Рис. 9.2. Умови загальної економічної рівноваги за В. Парето
Парето доповнив модель Вальраса твердженням, що існує рівновага не лише між сукупним попитом та сукупною пропозицією, але й рівнем добробуту двох або більше учасників ринкових відносин. Це дало змогу сформулювати ринок, на якому збалансований не лише обмін, але й зростає добробут всіх його учасників.
В. Парето відійшов від кардиналістської (кількісної) концепції маржиналізму і здійснив перехід до ординалістської (порядкової) концепції. Парето сформулював критерій ефективного розподілу ресурсів, який увійшов в історію економічної думки як оптимум Парето. Парето-ефективним є такий стан економіки, за якого неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї особи, не погіршуючи при цьому становище іншого члена суспільства. Також В. Парето створив теорію конкуренції еліт, відповідно до якої кожне суспільство не схоже на інше внаслідок розбіжностей у природі своїх еліт. Воно обумовлено нерівномірним поділом престижу, влади або почестей, пов'язаних із політичним суперництвом.
Подальший розвиток теорія еліт отримала в працях німецького політолога Роберта Міхельса (1876-1939), який вважав, що демократія як форма управління державою є неприйнятною, оскільки існує комплекс тенденцій, що протидіють її здійсненню. При цьому неминучим результатом кожної демократії, незалежно від її історичних форм та соціальної основи, є олігархія. Першочерговим завданням Р. Міхельс вважав формування "гідної" партійної еліти.
Слід також відмітити внесок видатного українського економіста Євгена Євгеновича Слуцького (1880-1948), який започаткував такі відгалуження економетрії, як теорія поведінки споживача і аналіз числових рядів, завдяки чому звільнив функцію корисності від чисто суб'єктивного трактування, від розповсюдженого на той час уявлення про можливість визначення мірою корисності благ. У 1915 р. Є.Слуцький опублікував в італійському журналі працю "До теорії збалансованого бюджету споживача", в якій поставив під сумнів гедоністичну концепцію маржиналізму.
Застосувавши ординалістський підхід (пізніше його використовували такі видатні економісти, як Дж. Хікс, Р. Аллен, П. Самуельсон), Є. Слуцький сформулював корисність у вигляді чисто емпіричного поняття, зв'язав цю функцію з рухом цін і доходів. Використавши категорію "віддання переваг споживачам", він зробив вдалу спробу звільнити функцію корисності від суто суб'єктивного трактування, переніс акцент із безперспективної у методологічному плані проблеми визначення міри корисності благ на проблему порівняння відносних рівнів корисностей різних благ. Таким чином, був зроблений серйозний крок у напрямі звільнення теорії попиту і пропозиції від жорсткої прив'язки до поняття "суб'єктивна цінність", поєднання аналізу функції корисності з грошовими доходами і споживчим бюджетом.
Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка“ на сторінці 3. Приємного читання.
