Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

Історія політичних та економічних вчень

Формування системи державно-правових поглядів ранньофеодальної Київської Русі відбулося під впливом політичних, економічних та релігійних чинників. Серед них заходи зі зміцнення державного суверенітету, розвитку відносин і торгівлі з іншими країнами, введення християнства, виникнення першого джерела права - "Руської Правди", ознайомлення з творами античних філософів.

Економічна думка середньовіччя відображена у головних документах та видатних пам'ятках Київської Русі, у "Руській правді", яка складалась із трьох частин: перша частина "Правда Ярослава" з'явилась у 30-х роках XI ст., друга - "Правда Ярославичів" - у 1072 р., третя - "Устав" князя Володимира Мономаха, був написаний у 1113 р. У цих документах змальовується народне господарство, що базувалось на землеробстві та скотарстві; високий рівень розвитку сільськогосподарської культури; феодальне землеволодіння.

У "Правді Ярослава" проголошувалась недоторканність власності феодалів, а також юридичне закріплення розшарування суспільства. "Правда Ярославичів"" містить положення про охорону земельної власності, охорону та порядок забезпечення майнових інтересів кредитора, аналізуються процеси феодалізації. "Устав" дає досить чітке уявлення про систему грошових одиниць. Основою цієї системи була гривня, яка виявила тенденцію стати загальним мірилом вартості і відігравала провідну роль у штрафній шкалі. "Устав" також визначає умови перетворення закупів у холопів та навпаки. В цілому "Руська правда" - це правовий кодекс усієї країни, джерело пізнання державного та господарського розвитку Стародавньої Русі. Найпримітнішою рисою цього кодифікованого збірника звичаєвого права є відсутність смертної кари, тілесних покарань, заподіяння каліцтва. Особливо багато статей "Руської Правди" захищають честь та гідність людини. "Руська Правда" започаткувала формування інституту права і добу формування правосвідомості русичів.

Важливе значення мали також запровадження християнства та поширення письменності, завдяки яким стають відомі й починають використовуватись норми канонічного та східноримського права, політичні традиції Візантії.

Першою пам'яткою державно-правової думки Київської Русі було "Слово про Закон і Благодать" першого київського митрополита Ілларіона (1049). Суспільний прогрес, на думку мислителя, відбувається завдяки зміні принципів релігії. Він протиставляв два етапи розвитку людства: епоху Старого Заповіту та епоху Нового Заповіту. Ці етапи послідовно змінюють один одного в процесі історичного розвитку людства. Співвідношення Старого та Нового Заповітів, закону та благодаті він використовував для тлумачення соціальної проблеми, пов'язаної передусім із питанням про місце окремих народів у світовій історії.

До основних положень вчення Ілларіона відносять:

• ствердження рівності між усіма народами та рівності всіх людей перед Богом;

• проголошення незалежності та самобутності як Київської Русі, так і інших країн;

• виклад патріотичної концепції всесвітньої історії, в якій почесне місце відводиться Київській Русі, пророкування великого майбутнього Давньоруській державі;

• зведення історії державності до історії великих самодержавців, прославляння тих князів, які дбали про єдність та міць держави (пропонував визнати Володимира святим, що сприятиме підвищенню авторитету та незалежності держави);

• захист ідей єдиновладдя, що є основою єдності, міцності та територіальної цілісності держави;

• визначення взаємин церкви та держави: церква повинна слугувати державі та правителеві, сприяти консолідації країни, стояти на сторожі загальнодержавного централізму;

• визначення основних рис та політичної програми верховної влади, її соціальної спрямованості.

Ідея централізації державної влади знайшла своє відображення в "Слові о полку Ігоровім" (1187), в якому засуджується принцип "уділів" як першопричина чвар та усобиць князів, для яких власна слава дорожча за благо Вітчизни. Автор "Слова..." першим на Русі висловив думку про виникнення держави на основі суспільного договору між князем та народами.

Ідея одновладдя в державі знайшла відображення в ще одній пам'ятці Київської Русі - "Моління Даниїла Заточеника", яке з'явилося у XII-XIII ст. Автор засуджував феодальні війни, радить князеві зміцнювати військо, що має стати запорукою дієздатності влади в боротьбі як із зовнішніми ворогами, так і тими, хто творить беззаконня, проводить думку, що народ - джерело князівського багатства та могутності. Таким чином, в "Молінні" викладено поради князеві, як врівноважити владу, зробити її стабільною та непорушною. Водночас в "Молінні" порушено проблеми соціальної нерівності та несправедливості в суспільстві. Бідність та багатство позначаються на моральній та етичній поведінці людей. Його турбує проблема залежності холопів від боярської влади, яка знеособлює людину. Разом з тим він засуджує свавілля князів і бояр, які загрожували майну і життю вільних людей.

Належний внесок у розвиток економічної думки України зроблено так званою полемічною літературою, яка виникла у 80-ті роки XVI ст. у ході боротьби проти унії та католицизму. Видатною особистістю у суспільно-політичній, філософській та економічній думці XVI ст. постає український і польський публіцист, історик, філософ, письменник-гуманіст Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566). У працях "Про природне право", "Напучення королеві польському Сигізмунду-Августу", "Хрещення у русинів", "Хроніки польські", "Політія королівства Польського" обгрунтував ідею природного права і торкнувся питання поділу влади, наголошуючи, що стабільною держава буде лише за умови священного дотримання права. С. Оріховський висловлює цікаві міркування про походження держави, форми державного управління, його ієрархію та їхню роль у суспільному поступі.

Ідеї суспільного прогресу посідають значне місце у суспільно-політичній та економічній думці того часу. Основою розвитку держави, її процвітання Оріховський називає виховання громадян, яке не можливе без освіти. Природне право Оріховський визнає вищим за людські закони. Закони природи є мірою людської свободи. Роль поділу праці у суспільному житті він розглядає у двох аспектах - як чинник, що сприяє, з одного боку, підвищенню добробуту "громади", а з другого - єдності громади. С.Оріховський виступає проти високих податків, помічає тенденцію зростання цін, зокрема на нерухомість, проте пояснює цю тенденцію не стільки економічними причинами, скільки моральними. Також він виступає проти спадкової монархії, оскільки жодна людина, на його думку, не народжується королем.

Видатним українським мислителем-полемістом, провідним діячем антиуніатського та антикатолицького руху в Україні був Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті роки XVII ст.). На відміну від інших полемістів Іван Вишенський спробував окреслити певний суспільно-політичний ідеал, втіливши його в концепцію про "істинну церкву". її основними аспектами були:

• ідея соборності церкви (суспільства), де всі люди рівні перед Богом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя
  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ