Методи історії політичних та економічних вчень

Історія політичних та економічних вчень

Методологія - це система наукових знань про шляхи та методи, засоби, інструменти пізнання істини, при цьому методологія грунтується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання економічних систем.

Знання з історії політичних та економічних вчень набуваються за допомогою застосування методів наукового пізнання - сукупності засобів, способів, завдяки яким людина отримує істинне знання про світ. Методи, що використовують при вивченні історії політичних та економічних вчень можна поділити на всезагальні (гносеологічні та методологічні настанови), загальнонаукові та спеціальні.

Всезагальними є філософські методи діалектики та герменевтики. Метод діалектики орієнтується на розгляд державно-правових та економічних концепцій у розвитку і взаємозв'язку з явищами суспільного буття. Герменевтика - це теорія і мистецтво тлумачення історичних текстів. Методом герменевтики визначається механізм виникнення нових знань, наукових пошуків, світоглядної орієнтації філософів та економістів.

Загальнонаукові методи поділяються на загальнологічні та методи емпіричного пізнання (рис. 1.1).

Загальнонаукові методи пізнання

Рис. 1.1. Загальнонаукові методи пізнання

Спеціальні методи поділяються на соціально-юридичні (дають можливість з'ясувати характер відношення між державою та суспільством), порівняльно-правові (застосовуються для зіс8тавлення юридичних понять, явищ, процесів державно-правового життя суспільства й виявлення в них спільних і відмінних рис) та соціально-економічні (аналізують економічні процеси суспільства, розвиток продуктивних сил та виробничих відносин). Структурно-функціональний метод досліджує соціальні явища і процеси як системи, у якій кожний окремий елемент виконує певну функцію.

Ефективність та наукова цінність того чи іншого методу історії політичних та економічних вчень залежить від здатності забезпечити пізнання сутності, закономірностей виникнення та розвитку державно-правових та економічних теорій, виявити нові аспекти та напрями вчень.

Головними методологічними підходами до вивчення історії політичних та економічних вчень є наступні:

> неокласичний;

> марксистський;

> традиційний або кумулятивний;

> соціально-інституціональний;

> парадигмальний.

Завдання історії політичних та економічних учень полягає у формуванні масштабного фундаментального економічного мислення та формування сучасного світогляду.

Історія політичних та економічних учень - самостійна наука, основний зміст якої складає дослідження історії розвитку економічної теорії у роботах мислителів від давнини до сучасності.

Цілі історії політичних та економічних вчень:

■ оволодіння історичним методом дослідження, засвоєння на конкретних прикладах основних прийомів та способів аналізу економічної дійсності;

■ вивчення основних досягнень економічної науки, виділення спадкоємності економічних поглядів минулого та сучасності;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи історії політичних та економічних вчень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень
  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ