Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

Історія політичних та економічних вчень

Марксистська політична економія почала формуватися у 40-х роках XIX ст., коли у передових країнах світу на зміну феодалізму уже прийшов розвинений капіталізм епохи вільної конкуренції.

Виникнення машинної індустрії свідчило про завершення формування матеріально-технічної бази капіталізму. Англійська фабрична система викликала небачене зростання рівня розвитку продуктивних сил, очевидною стала прогресивність капіталізму.

З розвитком капіталізму, виникали і його негативні явища: економічні кризи надвиробництва, розорення селян і ремісників породжувало масове безробіття тощо. Змінилась соціальна структура суспільства, загострились протиріччя між найманими робітниками (працею) і підприємцями (капіталом), які поступово переростали у класову боротьбу.

К. Маркс і Ф. Енгельс зробили висновок про неминучість зміни соціального устрою суспільства виключно революційним шляхом. Соціальною базою революційних змін марксизм визнав пролетаріат - робітничий клас.

Розвиток капіталізму початку XIX ст. створив соціально-економічні передумови для виникнення марксистського вчення. Ці передумови розкриваються у працях: "Становище робітничого класу в Англії" Ф. Енгельса, "Маніфест Комуністичної партії" Маркса і Енгельса та в "Капіталі" К. Маркса.

Марксистське вчення опиралось на три ідейних джерела: німецьку класичну філософію Г. Гегеля і Ф. Фейєрбаха, англійську класичну політичну економію А. Сміта і Д. Рікардо та французький утопічний соціалізм К. Сен-Сімона, Ш. Фур'є і Р. Оуена (рис.7.3).

Ідейні джерела марксистського вчення

Рис. 7.3. Ідейні джерела марксистського вчення

Значний вплив на розвиток марксистського економічного вчення справила класична політична економія. Тому їх вчення стало синтезом двох методів - єдності історичного і логічного, але все ж у їх вченнях переважає діалектичний матеріалізм. Маркс і Енгельс доводили, що прогрес суспільства залежить від розвитку продуктивних сил, основним елементом яких є засоби виробництва, які завжди є чиєюсь власністю, а це, в свою чергу, ділить суспільство на два антагоністичні класи - власників і тих, хто позбавлений власності. Форма власності і класи, яким ця власність належить, визначають тип економічної формації.

Карл Генріх Маркс (1818-1883) народився у Трірі у сім'ї адвоката. У 1841 р. закінчив юридичний університет Берлінського університету, згодом очолював "Рейнську газету", де і познайомився з Фрідріхом Енгельсом (1820-1895), який народився у Бремені у сім'ї фабриканта. Будучи основоположниками марксистського вчення, вони сформували погляди на державу, право, релігію. Маркс і Енгельс стали на шлях революційної діяльності, критикували капіталістичний спосіб виробництва і довели, що економічний розвиток капіталізму призведе до його краху через загострення у ньому суперечностей.

Першопричиною усіх протиріч суспільства вони вбачали у приватній власності - основі капіталізму. Вони розглядали проблеми конкуренції і монополії, взаємовідносин праці і капіталу, суті і причин економічних криз надвиробництва, критикували мальтузіанство.

Значний вплив на формування державно-правової ідеології К.Маркса та Ф. Енгельса здійснили ідеї французьких соціал-утопістів.

У 1847-1848 рр. у працях Ф. Енгельса "Принципи комунізму" і спільній роботі К. Маркса і Ф. Енгельса "Маніфест комуністичної партії" (1848) дається загальна характеристика капіталістичного способу виробництва, формулюється висновок про неминучу загибель капіталізму та заміни його соціалізмом у результаті пролетарської революції.

Періодом завершення формування марксистської економічної системи стали 50-60 рр. XIX ст. Вершиною марксистської економічної теорії були фундаментальні економічні дослідження, які завершилися підготовкою рукописного варіанта і публікацією першого тому "Капіталу" К.Маркса у 1857-1858 рр. К. Маркс завершив рукопис, який назвав "чорновим очерком", "Економічні рукописи 1857-1858 років", у який входило 7 зошитів (обсягом більше 1200 сторінок). Новий рукопис "Критика політичної економії" (1864-1865 рр.) став основою для написання "Капіталу".

Праця над Капіталом тривала близько п'ятнадцяти років. Головною метою дослідження, за словами Маркса, було "відкриття економічного закону руху сучасного суспільства".

Основні проблеми I, II, III томів "Капіталу"

У першому томі "Капіталу" розкрито суть товару і грошей, аналіз розпочинається із розгляду товару та його властивостей (споживної і мінової вартості), двоїстого характеру праці, втіленої у товарі. Проаналізувавши форми вартості, Маркс досліджував суть грошей, перетворення їх у капітал, визначив поняття ціни та показав дію основного закону капіталізму - закону вартості. Кругообіг грошей як капіталу показано через загальну формулу капіталу:

де Г' = Г + Аг (Аг - приріст грошей).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму
  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ