• 3. Державні видатки. Збільшення державних закупівель товарів веде до зростання попиту. Проте це можливо при постійних податках і процентних ставках. І навпаки, зменшення державних видатків веде до зменшення сукупного попиту.
• 4. Видатки на чистий експорт. Більш високий експорт підвищує попит на товар на зовнішньому ринку. З іншого боку, зменшення імпорту збільшує попит на вітчизняний, власний товар. Експорту, а значить, попиту, сприяє також збільшення національного доходу зарубіжних країн, що веде до зростання доходів населення, підвищення їх купівельної спроможності.
Сукупний попит тісно зв'язаний із сукупною пропозицією.
Сукупна пропозиція – це існуючий реальний обсяг виробництва при кожному можливому рівні цін. Це загальний обсяг, структура, грошовий вираз створених у суспільстві життєвих благ.
Сукупна пропозиція визначається обсягом випуску продукції, яку виробляють і продають товаровиробники, установлюючи звичайні ціни, використовуючи раціонально виробничі потужності, несучи відповідні затрати.
У ринковій економіці товаровиробники завжди прагнуть досягти так званого потенціального обсягу виробництва. Зрозуміти, що таке "потенціальний обсяг виробництва", можна з наступного графіка.
Потенціальний, або оптимальний обсяг виробництва – це такий його рівень, який за існуючих цін, витрат і пропозицій забезпечує найбільший прибуток. Справа в тому, що товаровиробник не може невпинно нарощувати обсяг виробництва (кількість випуску товарів). Теорія і практика свідчать про те, що на кожних даних виробничих потужностях (підприємстві) існує так званий оптимальний обсяг випуску продукції. Він визначається максимумом одержаного прибутку на одиницю продукції. З наведеного графіка №1 видно, що потенціального обсягу виробництва досягнуто при випуску 50 одиниць продукції, тут найбільша різниця між ціною реалізації (7 у.о.) і витратами виробництва (6 у.о.).
Отже, потенціальний обсяг виробництва – це об'єктивна величина.
Поняття "потенціальний обсяг виробництва” стосується як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому. Тому сукупна пропозиція тісно пов'язана з рівнем потенціального обсягу виробництва. Сукупна пропозиція визначається розміром виробничих затрат (праці, капіталу) і тією продуктивністю, яку приносять ці затрати.
Від чого залежить сукупна пропозиція? Сукупна пропозиція залежить насамперед від рівня цін. Чим вищий рівень цін, тим більша пропозиція. Справа в тому, що більш високі ціни стимулюють виробника і збільшують пропозицію. І навпаки – зниження цін веде до скорочення обсягу виробництва і пропозиції. Тому між рівнем цін, виробництвом і пропозицією існує пряма залежність.
Крім цін, на пропозицію впливають і нецінові фактори. А саме:
1. Зміна цін на ресурси (землю, працю, капітал). Підвищення цін на ресурси призводить до зростання витрат виробництва, зменшення прибутку і пропозиції. Зниження цін на ресурси зменшує витрати виробництва, збільшує прибуток і пропозицію. Якщо пропозиція ресурсів зростає, то ціни на них зменшуються, що позитивно позначається на витратах виробництва і пропозиції. Зменшення пропозиції на ресурси веде до підвищення на них цін, витрат виробництва, зменшення прибутку і пропозиції. Збільшення кількості ділових людей, які прагнуть до підприємництва веде до підвищення пропозиції.
Імпорт ресурсів за низькими цінами також сприяє підвищенню пропозиції. Якщо курс валюти даної країни підвищується, то вона може її обміняти на більшу кількість іноземної валюти і більше придбати сировини й інших ресурсів, що підвищує пропозицію. І навпаки, якщо ціна на іноземну валюту зростає, то це зменшує можливості щодо закупівлі сировини, підвищує витрати виробництва і зменшує пропозицію. Наявність монополізму на зовнішньому ринку може вести до встановлення високих цін на сировину й інші ресурси, що знижує пропозицію.
• 2. Продуктивність виробництва. При підвищенні продуктивності виробництва скорочуються затрати на виготовлення одиниці продукції, що веде до збільшення пропозиції. І навпаки, зниження продуктивності виробництва збільшує витрати на одиницю продукції і зменшує пропозицію.
• 3. Податки і субсидії. Збільшення податків на підприємства (податку з обороту, на додану вартість, акцизні збори), податку на соціальне забезпечення, а також зростання заробітної плати веде до збільшення витрат на одиницю продукції, зменшує прибуток і пропозицію. Зменшення податків і надання державою субсидій фірмам веде до зниження витрат виробництва і збільшення пропозиції.
• 4. Державне регулювання. Державне втручання, зокрема посилення вимог до збереження навколишнього середовища підвищує витрати виробництва і зменшує пропозицію.
На ринку сукупна пропозиція виявляється як пропозиція товарів з їх цінами, а сукупний попит – як пропозиція грошей.
Обмін грошей на товари, який здійснюється на ринку, задовольняє потреби як продавців, так і покупців, створює умови для безперервного процесу відтворення.
Яке завдання в цьому зв'язку макроаналізу?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Макрорегулювання економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
