і балансу кооперативу. Крім того, правління самостійно визначає структуру управління і штати, встановлює відповідно до чинного законодавства форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників та апарату в межах кошторису на його утримання, який затверджується загальними зборами. Згідно із Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" члени правління кооперативу працюють переважно на громадських засадах У статутах кооперативів може бути передбачено винагороду за їх роботу (п. 4 ст. 15).

Очолює правління голова кооперативу, який обирається загальними зборами кооперативу або його правлінням на термін, що не перевищує трьох років. Функції голови кооперативу та порядок його обрання (відкликання) визначаються статутом кооперативу (ст. 16). Закон передбачає, що для оперативного управління діяльністю кооперативу правління кооперативу може приймати на роботу виконавчого директора. З виконавчим директором правління кооперативу укладає контракт. Правління кооперативу може делегувати виконавчому директору свої окремі функції. Треба мати на увазі, що виконавчий директор не може бути членом кооперативу (ст. 17). У разі відсутності виконавчого директора його функції виконує голова кооперативу (ст. 16).

Для ведення контрольно-ревізійної роботи в кооперативі можуть обиратися спостережна рада та ревізійна комісія. Законодавством України до компетенції спостережної ради віднесено контроль за діяльністю виконавчого органу кооперативу (п. 1 ст. 18 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію"), а також контроль за додержанням статуту (ч. 1 ст. 17 Закону "Про кооперацію"). Цей орган утворюється за умови, якщо кількість членів кооперативу становить не менше 50 осіб. Спостережна рада обирається з членів кооперативу на загальних зборах у кількості 3-5 осіб, якщо інше не передбачено статутом кооперативу. Порядок обрання спостережної ради та її голови і прийняття рішень спостережною радою встановлюється статутом кооперативу. Члени спостережної ради не можуть бути членами правління або ревізійної комісії (ст. 18 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), крім того, вони працюють на громадських засадах (ч. З ст. 17 Закону України "Про кооперацію").

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія (ревізор). У кооперативі, до складу якого входить менше 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор (п. 1 ст. 19 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Вимоги до складу ревізійної комісії такі самі, як до складу спостережної ради: члени ревізійної комісії (ревізор) обираються загальними зборами з числа членів кооперативу відповідно до порядку голосування, встановленого статутом кооперативу; членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи спостережної ради (л, 2 ст. 19). До повноважень ревізійної комісії відносять: контроль за виконанням рішень загальних зборів, дотриманням статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці, контроль за збереженням майна кооперативу; за законністю договорів і господарських операцій, правильністю обліку, звітності і розрахунків із членами підприємства, а також за своєчасним розглядом правлінням та службовими особами скарг і заяв членів підприємства. Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводяться комісією за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менше як 10 відсотків членів кооперативу (ч. З ст. 18 Закону "Про кооперацію"). Комісія може вимагати від посадових осіб та інших членів кооперативу будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб кооперативу (ч. 4 ст. 18 Закону "Про кооперацію").

4. Правовий режим маймо то землі в сільськогосподарських кооперативах

Для забезпечення функціонування сільськогосподарського кооперативу необхідним є формування належної майнової бази. Майно сільськогосподарського виробничого кооперативу належить йому на праві власності (ст. 20 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також майна, придбаного на підставах, не заборонених законом (ст. 20 вищезазначеного Закону). Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок: доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством (ст. 21).

У сільськогосподарських кооперативах обов'язково створюються неподільний та пайовий фонди. їх існування відрізняє саме кооперативні організації від інших суб'єктів господарювання. За рахунок вступних внесків осіб та відрахувань від доходу кооперативу створюється неподільний фонд. Він не може бути розподілений між членами, крім випадків, передбачених законом (ч. З ст. 20 Закону "Про кооперацію). Внески до цього фонду здійснюють лише дійсні (повні) члени сільськогосподарських кооперативів. Для асоційованих членів вступних внесків законом не встановлено. Розмір вступного внеску визначають загальні збори членів кооперативу.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу (ч. 2 ст. 20 Закону "Про кооперацію"). Для кооперативів мінімальний-розмір пайового фонду законодавством не встановлено, що дозволяє їх створювати особами, які не мають великих коштів. Кожний окремий кооператив може в своєму статуті визначати розмір такого фонду. Адже його визначення надало б можливості членам кооперативів контролювати всі зміни пайового фонду, що, у свою чергу, сприяло б захищенню їхніх майнових прав. Процедура зміни розміру пайового фонду повинна здійснюватись за рішенням загальних зборів з подальшим внесенням відповідних змін до статуту кооперативу.