В науковій літературі економічні потреби за їх масштабом класифікуються на: абсолютні, дійсні і фактичні.
Абсолютні – визначаються максимальним обсягом створених в суспільстві життєвих благ.
Дійсні – досягаються при оптимальному обсязі виробництва.
Фактичні – ті, що виступають у формах задоволеного попиту.
Потреби, як і суспільство, постійно розвиваються, оскільки діє економічний закон всезростаючих потреб. Його суть полягає в тому, що задоволення існуючих потреб тут же викликає нові потреби. Так, у кожного із нас на сьогоднішній день є певні потреби в тих чи інших життєвих благах, але достатньо їх задовольнити, як тут же виникають нові потреби. І це нормальне, закономірне і прогресивне явище.
На різних етапах розвитку людства існують різні потреби. Одні потреби у людей були 100 років тому інші 50 років тому і ще інші зараз. Колись одна пара взуття нерідко була на всю сім'ю, а зараз більшість людей має декілька пар взуття: зимове, літнє, осіннє, хатнє. В 50-Х-60-Х роках минулого століття інколи можна було бачити, як селяни, ідучи до міста, несли взуття на плечах і лише перед містом взували його.
Закон всезростаючих потреб має як кількісну, так і якісну сторону. Він характеризує зростання не просто потреб, а все нових і нових, тобто підвищених потреб. Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу Він примушує людей розвивати, удосконалювати виробництво.
Якщо простежити його дію в розвинутих країнах в XX ст., то можна виділити такі три етапи в розвитку потреб.
Перший етап охоплює першу половину XX століття, де переважали матеріально – речові потреби; в їжі, одязі, житлі. Хоч в окремих країнах (в США уже в 30-ті роки) спостерігається тенденція до зростання потреб у вільному часі.
Другий етап починається з середини 50-х років. Він характеризується переходом суспільства до „економіки споживання" коли значно зростають соціальні потреби: в побутовому обслуговуванні, освіті, охороні здоров'я, спорті, відпочинку, розвагах. На ці потреби в розвинутих країнах витрачається 30-50% коштів сімейного бюджету, тоді як на харчування – від 10 до 30%. До речі, 100 років тому на їжу тратилось 40-50% бюджету, а в Україні в останні роки на харчі витрачається близько 60% сімейного бюджету.
Третій етап в розвитку потреб в розвинутих країнах почав формуватися у 80х роках минулого століття. Він характеризується зростанням гуманітарних потреб, пов'язаних з творчістю, духовним розвитком особистості. Це вимагає скорочення тривалості робочого часу і збільшення вільного часу. Так, проведене в США обстеження показало, що % американців готові відмовитись від купівлі багатьох товарів на користь задоволення потреб нематеріального характеру. Від 14 до 42% усіх робітників і службовців готові на збільшення вільного часу навіть за рахунок зменшення заробітку. Це обумовлено тим, що на сучасному етапі середній розмір заробітної плати в розвинутих країнах забезпечує досить пристойний рівень життя.
Таким чином, розрізняють первинні і вторинні потреби. До перших належить їжа, одяг, житло. А до других – „потреби вільного часу", або потреби у всебічному розвитку особи.
У високорозвинутих країнах давно уже реалізовані первинні потреби і успішно вирішуються вторинні потреби. В нашій країні, на жаль, в багатьох людей далеко ще не повністю задоволені первинні потреби. Це пов'язано не лише з важким економічним становищем країни, але і з нашим тоталітарним минулим, менталітетом, утриманською психологією значної частини людей, переважно старшого покоління, успадкованої від попередньої системи.
В країнах з високим економічним розвитком змінюється, удосконалюється характер індивідуальних потреб. Якщо раніше потреби носили узагальнений (подібний) характер, в результаті чого виробництво було зорієнтовано переважно на масового споживача, то в останній час вони все більше персоніфікуються. Крім того, на сучасному етапі посилюються потреби в здоровому способі життя: занятті спортом, культурному відпочинку, туризмі, а також захисті навколишнього середовища, збереженні миру. Останнє вимагає колективних зусиль, тобто спільних дій усіх народів світу.
Оскільки потреби, як і суспільство, весь час розвиваються, то потрібно постійно вивчати і знати обсяг і види потреб індивідів, сімей, колективів, підприємств, галузей, регіонів, країни, їх тенденції. Така інформація необхідна для того, щоб орієнтувати виробництво на задоволення цих потреб, а також впливати на них, формувати потреби. Важливу роль в цьому відіграє маркетинг – система попереднього вивчення ринку з метою пристосування виробництва до потреб споживачів. Однак виробництво через маркетинг повинно не лише повністю задовольняти потреби, але і формувати такі потреби, які б сприяли фізичному і духовному розвитку людини, здоровому способу життя. Для цього необхідно, щоб виробництво було добре розвинутим, ефективним, забезпечувало людей достатньою кількістю різноманітних життєвих благ, щоб не було дефіциту, бо це породжує тіньову економіку, спекуляцію, деформує психологію людини, мораль.
Повне задоволення всезростаючих потреб, в т.ч. тих, які тільки- но появилися, практично неможливо навіть в ринковій економіці, не говорячи уже про командну, для якої характерним є дефіцит. Однак, коли мова йде про задоволення фізіологічних потреб людини, зокрема в їжі, то тут повне задоволення потреб не тільки можливе, але і давно вже вирішено в багатьох країнах. Це обумовлено не лише їх високим рівнем розвитку, але і тим, що людина не може споживати більше їжі, ніж їй потрібно для нормального гармонійного розвитку організму. Існують так звані науково обґрунтовані норми споживання (табл. 1).
Таблиця 1
Науково-обґрунтоване і фактичне споживання основних продуктів на душу населення в Україні і світі (кг на рік)[1]
| Види продуктів | Споживання в країнах Європейського союзу (27 країн) | Україна | |||
| Раціональні норми споживання | Споживання | ||||
| 1990 р. | 2012 р. | в 2012 р. до норм у відсотках | |||
| М'ясо і м'ясопродукти | 95 | 83 | 68 | 54 | 65,0 |
| Молоко і молокопродукти | 363 | 380 | 373 | 215 | 56,6 |
| Яйця (шт.) | 222 | 290 | 272 | 307 | 105,8 |
| Риба і рибопродукти | 24 | 20 | 18 | 13,6 | 68,0 |
| Хліб і хлібопродукти | 91 | 101 | 141 | 109 | 108 |
| Картопля | 81 | 124 | 131 | 140 | 113 |
| Овочі та баштанні | 116 | 161 | 103 | 163 | 101,2 |
| Плоди, ягоди, виноград | 110 | 90 | 47 | 53 | 58,9 |
| Цукор і кондвироби | 41 | 38 | 50 | 38 | 100 |
| Олія | 19 | 13 | 12 | 13 | 100 |
| Надушу населення за добу (калорій) | 3456 | 3388 | 3597 | 2954 | 87,2 |
З наведених даних видно, що на Україні фактичне споживання далеке ще від науково обґрунтованих норм, особливо це стосується м'ясо – молочної продукції і фруктів. їх недоспоживання лише частково компенсується картоплею і хлібом. В переводі на калорії середньодобове споживання їжі в Європейських країнах перевищує раціональну норму харчування на 2%, тоді як в Україні менше від норми на 13,4%. До речі, в 1990 р. воно перевищувало раціональну норму на 6%, в 2000 році було нижчим за норму на 24,5% (2,560 ккал.), а у 2010 р. – нижчим на 13,5%.
А взагалі людина повинна споживати стільки їжі в переводі на калорії, скільки вона витрачає енергії. А це залежить від виду і характеру роботи людини і її фізіологічних особливостей. Наприклад, вчителю достатньо споживати їжі на 3 тис ккал., тоді як сталевару, шахтарю – на 4,0-4,5 тис. ккал. При цьому забезпечується баланс між затраченою енергією і кількістю спожитих калорій. Порушення такого балансу негативно позначається на фізичному стані людини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Рушійні сили економічного розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.
