РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

Цікава еволюція терміна " маніпулювання" в нашій країні. В радянські часи він застосовувався, як правило, стосовно "буржуазної пропаганди", комерційної реклами, знову-таки "буржуазних ЗМІ" тощо.

Але часи змінювались. Так, на початку "перебудови" однією з найпопулярніших книг була робота Дейла Карнегі "Як завойовувати друзів і здійснювати вплив на людей". Книга була досить незвичною для радянського читача, оскільки в ній висловлювалися способи впливу на людей, маніпулювання їх слабкостями, настроями. Книга радила "насаджувати на гачок наживку, що відповідає смакам риби ". Проте Д. Карнегі зовсім не вважав свої поради недобрими. Навпаки, він був упевнений, що полегшує людям життя, допомагає їм краще зрозуміти один одного, проявити себе, свої можливості. Він показав, що міжособистісні маніпулювання можуть бути корисними. Для радянських людей такий підхід був несподіваним і подібним якомусь одкровенню. Потім на ринок була викинута величезна кількість книг, багатих порадами, як вплинути на людей, як вигравати суперечки, як завоювати довіру тощо. Вся ця література повторює "філософію" Д. Карнегі стосовно різних сфер людської діяльності - від взаємостосунків чоловіка та жінки до "побудови" кар'єри в бізнесі й політиці.

З початком реформ наші громадяни переконалися на власному досвіді у тому, що маніпулювання може приносити не тільки користь, але й шкоду. Точніше маніпулятор отримує зиск, а ось тим, на кого здійснюється маніпулювання, доводиться часто несолодко. Прикладом цього є численні фінансові піраміди. Пригадаймо, скільки разів помилялися виборці в політиках, яким вони висловлювали довіру. Слово "маніпулювання" знову набуло негативного забарвлення. Все частіше ми чуємо, як нами хтось маніпулює, хтось нас використовує, ошукує тощо.

Сьогодні розробляються вдосконалені технології впливу на мотивацію вчинків і поведінку людей - "ненасильного примушення". Організовується маніпулювання людьми проти їх волі, але за їх згодою на користь дуже малої частини суспільства. Для цього використовується інформація, яка, разом з іншими її властивостями, стає знаряддям влади надлюдьми, одним з методів управління суспільством.

То хто ж є хто у процесі маніпулювання?

Об'єкт маніпулювання - це свідомість людини, на яку здійснюється певний вплив з метою досягнення бажаного результату.

Жертва маніпулювання - це людина (об'єкт маніпулювання), яка була використана або якимсь чином послужила досягненню встановленої мети.

Суб'єкт маніпулювання - це людина або група людей, які ініціюють проведення маніпулювання свідомістю для досягнення певної мети.

Інструменти маніпулювання - це ідеї, прийоми, форми, способи, методи, використання яких дозволяє впливати на свідомість людини для досягнення певної мети.

2.2. Визначення маніпулювання та його рівнів

2.2.1. Переносне значення маніпулювання

У початковому неметафоричному значенні термін "маніпуляція" означає складні види дій, виконуваних руками: управління важелями, виконання медичних процедур, довільне поводження з предметами тощо, що потребують майстерності та проворства у виконанні. Перехідним ступенем до метафори постало використання терміна "маніпуляція" щодо демонстрації фокусів і карткових ігор, у яких цінується майстерність не тільки у проведенні хибних відволікаючих прийомів, але й у приховуванні реальних дій чи намірів, створенні оманливого враження або ілюзії. Зв'язок з початковим значенням особливо виразно проявляється в назві "фокусник-маніпулятор" -такий, що спеціалізується на фокусах, які виключають складні механічні або електронні пристрої, асистентів-двійників тощо. Всі його фокуси - "спритність рук і жодного шахрайства". Основні психологічні ефекти створюються на основі управління увагою (відволікання, переміщення, зосередження), широкого використання механізмів психологічної установки, стереотипних уявлень та ілюзій сприйняття. Всі ці елементи зберігаються й у міжособистісному маніпулюванні.

Повне перенесення слова "метафора" в новий контекст і породження метафори, яка нас цікавить, веде до того, що під об'єктами маніпулювання розуміються вже не предмети, а люди, при цьому самі дії виконуються вже не руками, а за допомогою інших засобів. Тобто маніпулювання в переносному значенні - це прагнення "прибрати до рук", "приручити" іншого, "заарканити", "піймати на гачок", тобто спроба перетворити людину на слухняне знаряддя, немов на маріонетку. Проте метафора "прибирання до рук" хоча і є стрижневою ознакою, але зовсім не єдиною щодо психологічного маніпулювання. У процесі свого становлення ця ознака була доповнена іншими ознаками. По-перше, для маніпулювання характерні вміння, спритність, майстерність виконання. По-друге, маніпулювання передбачає створення ілюзії. Не мало б сенсу називати певну дію маніпулюванням, якби вона здійснювалася відкрито. Поганий той ілюзіоніст, який не може створити ілюзію задуманого фокусу, всі прийоми якого на виду. Або поганий той лялькар, який не здатний примусити глядачів забути, що дійові особи п'єси всього лише ляльки-маріонетки. Тому маніпулювання в метафоричному значенні передбачає також створення ілюзії незалежності об'єкта від стороннього впливу, ілюзії самостійності прийняття рішень і виконання ним певних дій.

Таким чином, повна метафора психологічного маніпулювання містить три найважливіші ознаки:

1) ідею "прибирання до рук";

2) неодмінну умову збереження об'єктом впливу ілюзії самостійності прийняття рішень і виконання ним певних дій;

3) майстерність маніпулятора у виконанні прийомів впливу.

2.2.2. Психологічне визначення маніпулювання