Павло Грабовський аналізував важке економічне становище селянства, написав працю “Економічна безвикрутність в Полтавській губернії". Μ. І. Зібер (1844-1888 pp.) був популяризатором і захисником вчення К. Маркса і Ф. Енгельса в Росії. Працював професором Київського університету, займався рентними відносинами, общинною власністю.
Іван Франко вперше на українську мову переклав "Капітал" К. Маркса і написав підручник “Політична економія”. Він захищав трудову теорію К. Маркса від нападок буржуазних економістів, зокрема ТЬдея Рильського.
Μ. І. Туган-Барановський (1865-1919 pp.) займався теорією економічних криз, грошей, вартості. Написав ряд праць: “Трудова цінність і прибуток”, "Методологія політичної економії", "Основи політичної економії", за яку був удостоєний Великої премії Імператорської академії наук і визнаний одним з кращих фахівців з політичної економії у світі на початку XX ст. Він був міністром фінансів Центральної Ради (кінець 1917 – січень 1918 р.), радником з економічних питань Директорії, професором Київського університету, одним із засновників Української Академії Наук.
Μ. І. Туган-Барановський застерігав, що Росія не готова до соціалістичного будівництва, що “державний соціалізм" не забезпечує свободи людини і несе з собою велику небезпеку для людства. Він писав: "Яка буде доля людськості, коли люди, що стоять вище середнього рівня, будуть під владою людей звичайних (кухарок)? І чи не згасне творча душа людськості, якщо натовп буде керувати працею генія, якщо творча ініціатива окремої особи завмре через неможливість свого виявлення".
Як співвідносяться між собою економічна теорія, політична економія і економікс?
На думку західних вчених, наприклад, П. Самуел ьсона і В. Нордхауса політична економія, або економікс є наука про діяльність з приводу виробництва і обміну між людьми, рух економічного життя, тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття. Вона досліджує, яким чином людина вирішує проблеми організації виробництва і споживання, вивчає гроші, норму проценту, капітал і багатство.
Р. Макконелл і Л. Брю вважають, що економікс – це наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, щоб виготовити різноманітні товари і розподілити їх зараз або в майбутньому для споживання між різними індивідами і групами. Таким чином, “економічна теорія", "політична економія", "економікс" – це не різні економічні науки, а лише різні назви однієї й тієї самої науки, це синоніми. Відмінність між ними полягає лише в різному підході до вивчення тих чи інших явищ.
Так, предметом економічної теорії є вивчення дії людей у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ, в умовах їх обмеження.
Політична економія робить наголос на вивченні тих виробничих відносин, які складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Вона вивчає економічні закони, які управляють виробництвом життєвих благ.
"Економікс" – зосереджує свою увагу на проблемі ефективного використання ресурсів в умовах їх обмеженості і наявності безмежних потреб суспільства. Економікс спеціально не вивчає економічні закони, хоч і оперує ними, зокрема, законом рідкісності, законом попиту, законом спадної корисності, законом зменшення віддачі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні напрямки сучасної економічної теорії. Економічна думка в Україні.“ на сторінці 2. Приємного читання.
