Ринок – це безперервний потік різноманітних товарів та грошей. Якщо в цьому русі починаються збої, то на допомогу приходить інфраструктура.
Інфраструктура ринку – це система інститутів, які забезпечують нормальне безперервне функціонування ринку. Вони виконують роль посередників, завданням яких є сприяння розвитку товарно-грошового обороту між суб'єктами ринку: домогосподарствами, фірмами та державою.
До інфраструктури ринку відносяться: біржі, кредитно-фінансова система, державні фінанси, податкова служба, система регулювання зайнятості та технічні елементи.
Біржа походить від латинського слова "бурса" (прізвища купця Бурса), що означає гаманець.
Біржі почали створюватись у кінці XVI і на початку XVII ст. Прообразом сучасних бірж була Амстердамська біржа, яка виникла в 1608 р. в Нідерландах. В Росії, на Україні довгий час практикувався оптовий продаж товарів через ярмарки. Перша біржа виникла в Петербурзі в 1703 році, а на Україні – в Одесі в 1769 році. Потім біржі з'явились у Києві (1865 р.), Харкові, Миколаєві та в інших містах. На Полтавщині біржа була відкрита в Кременчуці в 1834 році.
Біржа – це одна з форм оптової торгівлі. Вона розповсюджується на ринок важливих видів сировини, палива, валюти, капіталу, робочої сили. Але й ці види товарів не повністю реалізуються біржею. Через біржу головним чином й остаточно вирівнюється попит і пропозиція, не допускається різке коливання цін на товари. У розвинених капіталістичних країнах нараховується більше 50 великих товарних бірж, через які реалізується близько ¼ ycix вироблених товарів. Товарні біржі є досить зручною і вигідною формою оптової торгівлі. Для прикладу візьмемо сільське господарство. Восени, після збору врожаю, пропозиція сільськогосподарської продукції перевищує попит на неї. Це веде до зниження цін, що зменшує доходи фермерів.
У наступному році, особливо на кінець літа, перед збором нового врожаю, розрив між оптовою і роздрібною ціною стає найбільшим. Наслідком цього повинно бути різке підвищення цін на продукцію минулого врожаю, що не вигідно споживачам. Такі коливання цін обумовлені нерегулярною дією механізму попиту й пропозиції. Вони не вигідні ні фермерам, ні споживачам. Перші одержують досить низьку ціну на свій товар восени, а останні платять за сільськогосподарську продукцію досить дорого весною та влітку, до збору нового врожаю.
Може виникнути запитання: а навіщо фермери продають весь врожай восени?
Адже вигідніше притримати його до весни чи літа. Але для цього їм потрібно побудувати склади, нести витрати по збереженню (платити за електроенергію, яку споживають холодильники). Крім цього, фермеру вже восени потрібні кошти на насіння, добрива, пальне, щоб посіяти озимі. Де їх взяти? їх можна позичити в банку. Але за кредит потрібно платити відсотки. Та й банкір небагато позичить фермеру під майбутній врожай. На допомогу приходить біржовик, який намагається виграти (заробити), граючи на сезонній різниці цін. Оскільки восени сільськогосподарська продукція найдешевша, то саме в цей час її треба купувати, а весною, влітку, коли ціни зростуть, продати й різницю між цінами покласти в кишеню.
Але поява біржовика на ринку змінює там ситуацію. По-перше, прагнучи купити товар восени, він підвищує величину попиту і тим самим зменшує існуючий між ним і пропозицією дисбаланс. Це підвищує ціну порівняно з тим, коли б не було біржовика. По-друге, викидаючи на ринок весною та влітку скуплений і притриманий на складах врожай, біржовик збільшує пропозицію товару й неминуче збиває ціну, хоч цього і не бажає. Таким чином, прагнучи виграти якомога більше на різниці в ціні, біржовик своєю дією згладжує, зменшує цю різницю.
Тому біржова спекуляція корисна для суспільства, і в цьому її принципова відмінність від тієї спекуляції, яка існувала в умовах командної економіки, а також на сучасному етапі, коли з'явилось надто багато різних посередників, які прагнуть отримати в декілька разів більші прибутки порівняно з виробниками сільськогосподарської продукції, за рахунок закупівлі в них продукції по непомірно низьким цінам і продажу її безпосереднім споживачам по високим цінам. Це особливо стосується хліба і м'ясомолочної продукції. У командній економіці спекуляцією займалися ті, хто мав доступ до дефіцитних товарів. Біржова спекуляція доступна усім. Тут кожний може ризикувати.
Коливання цін на біржах відбувається постійно як з об'єктивних причин (рух врожайності та попиту), так і з суб'єктивних (гра біржових спекулянтів). Фермер і біржовик обидва ризикують. Кожний думає про виграш. І він є, але поміркований. Таким чином, в розвинутих країнах біржа є важливою сферою прикладання позичкового капіталу, оскільки вона забезпечує надійне вкладання коштів (під товари, цінні папери) і зводить ризик до мінімуму.
Біржа – це ринковий механізм, який виконує ряд стабілізуючих функцій в економіці, а саме: забезпечує ліквідність та раціональний розподіл сировини, капіталу, стабілізацію цін та витрат, валютних курсів, грошового обігу, кредиту. Таким чином, біржа виконує регулюючу, стабілізуючу, стимулюючу і прогностичну функцію. Ці функції біржа виконує завдяки своїй складній народногосподарській структурі, яка включає такі елементи:
• уніфікацію контрактів (без чого неможлива біржова спекуляція, біржовий оборот);
• уніфікацію товарів, їх стандартизацію;
• біржовий оборот, який завдяки інфраструктурі забезпечує зберігання, доставку, експертизу біржового товару. Біржова торгівля спирається на сучасні елеватори, склади, холодильники. Вона здійснюється за угодами. (Біржова угода – це письмовий документ купівлі-продажу. Вона укладається на реальний і строковий товар. В першому випадку реальний товар переходить від продавця до покупця протягом 1-15 днів. У другому випадку строковий товар переходить в перспективі (ф'ючерсні угоди).
З метою страхування від різкого коливання цін, застосовується хеджування (захист).
Суб'єкт який продає товар з майбутньою поставкою спираючись на існуючі ціни, водночас купує ф'ючерсні контракти на той самий строк і ту саму кількість товару.
Той хто купує товар з його поставкою в майбутнє, водночас продає на біржі ф'ючерсні контракти). Фактичну величину продажу називають лотами. Спекулянтів, які грають на підвищення цін називають "биками", а спекулянтів, які грають на пониження цін, – "ведмедями".
В Україні в останні роки також почали створюватись біржі, яких на початку 2000 р. нараховувалось 340. Однак коли порівняти наші біржі з класичними, то вони істотно відрізняються тим, що не виступають частиною єдиного ринку, а є лише окремими альтернативами по відношенню до "Головпостач" "Сільгосптехніки" та ін. зі своїм рівнем цін і зв'язками. Тут купівля-продаж товарів носить часто переривчастий характер. Відсутня уніфікація контрактів, стандартизація товарів, їх експертиза, немає складського господарства. Тут часто має місце звичайний натуральний обмін, бартер, накручування, роздування цін. Через біржу на Україні реалізується лише 1-3% сільськогосподарської продукції, тоді як в країнах з ринковою економікою 40-50%. Через це наші сільгоспвиробники несуть великі втрати. Так, наприклад, лише по соняшнику в 2001 р. вони становили 130 млн. грн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та інфраструктура ринку“ на сторінці 3. Приємного читання.
