Розділ 7. Правове регулювання паювання майна

Мабуть, враховуючи вищезазначені фактори Міністерство аграрної політики України запропонували остаточний варіант Методики визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої наказом від 21 червня 2005 р. № 274, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за № 854/11134. У зв'язку з цим попередні методики обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств втратили чинність. Слід зазначити, що принципових змін у процес перепаювання нова методика не внесла.

3. Поняття і ознаки майнового паю

Поняття майнової частки (паю) ввів до юридичного обороту Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Формування цього поняття безпосередньо пов'язане з існуванням пайового фонду майна членів КСП. В інституціональному розумінні майновий пай розглядається як частка у пайовому фонді КСП. У функціональному значенні майновий пай є належною конкретному члену КСП частиною майна підприємства, яка використовується у виробничому процесі для забезпечення досягнення статутних цілей.

Водночас Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не надає чіткого формулювання майнового паю, наводячи лише загальні положення щодо залежності права членів підприємства на пайовий фонд майна від їх трудового внеску, а також щодо визнання паю власністю члена підприємства. З цього випливає висновок про економічну сутність поняття майнового паю, закріпленого зазначеним законом. Економічна природа майнового паю походить з його розуміння як еквівалента трудової участі кожного працівника КСП у створенні майнової основи функціонування підприємства.

Критерієм виокремлення розміру кожного індивідуального паю виступає вартісна оцінка трудової участі його набувача через рівень одержаної ним оплати праці. Такий критерій визначення індивідуалізованого обсягу уречевленої праці у загальній вартості єдиного майнового комплексу КСП на момент розпаювання господарства безсумнівно є економічним.

Існують й інші легальні взаємодоповнюючі визначення майнового паю, які засвідчують нормативне закріплення саме економічного розуміння цього поняття: 1) майновий пай - це грошовий еквівалент трудового внеску кожного працівника в колективне надбання (майно) за період роботи в господарстві (на дату паювання) (Методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів, розроблені Міністерством сільського господарства і продовольства України, Інститутом агарної економіки УААН); 2) майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду (Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177); 3) майновий пай - це вартісна частина у майні КСП окремого працівника, яка фіксується на певну дату (розпаювання) (Лист Міністерства аграрної політики України від 5 липня 2001 р. № 37-25-3-15/5879); 4) майновий пай - частка майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, що належить члену такого підприємства або іншій особі, яка має на нього право, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду (п. 1.2 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 р. № 315).

За юридичною природою майновий пай - це закріплене у спеціальному документі (майновому сертифікаті) право особи на одержання частки майна колишнього КСП в натурі, визначене залежно від його індивідуального трудового внеску у вартісному виразі.

Розуміння природи будь-якого складного процесу, явища чи речі спрощується, якщо виділити його сутнісні ознаки. При визначенні кваліфікаційних ознак майнового паю їх доцільно диференціювати на фізичні, соціальні, економічні та юридичні ознаки.

Фізичною ознакою є те, що майновий пай не є матеріальним, тобто не має речового наповнення. Конкретними речами майновий пай стає лише тоді, коли особа виходить зі Спілки співвласників і одержує свій пай у натурі. При цьому сам майновий пай припиняє своє існування.

Соціальна ознака полягає у тому, що майновий пай сприяє розвитку почуття власника у селян. Слугує підставою одержання додаткових засобів для задоволення природних потреб сільського населення у одязі, їжі, кормах для худоби тощо.

Наступними можна виділити економічні ознаки: а) майновий пай є частиною пайового фонду майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, який пізніше перейшов у власність Спілки співвласників; б) майновий пай існує лише у вартісному виразі. Грошова оцінка майнового паю здійснюється за балансовою вартістю основних і оборотних засобів на момент передачі пайового фонду майна до Спілки співвласників з урахуванням його фізичного зносу; в) розмір майнового паю залежить від персонального трудового внеску кожного колишнього працівника КСП.

Нарешті, до юридичних ознак майнового паю належать такі ознаки: а) підставою виникнення права на майновий пай є юридичний факт членства у відповідному КСП на момент паювання майна; б) право на майновий пай засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом; в) відсутність юридичного зв'язку з конкретним індивідуалізованим майном до його виділення в натурі.

Вищенаведене дозволяє зробити такі узагальнюючі висновки. Правова природа майнового паю розкривається через його розгляд як сукупності речей щодо яких можуть виникати суб'єктивні права і обов'язки в межах відповідного правового режиму. Іншою складовою виступає розуміння майнового паю як суб'єктивного майнового права вимоги власника майнового сертифікату на: одержання частки доходів від використання; виділення майнового паю в натурі; відшкодування шкоди, завданої протиправними діями інших осіб всьому пайовому фонду або його частині. У таку двоступінчасту структуру повністю вписуються всі юридичні особливості майнових паїв.

4. Право на майновий пай

Перелік осіб, які мають право на майновий пай, містить п. 4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. за № 177. До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, які працювали на момент здійснення процедури паювання та перепаювання. У розрахунок вартості індивідуального майнового паю включається вся оплата праці (грошова, натуральна), адже вона засвідчує трудовий внесок кожного працівника, що є матеріальним чинником зростання пайового фонду майна співвласників. Водночас існує перелік інших осіб, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай.

Пенсіонери також мають право на майновий пай, бо вони своєю колишньою працею створювали пайовий фонд майна. Це стосується непрацюючих пенсіонерів. У разі продовження пенсіонером після виходу на пенсію праці у колишньому колгоспі чи КСП, у розрахунок розміру його трудового внеску включаються й суми оплати праці, одержаної за час виконання ним відповідних трудових функцій.

Особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, а також стажу роботи за спеціальністю. Крім того, згідно зі ст. З Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р. № 1975-ХІІ за працівником, який проходив альтернативну службу, також зберігається право на попередню роботу (посаду), яку він виконував (обіймав) до направлення на службу.

Особи, призвані на військові збори.

За призваними на збори військовозобов'язаними та резервістами відповідно до ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.