• 1. Цілковита самостійність товаровиробника яку виборі своєї підприємницької діяльності, так і розпорядженні продукцією, прибутками. Можливість для продавців і покупців вільного вибору контрагентів.
• 2. Відсутність монополізму у виробництві й реалізації товарів. Деякий їх надлишок над платоспроможним попитом. Конкуренція між продавцями за покупців, за їхній гаманець.
• 3. Правдива інформація про ринок у його суб'єктів (цінова і нецінова). В країнах з ринковою економікою не існує так званих закритих тем.
• 4. Право суб'єктів (продавців і покупців) самим визначати ціни на товари й послуги.
Які характерні риси вільного ринку?
Для вільного (не обмеженого монополіями і митними бар'єрами) ринку характерні такі три моменти:
• Вільна конкуренція між товаровиробниками і власниками ресурсів.
• Вільний перелив капіталу й робочої сили між галузями і регіонами.
• Реалізація товарів за цінами рівноваги.
Ринок – це динамічний процес, який постійно розвивається. Тому на кожному етапі розвитку людства він має свої особливості. Для сучасного ринку характерні такі риси: сучасний ринок, з одного боку, є вільним, а з іншого – регульованим. Методи регулювання поділяються на дві групи: державні та недержавні. Недержавне регулювання здійснюється асоціаціями, банками, товарними і фондовими біржами, ярмарками, центрами оптової торгівлі, валютними аукціонами. Важливу роль тут відіграє маркетинг – система попереднього вивчення ринку з метою спрямування виробництва для задоволення потреб споживача, а також вплив на нього, на формування його запитів, смаків і переваг.
Державний вплив на ринок досягається через законодавство; систему податків, кредиту, регулювання грошового кругообороту, антимонопольну політику, створення інфраструктури виробництва. Крім цього, держава бере в свої руки ті галузі і види виробництва, які є малоприбутковими або неефективними, але життєво важливими для розвитку країни. Це стосується передусім освіти, охорони здоров'я, наукоємкісних галузей, які вимагають значних коштів і часто є ризикованими. Державне регулювання здійснюється через замовлення продукції, розробку державних програм, встановлення цін на окремі види продукції. Наприклад, в Японії держава регулює близько 40% споживчих цін (на рис, м'ясо молочні продукти, воду) а також тарифи на електроенергію, залізничні перевезення, вартість медичного обслуговування, освіти. Подібне спостерігається у США, Швейцарії і інших країнах, а в Україні лише 10-12%.
В умовах ринкової економіки регулююча роль держави полягає насамперед у створенні максимально сприятливих умов для ефективного функціонування “первинних народногосподарських ланок": підприємств, фірм. Вона розробляє та реалізує "правила гри", щоб не допустити надвиробництва, масового розорення товаровиробників.
Наприклад, в США Міністерство сільського господарства щорічно розробляє програму добровільного обмеження обсягу виробництва, а також систему закупок сільськогосподарської продукції у фермерів за гарантованими цінами. З цією метою складаються програми консервації земель, у першу чергу тих, які зазнають ерозії і вимагають поновлення родючості; скорочуються посівні площі окремих культур; знімається з обігу певна кількість видів продовольства, щоб урівноважити попит і пропозицію та стабілізувати ціни. Із цією метою фермерам видаються закладні позики для того, щоб вони на час низьких цін не виходили на ринок зі своєю продукцією; встановлюються гарантовані ціни на сільськогосподарську продукцію, які б забезпечили фермерам певний рівень рентабельності.
Такі ціни також сприяють недопущенню циклічності виробництва, зближують рівень доходів фермерів з іншими категоріями населення, рятують від банкрутства дрібних фермерів і зберігають сільську місцевість як спосіб життя людей. Наприклад, в Німеччині доплата фермеру з ЄС за 1 га пшениці в 2000 р. становила 341 Євро + виручка за продану пшеницю (50 ц) – 600,50 Євро, тобто весь валовий доход з 1 га склав 941,50 Євро при затратах 559,44 Євро, тобто валовий прибуток 382,06 Євро Р1 = 68%. Якщо фермер переводить орну землю в пар, то держава відшкодовує 300 Євро за кожний гектар. В США ряд служб слідкують, щоб фермер мав хоч 8-15% рентабельності. Якщо виникла стихія, хвороба чи інші негативні явища, то через зниження податку, встановлення пільгових цін на пальне, техніку, добрива, фермеру забезпечується невеликий прибуток для розвитку виробництва. До речі уряд України з 2004 р. почав здійснювати закупки зерна у наших сільгоспвиробників по цінам, які забезпечують його рентабельність не нижче 40 відсотків. В наступні роки ситуація дещо погіршилась із-за зниження цін.
Державне регулювання покликане не допустити надмірної диференціації товаровиробників, особливо їх масового розорення, бо це ускладнює соціальні процеси в країні.
В цілому, регулююча роль держави в ринковій економіці обмежена. Бо, як говорив Адам Сміт: чим менше держава втручається в економіку, тим краще. Проте втручання є неминучим, доцільним і повинно носити динамічний характер.
Другою особливістю сучасного ринку є те, що він перестає бути невідомим. Товаровиробники все частіше працюють на заздалегідь відомих покупців, вони знають ціни на товари, сировину, робочу силу. Сучасний ринок все більше гарантує збут продукції через державні закупки, або контрактну систему, індивідуальні замовлення покупців, особливо товарів довготривалого використання.
Фірми все частіше працюють на відомих покупців, конкретні групи споживачів (сегменти). "Стрільба здійснюється не у всю зграю птахів, а в кожного птаха (покупця) окремо". Так, наприклад, японська фірма "Тойота" випускає 22 моделей легкових автомобілів, а число їх модифікацій перевищує 11 тисяч. Через Інтернет фірма підтримує безпосередній зв'язок з покупцями товару і виясняє який колір, дизайн, допоміжні зручності бажає мати покупець. До речі типовий клієнт фірми "Форд" міняє свій автомобіль через кожні три роки.
Суспільний поділ праці, спеціалізація і кооперування виробництва також веде до того, що між підприємствами укладаються довготривалі угоди по виробництву і реалізації продукції, наданню послуг. Для сучасного ринку характерним є активна фінансово-кредитна й грошова політика держави.
Третьою особливістю сучасного ринку є надійна система соціального захисту населення. Досягається це шляхом обмеження цін на деякі товари, контролю за їх якістю, різного роду допомоги знедоленим, бідним, багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, захисту навколишнього середовища.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Ринок як форма існування товарного виробництва“ на сторінці 3. Приємного читання.
