Практика показує, що підвищення платоспроможності населення лише на 1% стимулює зростання виробництва на 7-8%, тому підвищення заробітної плати дає мінімальну інфляцію, але сприяє зростанню попиту і пропозиції. Підвищення заробітної плати обумовлює інфляцію, якщо воно випереджає темпи зростання виробництва.
Щодо кризи неплатежів і нестачі обігових коштів, то цю проблему слід розв'язувати через механізм фінансового банкрутства і санації підприємств (поряд із використанням вексельного обігу та системи взаємних розрахунків). В цей же самий час, нерідко спостерігаються спроби створення штучної ситуації збитковості, щоб приватизувати підприємство за безцінь, а також спроби створення штучного банкрутства, коли керівники підприємств відправляють товари не тим, хто виставив гроші на акредитив, а тим, хто їх не виставив, створюючи штучну дебіторську заборгованість. Усе це свідчить про необхідність посилення державного контролю за роботою підприємств, за народним добром.
Крім негативних рис інфляція має і позитивні сторони. При невисокій інфляції (повзучій до 6% на рік) зростає попит на товари, що прискорює розвиток виробництва. Адже підвищення цін стимулює товаровиробника до розширення виробництва, нагромадження.
Натомість гіперінфляція розбалансує економічну рівновагу, структуру виробництва, підриває стимул до інвестицій, стримує нагромадження. Відбувається перелив капіталу із сфери виробництва у сферу обігу, де скоріший оборот капіталу. Зниження реальних доходів населення веде до звуження внутрішнього ринку, посилення спекуляції, тінізації бізнесу. Відбувається криза державних фінансів через знецінення податків та інших надходжень у бюджет при одночасному зростанні видаткової частини бюджету. В умовах гіперінфляції здійснюється натуралізація обміну, посилюється бартер внаслідок чого гроші втрачають свої функції (міри вартості, нагромадження). Гіперінфляція послаблює зовнішньоекономічні позиції країни, зменшує конкурентноздатність на. зовнішньому ринку, що веде до падіння курсу національної валюти посилення дефіциту платіжного балансу. Гіперінфляція загострює соціальні проблеми в країні, веде до урядових криз, згортання демократії, встановлення тоталітарних систем.
Із метою усунення інфляції проводяться такі грошові реформи, як нуліфікація, дефляція, девальвація, ревальвація. Нуліфікація – це оголошення старих знецінених грошей недійсними без усякого обміну на нові гроші. Вона була проведена у Франції 4.2.1797 р. Дефляція – часткове зняття з обігу грошей, щоб поновити їх курс. Девальвація (прихована) – зменшення золотого вмісту грошей із метою стабілізації валюти. Відкрита девальвація – це обмін знецінених грошей на нові гроші в певному співвідношенні (Ідо 10,100,1000 тощо). Ревальвація – збільшення золотого вмісту грошової одиниці або підвищення її курсу щодо валют інших країн, яке здійснює держава в офіційному порядку.
Закон вартості і його функції. Теорії вартості
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Паперові гроші. Інфляція та її соціальні наслідки“ на сторінці 2. Приємного читання.
