Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

Історія політичних та економічних вчень

Володимир Ілліч Ленін (1870-1924р.р.), організатор революційного руху в Росії, засновник комуністичної партії і Комуністичного Інтернаціоналу. Він поєднав марксизм з робітничим рухом у Росії. Будучи послідовником історичного матеріалізму К.Маркса, він написав працю "Три джерела і три складових частини марксизму" (1913) і показав, що історичний матеріалізм виступає методом марксистської політичної економії.

У праці "Розвиток капіталізму Росії" (1899), на основі марксистської методології досліджує розвиток російського ринку і становлення капіталізму як у сільському господарстві, так і в економіці Росії. Конкретизуючи окремі положення марксистської теорії, Ленін аналізує проблеми капіталу, відтворення суспільного продукту, формулює закон про переважне зростання виробництва засобів виробництва щодо виробництва предметів споживання.

Робить висновок про те, що внутрішній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом в процесі його розвитку. Це положення Ленін обгрунтував у працях "З приводу так званого питання про ринки" (1893), "Ще до питання про теорію реалізації" (1899), "Зауваження щодо питання про теорії ринків" (1898). У вищезгаданих працях він аналізував процес становлення капіталістичних відносин у сільському господарстві Росії. Також Ленін доповнив теорію відтворення Маркса про суть та особливості капіталістичного відтворення і криз за нових історичних умов. Проаналізував економічні категорії вартості суспільного продукту та роль його натуральної форми, дав характеристику виробництва і споживання за капіталізму, умов і наслідків розширеного капіталістичного відтворення, моделює власну схему реалізації продукту. Він досліджує, як зростання органічної будови капіталу впливає на пропорції суспільного відтворення.

Розділяючи думку Маркса, Ленін робить висновок про те, що предметом політекономії є продуктивні сили та виробничі відносини у різних суспільно-економічних відносинах.

На початку XX ст. Ленін досліджував розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві. Аграрним питанням і залишкам кріпосництва на селі приділяє велику увагу і пише відповідні праці, "Капіталізм у сільському господарстві" (1899), "Аграрне питання і критики Маркса" (1901) та ін. У цих працях він, по-перше, доводить правильність марксистських висновків щодо законів розвитку капіталізму у сільському господарстві і "революційного" вирішення аграрної проблеми. І, по-друге, критикуючи мальтузіанський закон "спадної віддачі", заперечив дію закону "спадної родючості Грунту", назвав цей закон "беззмістовною абстракцією, яка залишає в стороні головне: рівень техніки, стан продуктивних сил".

У праці "Імперіалізм, як вища стадія капіталізму" (1916), аналізує імперіалізм як вищу стадію капіталізму і виділяє основні його риси, а саме: вивіз капіталу, концентрація та централізація виробництва і капіталу, економічний поділ світу союзами капіталістів, територіальний переділ світу між капіталістичними державами (рис.7.5).

Ознаки імперіалізму як особливої стадії капіталізму

Рис. 7.5. Ознаки імперіалізму як особливої стадії капіталізму

Ленін дав характеристику державно-монополістичному капіталізму, соціально-економічній формації, яка зберігає всі основні ознаки капіталізму: приватну власність, анархію виробництва, економічні кризи та ін. Зробив висновок про нерівномірність економічного та політичного розвитку капіталізму в умовах імперіалізму, неминучість пролетарської революції і можливість перемоги соціалізму в одній окремо взятій країні.

У праці "Про кооперацію" (1923) розробляючи теорію соціалістичного устрою економічного життя суспільства, Ленін дав характеристику монополістичному капіталізму.

Ленін розробив вчення про соціалістичну державність, поглибив погляди К.Маркса та Ф.Енгельса на класову природу держави. Обґрунтував можливість створення соціалістичної держави на засадах унітаризму, федералізму та конфедералізму. У праці "Критика Готської програми" розкрив існування двох етапів комуністичної формації - соціалізму і комунізму, а також перехідного періоду від соціалізму до комунізму.

У працях Леніна право виступає частиною надбудови над економічним базисом суспільства. Право розглядалось як сукупність норм, що встановлені або санкціоновані державою, виражають волю панівного класу, виконання яких забезпечується примусовою силою держави з метою охорони, закріплення і розвитку суспільних відносин, що є вигідним для панівного класу (І Всенародна нарада працівників права, 1938 р.).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії
  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ