Специфічними економічними законами є ті закони, що діють в окремих суспільно-економічних системах. Наприклад, для капіталізму характерним є закон додаткової вартості, закон конкуренції, закон нагромадження капіталу.
Особливими економічними законами є ті, що діють більше, ніж в одній, але не в усіх способах виробництва, тобто ті, які не можна віднести ні до специфічних, ні до загальних. Це закони товарного виробництва: закон вартості, попиту і пропозиції, грошового обігу.
Серед економічних законів провідне місце займають загальні економічні закони. їх особливістю є те, що вони, по-перше, визначають не специфічні відносини того чи іншого ладу, а загальні, що властиві їм всім. Ці закони вказують на вирішальну роль у розвитку суспільства продуктивних сил. Другою особливістю загальних законів є те, що це закони суспільного прогресу. Специфічні закони також відіграють позитивну роль у розвитку суспільства, однак вони мають обмежений характер.
Третьою особливістю загальних економічних законів є те, що при переході від однієї формації до другої вони не втрачають свого значення, а навпаки, відіграють усе більшу роль, набирають більшої сили.
Завдання полягає у тому, щоб їх глибоко пізнавати і використовувати.
Дещо інший методологічний підхід до розуміння економічних законів існує в праці Кемпбела Р. Макконнелла і Стенлі Л. Брю „Економікс". Вони вважають, що необхідно описувати і систематизувати факти реальної дійсності, досліджувати поведінку індивідів і інституцій в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг, узагальнювати її, і на основі цього розробляти певні принципи, теорію. Останні поняття вони ототожнюють з „законами", „моделями". А оскільки „закон”, часто асоціюється з чимось надто точним, а „теорія" з кабінетним, відірваним від реального життя, мисленням вчених, то вони віддають перевагу поняттю „модель", „як спрощеній картині реальності, абстрактному узагальненню його, як дійсній поведінці, відповідним статистичним даним". Тобто економічні закони трактуються з точки зору суб'єктивної поведінки індивідів в господарській діяльності. До речі, такий підхід до економічних законів започаткував ще в кінці XIX ст. А. Маршал.
Прихильники такого підходу вважають, що аналіз фактів реальної дійсності, поведінки людей та інституцій в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг дає можливість розробити реалістичні висновки, узагальнення, тобто вивести певні закономірності, розробити відповідні моделі, концепції.
Яким методом користується політична економія при вивченні суспільно-економічних явищ?
Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Предмет економічної теорії. Виробництво матеріальних благ і система виробничих відносин. Економічні закони.“ на сторінці 3. Приємного читання.
