В історичному аспекті конкуренція в своєму розвитку пройшла ряд етапів. В домонополістичну епоху панувала так звана вільна, до певної міри чесна і чиста конкуренція. Вона велась між роздрібними і порівняно невеликими підприємствами, які виробляли товари на невідомий ринок. В умовах вільної конкуренції, як ми уже вияснили, існує багато продавців і покупців якого-небудь подібного товару, тому ні один з покупців і продавців не може вплинути на рівень поточних ринкових цін на товар. Продавець не в силі встановити ціну вище ринкової, оскільки покупець може вільно придбати будь-яку кількість потрібних йому товарів по ринковій ціні. Продавець не буде встановлювати ціну нижче ринкової, оскільки може продати товари по ринковій ціні.
В епоху домонополістичного капіталізму західна економічна наука* відстоювала принципи вільної конкуренції, бачила а цьому закінчений ідеал вільних загальнолюдських відносин. З одного боку, це дійсно так, але з іншого, в умовах вільної конкуренції відбувалося зміцнення панування крупного капіталу, який часто поглинав дрібні і середні підприємства. Це прискорювало процес концентрації і централізації капіталу.
Вільна конкуренція – це конкуренція між:
• продавцями за продаж більшої кількості товарів по нижчих цінах;
• покупцями за купівлю більшої кількості товарів по нижчих цінах;
• продавцями і покупцями (між покупцем і багатьма продавцями).
Вільна конкуренція – це перш за все цінова конкуренція, тобто вона ведеться шляхом збивання цін і примушує усіх товаровиробників слідувати єдиній лінії господарської поведінки. В її умовах відбувається тиск згори (продавців) і тиск знизу (покупців), але оскільки тиск згори часто виявляється більшим, тому ціни мають тенденцію до зниження. Цінова конкуренція може здійснюватися "ціновою війною” коли фірма знижує ціну на свій товар до такого рівня, який не витримують конкуренти, вони розоряються. Після цього, фірма залишається одна на ринку і підвищує ціну, яка компенсує попередні втрати.
Ціновий варіант війни був розіграний на індійському ринку між фірмою "Пепсі-Кола" і "Кока-Кола".
"Пепсі-Кола" в своїй рекламі повідомляла про те, що хто пред'явить 20 пустих банок від напою "Пепсі", то отримає дисконтну картку, по якій матиме можливість купувати джинси, кросівки, годинники та інші товари з 25% знижкою. Картка забезпечувала знижки в кінотеатрах, дискотеках та ін. У відповідь на це "Кока-Кола” просто знизила ціну на свій напій на 25%, в результаті чого "Пепсі-Кола" була змушена вчинити те ж саме.
На ринку ціна – це інформаційний сигнал, що іде від виробника до споживача і навпаки. Ціна показує наявність потреби, обсяг потреби, рівень якості продукції, вигідність виробництва даного товару.
Вільне коливання цін – це найбільш ефективний механізм саморегулювання ринку, при якому відбувається спонтанне (довільне) автоматичне пристосування виробництва до потреб споживання.
Коли виникла конкуренція?
Історично склалось так, що конкуренція почалась тоді, коли виникло машинне виробництво і в економіці переважала легка промисловість. В цих умовах в найбільш чистому виді проявляються дві основні форми конкурентної боротьби: внутрішньогалузева і міжгалузева.
Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба між підприємствами однієї галузі, які виробляють однорідні товари, за більш вигідні ринки збуту, джерела сировини, науково-технічні дані, висококваліфіковані кадри.
Кінцевою метою внутрігалузевої конкуренції є прагнення підприємців одержати якомога більший прибуток. Справа в тому, що різні підприємства однієї і тієї ж галузі, працюють в неоднакових умовах. Одні використовують найбільш досконалу техніку і технологію, другі – середню, а треті – відсталу. В результаті цього, індивідуальна вартість товару на цих підприємствах різна. Товари ж продаються на ринку не по індивідуальній вартості, а по суспільно-необхідній. Суспільна вартість визначається середніми умовами виробництва, або суспільно-необхідними затратами праці. Тому у виграшному становищі будуть ті підприємства, в яких більш досконала техніка і технологія, де індивідуальні витрати виробництва – нижчі суспільних. Ці підприємства протягом певного часу одержуватимуть так званий "надлишковий прибуток".
"Надлишковий прибуток" – це надлишок прибутку над середнім прибутком, який привласнюють окремі підприємці на своїх підприємствах, внаслідок зниження індивідуальних витрат виробництва порівняно з суспільно-необхідними затратами. Надлишковий прибуток виступає надзвичайно стимулюючим фактором розвитку науково-технічного прогресу, розвитку продуктивних сил. Внутрішньогалузева конкурентна боротьба веде до утворення єдиних ринкових цін на однакові товари, вироблені в різних умовах виробництва. Таким чином, в результаті внутрішньогалузевої конкуренції:
• 1. Формується ринкова вартість товару даного виду; здійснюється насичення ринку товарами, іцо сприяє зниженню на них цін.
• 2. Стимулюється НТП і зростання продуктивності праці.
• 3. Відбувається диференціація товаровиробників (одні розорюються, інші багатіють).
• 4. Виникає комерційна таємниця виробництва і промислове шпигунство.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільна конкуренція і її матеріальна основа. Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція“ на сторінці 2. Приємного читання.
