Розділ «Модуль 3. Правові засади управління в АПК та відповідальність за правопорушення»

До інших можна віднести: аграрний протекціонізм; пріоритетність соціального розвитку села; взаємозв'язок економічних і соціальних цілей сільськогосподарських підприємств; вільний вибір сільськогосподарськими товаровиробниками форм власності і напрямів трудової та господарської діяльності (ст. 15 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві"); рівність суб'єктів господарювання на селі, а також її їх рівні можливості у доступі до державної фінансової підтримки; невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання та господарську діяльність суб'єктів підприємництва (ч. З ст. 2 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років"); пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення для виробництва сільськогосподарської продукції, що безпосередньо закріплено в Земельному кодексі України.

2. Повноваження Міністерства аграрної політики України та його органів на місцях

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій є Міністерство аграрної політики України. Його діяльність регулюється Конституцією України, Указом Президента України "Питання Міністерства аграрної політики України" від 7 червня 2000 року № 772, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Міністерство аграрної політики України" від 1 листопада 2006 року № 1541 та іншими нормативно-правовими актами.

Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Основними завданнями Мінагрополітики є:

- формування та реалізація державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів із забезпечення продовольчої безпеки держави;

- здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості;

- розроблення і здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських територій;

- участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості;

- координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, забезпечення продовольчої безпеки держави та удосконалення структури галузей агропромислового виробництва.

Свої повноваження Мінагрополітики здійснює відповідно до покладених на нього завдань. Так, зазначений орган державного регулювання розробляє: основні напрями державної аграрної політики, стратегії та механізмів її реалізації; проекти нормативно-правових актів, що стосуються регулювання відносин у галузях агропромислового виробництва; державні цільові та інші програми розвитку галузей агропромислового виробництва, комплексного розвитку сільських територій; заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, зокрема аграрних бірж, аукціонів живої худоби та птиці, оптових продовольчих ринків, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, кредитних спілок, страхових компаній, виставок, ярмарків тощо; заходи щодо формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву; галузеві програми поліпшення безпеки і гігієни праці та виробничого середовища; умови експлуатації внутрішньогосподарських меліоративних систем підприємствами галузей агропромислового виробництва.

Крім того, Мінагрополітики забезпечує: проведення цінового моніторингу внутрішнього і зовнішнього аграрного та продовольчого ринку; сертифікацію зернових складів на відповідність стандартам якості послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, ведення реєстрів складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, декларування зерна суб'єктами його зберігання; реалізацію державної політики у сфері виробництва продуктів дитячого та лікувально-профілактичного харчування; державний захист прав покупців сільськогосподарської техніки та користувачів послуг з технічного сервісу; відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, сільськогосподарської техніки, інших машин і обладнання незалежно від форми власності, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (крім механічних транспортних засобів, реєстрація та облік яких здійснюються відповідно до законодавства іншими органами); ліцензування окремих видів господарської діяльності; розвиток виробництва і використання біодизелю, біоетанолу, інших альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії; державне управління племінною справою у тваринництві, атестацію спеціалістів, які виконують роботи, пов'язані з веденням первинного обліку продуктивності худоби та птиці, здійсненням офіційної класифікації (оцінки) тварин, отриманням, ідентифікацією і зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів; виконання програм підтримки індивідуального житлового будівництва, реформування і розвитку комунального господарства у сільській місцевості.

До повноважень міністерства також відноситься здійснення: формування і реалізації державної технічної політики, розвитку ринку сільськогосподарської техніки, зокрема на умовах фінансового лізингу, нагляду за технічним станом машин і обладнання, а також з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху; регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності; роботи, спрямованої на розвиток насінництва, розсадництва, племінної справи у тваринництві, проведення комплексної оцінки (бонітування) худоби та птиці; державного управління у сфері насінництва та розсадництва; організаційного та методичного забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників у навчальних закладах, підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери Його управління.

Мінагрополітики організовує: державний контроль та нагляд за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, їх зберіганням і продажем; радіаційний контроль і проведення заходів щодо організації сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених хімічними, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами; державний контроль за дотриманням законодавства про захист рослин, застосування агрохімікатів та регуляторів росту рослин; державний контроль за якістю сільськогосподарської техніки, інших машин і обладнання, запасних частин, насіння і садивного матеріалу, племінних (генетичних) ресурсів тощо. Також міністерство організовує та координує: роботу з раціонального ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, наданих у постійне користування підприємствам галузей агропромислового виробництва, що належать до сфери його управління; роботу, спрямовану на захист вітчизняних підприємств галузей агропромислового виробництва від недобросовісної конкуренції, дискримінаційних умов діяльності, ефективне застосування антидемпінгового законодавства; сертифікацію продукції рослинництва, тваринництва, у тому числі племінних (генетичних) ресурсів, птахівництва, харчових та переробних галузей.

До важливих повноважень Мінагрополітики належать: затвердження положення про державні книги племінних тварин і Державний племінний реєстр, забезпечення ведення зазначених книг та Реєстру, дотримання вимог щодо якості племінних (генетичних) ресурсів, показників племінного обліку, згідно з якими ведеться документація з племінної справи у тваринництві; ведення реєстру атестованих виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів; встановлення порядку надання відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві, що провадять діяльність відповідно до загальнодержавних програм селекції у тваринництві, видача відповідних свідоцтв (сертифікатів).

Необхідно відмітити також, що міністерство виконує у встановленому законодавством порядку функції з управління майном, що перебуває у державній власності і належить до сфери його управління, бере участь у формуванні Єдиного реєстру об'єктів державної власності, проводить моніторинг родючості фунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення, координує роботу з відновлення їх продуктивної цінності, запроваджує систему ведення органічного сільського господарства та виконує інші функції.

Органами, що здійснюють управління сільським господарством на місцях, є: Головне управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської державних адміністрацій та управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації. Вони діють на підставі відповідних Типових положень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 967. Ці органи підзвітні та підконтрольні голові відповідної адміністрації та Міністерству аграрної політики України.

Основними завданнями головного управління є:

- забезпечення реалізації державної аграрної політики, розроблення та виконання регіональних інноваційно-інвестиційних та інших програм і прогнозів розвитку галузей агропромислового виробництва;

- участь у формуванні та реалізації соціальної політики на селі, сталого розвитку регіонального агропродовольчого ринку і сільських територій регіону;