• 20% власності належить державі;
• 20% – дев'яноста відсоткам населення України;
• 60% – приватним власникам, що становлять не більше як 200 родин.
До речі, в цивілізованих країнах ніяк не можуть зрозуміти, як це може бути, щоб учора людина жила на скромну заробітну плату, а нині стала власником магазину чи підприємства? Наприклад, у Словаки при купівлі приватною особою державного підприємства покупець обов'язково складав декларацію, з яких джерел здобув кошти, щоб купити магазин, пекарню, кафе чи інші підприємства. Подібна практика мала місце і в других країнах.
Головна мета приватизації – поєднання майна і ефективного власника (власника і господаря), забезпечення на цій основі динамічного розвитку продуктивних сил суспільства.
Приватизація – це умова інвестування коштів у виробництво, його модернізація, швидка реструктуризація економіки в напрямку задоволення потреб людини. Це і передумова для трансформації економіки від затратної до ресурсе- і енергозберігаючої, це двигун розвитку економіки, підвищення її соціально-економічної ефективності. Приватизація повинна сприяти формуванню людини сучасної епохи – активної, підприємливої, здатної забезпечити собі достойне, гідне життя.
На жаль, українська приватизація не виконала ні одне із вище перерахованих завдань. Приватизовані підприємства здебільшого працюють не краще від державних. Тому значна їх частина залишається збитковою. Головною причиною цього є те, що вона здійснювалась в основному через продаж власності трудовим колективам (41% всіх об'єктів) і через оренду з викупом (24%) при відсутності конкуренції на ринку, тобто 65% усіх об'єктів надійшло в руки трудовим колективам без конкуренції. В такі підприємства інвестиції не здійснюються ні їх власниками (бо немає коштів навіть на заробітну плату), ні, тим більше, сторонніми інвесторами (вітчизняними і зарубіжними). Більшість керівників таких підприємств розглядають акціонерну власність як свою власну і використовують її для особистого збагачення.
Якщо раніше в Україні головний акцент робився на кількісному зростанні приватної власності з метою сформування її критичної маси, то тепер першочерговим завданням є гарантія її недоторканості. Адже розвиток приватної власності, її правовий захист – основа особистих доходів громадян, база для формування середнього класу суспільства, який є переважаючим у країнах з ринковою економікою. Такий клас в спромозі забезпечити собі гідне життя, оплатити значну частку послуг по охороні здоров'я, освіти, соціального страхування.
У країнах з ринковою економікою форми власності є такими, щоб дати можливість кожній людині реалізувати себе як особу, індивідуальність. Адже є люди, які хочуть працювати на своїх засобах виробництва, є такі, що бажають працювати на колективних підприємствах, а є й такі, які хочуть працювати за наймом.
Форма власності диктується не лише бажанням трудівника, але й самим характером виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил. В одних галузях найбільше виправдовує себе приватна власність, в других – колективна, кооперативна чи акціонерна, в третіх – державна, в четвертих – змішана, з участю іноземного капіталу. Форми власності повинні бути такими, щоб забезпечити найбільш ефективне використання речових і особистих факторів виробництва, найкраще задовольнити потреби людей. Тому критерієм доцільності тієї чи іншої форми власності є ефективність виробництва, бо саме від цього залежить реалізація, мети виробництва, життєвий рівень людей.
Згідно з чинним законодавством ("Про власність", "Про форми власності на землю" та інші) в Україні існують такі форми власності:
I. Приватна власність громадян.
• а) особиста власність, яка формується за рахунок трудових доходів від ведення власного господарства;
• б) власність трудового господарства (сім'ї), яка спільно володіє і працює на своєму господарстві (майстерні, сфері побутового обслугрвування, торгівлі та ін.);
• в) власність селянського, особистого підсобного господарства.
II. Колективна власність
• а) власність орендного підприємства (підприємство належить орендодавцю, а його продукція, доходи – орендатору);
• б) власність колективного підприємства (майно і продукція належить трудовому колективу);
• в) власність кооперативу (формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу, тому все майно, доходи належать членам кооперативу);
• г) власність акціонерного товариства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна власність“ на сторінці 2. Приємного читання.
