У І ст. н.е. завершилась організація Римської імперії з розвинутим рабовласницьким ладом, яка переживаючи кризу розпадається на західну (столиця Рим) та східну (столиця Константинополь). Східна Візантійська імперія мала дипломатичні, торгові, військові відносини з Київською Руссю і проіснувала до 1453р.
Політико-правові та економічні вчення Стародавнього Риму створювалися в боротьбі ідеологій окремих верств населення: між патриціями і плебеями, нобілітетом (прихильниками верхів суспільства) і популярами (прихильниками вільних низів), вільними і рабами.
У стародавньоримській літературі розглядались проблеми рабства, організації і методів ведення великих рабовласницьких господарств (латифундій). Ці проблеми досліджували Марк Порцій Катон Старший (234-149 рр. до н.е.), Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н.е.), Луцій Юній Модерат Колумелла (І ст. н.е.) та брати Гракхи - Тіберій (162-133 рр. до н.е.) і Гай (153-121 рр. до н.е.), започаткувавши аграрний рух, який виражав інтереси безземельного і малоземельного селянства у боротьбі проти латифундій. Водночас роботи давньоримських філософів свідчать про еволюцію економічних поглядів на раціональну організацію господарства і управління ним.
Марк Порцій Катон Старший (234-149 рр. до н.е.), видатний римський політичний діяч і письменник, написав працю "Землеробство". Марк Порцій Катон пропонував правильно організовувати працю рабів. Вивчаючи дохідність домашнього господарства, виділив умови за яких воно буде зростати:
• 1. Розвиток землеробства на основі інтенсифікації рабської праці, факторами якої виступають:
– забезпечення раба завданням на робочий день;
– забезпечення безперервності процесу виробництва;
– введення системи контролю за виконанням робіт шляхом вибору наглядача із числа рабів.
• 2. Використання вигоди від збуту частини виробленої продукції.
• 3. Використання орендних відносин, підтримування дрібної торгівлі і розгалужене лихварство.
Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н.е.), римський письменник і вчений у багатьох галузях знань, написав працю "Про сільське господарство". Марк Теренцій Варрон вивчає функціонування сільського господарства і з'ясовує фактори, які впливають на зростання його дохідності. До цих факторів відносять наступні:
> торгівля та необхідність врахування коливання ринкових цін;
> раціональний розподіл операцій у господарстві поміж вільними працівниками та рабами;
> інтенсифікація праці рабів за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання;
> залучення до господарської діяльності інших господарських галузей, наприклад, скотарства, яке дає немалі доходи.
Луцій Колумелла - письменник і агроном, рекомендував розвивати продуктивні колонати, як початок розвитку майбутнього феодалізму, а також заохочувати рабів до праці, шляхом компромісів.
Знаменитим творцем політико-правових та економічних вчень, ідеологом римської аристократії в період республіки був державний діяч, оратор і юрист Марк Туллій Цицерон (106-43 рр. до н.е.). Свої правові погляди і вчення він виклав у роботах - "Про обов'язки", "Про закони", "Про державу", "Туклуканські розмови", "Про межі добра і зла", "Про природу богів".
Цицерон був прихильником приватної власності, великого землеволодіння, посилення експлуатації колоній, розвитку торгівлі. У поглядах Цицерона на торгівлю та позичковий капітал відбилися суперечності між натуральним і товарним господарством у Стародавньому Римі.
Марк Туллій Цицерон створив теорію змішаної форми влади та теорію циклічності форм правління, а також наповнив новим змістом ідею природного права, яка поширилась у всій Західній Європі включно до XX ст. На думку римського політика, держава за своєю суттю є самостійним корпоративним об'єднанням, членство в якому належить усім громадянам. її основне завдання полягає у забезпеченні умов справедливого врятування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму“ на сторінці 1. Приємного читання.
