П. Самуельсон і В. Нордхаус пишуть: "З кінця XIX ст. влада держави все більше змінювалась, стала використовуватись для охорони суспільних інтересів та економічної системи в цілому. З'явились антитрестівські закони, правила банкірської діяльності, економічне регулювання цілого ряду галузей, наприклад, транспорту, а також витрачання електроенергії, палива, користування телефоном тощо. Це супроводжувалось розширенням соціального регулювання, особливо в 70-і роки. Були введені закони про мінімум зарплати, про обов'язкові колективні договори, а також страхування робітників від нещасних випадків, пенсії за віком, урядові субсидії для малозабезпечених, регулювання умов праці на підприємствах”.
У сучасній економіці роль держави настільки значна, що її слід вважати елементом ринкового механізму. Та це зовсім не означає, що держава повинна надмірно втручатись в економіку і контролювати все.
Економічні функції держави носять непрямий, опосередкований характер і переслідують таку мету:
• а) створити однакові умови для ефективного розвитку і господарської діяльності всім фірмам, незалежно від форми власності;
• б) стабілізувати економічний розвиток національного господарства;
• в) забезпечити регулювання соціальних відносин в інтересах усіх громадян даної країни;
• г) зберегти навколишнє середовище.
Як пишуть ті ж Самуельсон і Нордхаус, "обидві сторони – ринок і держава-істотні. Управляти економікою у відсутності того чи іншого – все одно, що намагатися аплодувати однією рукою”. Свідоме управління національною економікою вимагає високого рівня компетентності з боку уряду і має свої межі. Уряд завжди діє в умовах невизначеності і недостатньої передбачуваності соціально-економічних процесів. Він не завжди може передбачити наслідки і результати своїх дій і рішень.
У сучасній складній і взаємозалежній економіці неправильні дії можуть призвести до катастрофічних наслідків.
Крім цього, будь-яка організаційна структура управління має тенденцію до бюрократизації, тобто починає прагнути виключно до саморозвитку і самозбереження.
Відомий американський економіст Дж. К. Гелбрейт виділив такі негативні якості бюрократизованих структур: "одна з них – жити інтелектуальними досягненнями минулого ... друга – самовдоволення і самодостатність, боязнь нововведень. Третя – лінійне зростання, прагнення самовідтворюватись у зростаючих масштабах. Наслідком всього цього є той стан застою, який я називаю бюрократичним атеросклерозом. Це небезпечно для суспільства".
Таким чином, суспільство не може покладатися виключно на дії уряду, даючи йому безконтрольну свободу дій і рішень. Сучасне громадянське суспільство, яке базується на активній діяльності вільного індивіда, передбачає передачу уряду (державі) лише тих функцій, які не можуть бути реалізовані окремою людиною. Водночас це припускає активний контроль з боку всіх громадян за діяльністю уряду – через засоби масової інформації, політичні партії, демократичні вибори, незалежний суд, законодавчу владу тощо.
Лише в цьому випадку можна уникнути "хвороб" управління і забезпечити нації динамічний і збалансований соціально-економічний розвиток.
Тема 12. Інтеграційні процеси світового господарства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Господарський механізм і система саморегулювання економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
