Основні положення теорії американської школи містяться в книгах її основоположника - професора Колумбійського університету СІНА Джона Бейтса Кларка (1847-1938), насамперед у його фундаментальних працях "Філософія багатства" (1886), "Розподіл багатства" (1889), "Проблеми монополій" (1901), "Суть економічної теорії" (1907). Він взяв за основу теорію трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея, праці Д. Рікардо і Т. Мальтуса. Визначений Т.Мальтусом закон спадної корисності Грунту, Дж.Б. Кларк застосував до всіх інших факторів виробництва і сформулював свій закон спадної граничної продуктивності, суть якого полягає у тому, що в умовах, коли хоча б один фактор виробництва залишається незмінним, додатковий приріст інших факторів дає все менший приріст продукції.
На відміну від своїх попередників Дж.Б. Кларк розглядав чотири фактори виробництва:
• o капітал у грошовій формі;
• o капітальні блага (засоби виробництва і земля);
• o діяльність підприємця;
• o праця робітника.
Кожен із факторів виробництва характеризується специфічною продуктивністю і приносить дохід його власнику. Концепцію спадної корисності Кларк переносить на виробничі фактори, замінюючи теорію поведінки споживача, теорію споживчого попиту теорією вибору виробничих факторів. Кожний підприємець прагне відшукати таку комбінацію факторів, яка забезпечує мінімум витрат і максимум доходів.
Головна відмінність цієї теорії від розробок австрійської та кембриджської шкіл полягає в аналізі проблем виробництва і розподілу, який опирався на концепцію граничної продуктивності праці і капіталу. Кларк поділив економічну науку на три розділи: перший вивчає "універсальні" закони, другий - закони статики, третій - закони економічної динаміки.
Аналізуючи розвиток економічної системи, Кларк розробив вчення про її статику та динаміку. Під статикою він розумів умови (рис. 9.1), необхідні для встановлення рівноваги ринкової економічної системи. При невиконанні однієї з умов порушується рівновага і економіка переходить до стану економічної динаміки. За умов статичної рівноваги підприємець отримує нормальний прибуток, оскільки виконує функцію організатора виробництва. А за умов динамічної рівноваги він отримує підприємницький дохід, через те, що є новатором, розвиває технічний прогрес, прагне до зменшення витрат виробництва та обігу і отримує за це додатковий прибуток. При цьому економічна статика в будь-який момент може перетворитись під дією технічного прогресу, який деформує механізм дії закону граничної продуктивності ресурсів, в економічну динаміку.
Рис. 9.1. Умови статичної рівноваги ринкової економічної системи.
Таким чином, теорію граничної продуктивності Дж.Б. Кларк доповнив теорією рівноваги економіки, застосувавши методи граничного аналізу у сфері макроекономіки та визначивши поняття соціальної праці (загальної кількості зайнятих у народному господарстві), соціального капіталу (сукупності усіх капіталів у економіці), зони байдужості.
Також у своїх дослідженнях Дж.Б. Кларк розглядав проблеми монополізації капіталістичної економіки. При цьому під монополією він розумів одноосібний контроль над ринком, який є недовготривалий. Тому монополія є тимчасовим явищем.
Математична школа економічної науки. Лозаннська школа маржиналізму: пошуки загальної рівноваги
Математична школа представлена працями B.C. Джевонса, Л. Вальраса і В. Парето.
Вільяма Стенлі Джевонс (1835-1882) - англійський економіст, досліджував граничну корисність, закон байдужості та загальну економічну рівновагу у працях "Теорія політичної економії" (1871) та "Принципи науки" (1874). Предметом політичної економії називає пошук шляхів максимізації корисності, а також максимального задоволення потреб за мінімумом зусиль. Аналізуючи граничну корисність, стверджує, що вона не підлягає кількісному виміру, а лише проявляється у ринкових цінах споживчих товарів, послуг і факторів виробництва. Суть закону байдужості Джевонс пояснює так: "На одному і тому ж вільному ринку в один і той же момент не може існувати дві різні ціни на один і той же вид продукції". Загальна економічна рівновага за теорією В.С Джевонса виражається рядом співвідношень, які пов'язують пропорції обміну, цін, граничної корисності і продуктивності. Умови рівноваги:
де 2 - кількість товару;
V - цінність одиниці товару; С - витрати на виробництво одиниці товару; Рх - продуктивність праці у виробництві товару; х,у - товари.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка“ на сторінці 1. Приємного читання.
