Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

Історія політичних та економічних вчень


Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й.Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен - попередники маржиналізму


В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова течія - маржиналізм (від marginal - граничний). Об'єктивні чинники виникнення теорії: поглиблення суспільного поділу праці, розширення капіталістичного ринку поза національні межі, перехід економіки в монополістичну стадію розвитку, зростання взаємозалежності та конкурентної боротьби між економічними суб'єктами.

Основна ідея маржиналізму - дослідження граничних економічних величин як взаємопов'язаних явищ економічної системи в масштабі фірми, галузі (мікроекономіка), а також всього народного господарства (макроекономіка). Методологія маржиналізму включає принципи: психологізація економічного аналізу, суб'єктивно-ідеалістичний підхід, позаісторичний підхід, перевагу обміну та споживання над виробництвом, принцип рідкісності, оперування граничними величинами, ідеологічну нейтральність економічного аналізу.

У "маржинальній революції" прийнято виділяти два етапи. Перший етап (70-80 роки ХІХ ст.) - узагальнення ідей маржинального економічного аналізу в працях Карла Менгера, Уільяма Стенлі Джевонса, Леона Вальраса. Уільям Стенлі Джевонс (1835-1882) подав до Британської асоціації розвитку науки доповідь під назвою "Коротке повідомлення про загальну математичну теорію політичної економії" (1871), де був сформульований новий принцип про спадну граничну корисність, яку Джевонс назвав останньою межею корисності. У праці "Елементи чистої економічної теорії" економічна теорія була повністю математизована. При цьому корисність та цінність благ визначались як функціональні залежності, а досконала конкуренція є головною умовою успішного розвитку ринку.

Другий етап (90-і роки XIX ст.) - відмова від суб'єктивізму і психологізму 70-х років, формування неокласичної політекономії у працях Альфреда Маршалла, Джона Бейтса Кларка, Вільфредо Парето.

Попередниками маржиналізму були Г. Госсен (визначив два закони: закон насиченості потреб - зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення потреб споживача вона дорівнюватиме нулю; закон вирівнювання граничних корисностей - оптимальна структура споживання досягається за умов однакових граничних корисностей усіх благ, що споживаються), И. фон Тюнен (засновник теорії розміщення виробництва, розкрив механізм формування рівняння земельної ренти залежно від якості землі та її віддаленості від ринків збуту сільськогосподарської продукції, розробив основи концепції граничної продуктивності факторів виробництва), Ж. Дюпюї (сформулював ідею граничного аналізу на підставі поняття

"цінового надлишку"), А. Курно (засновник математичного напрямку в економічній теорії, відкрив закон попиту, розробив різноманітні моделі поведінки фірми на ринку, моделі монополії та дуополії).

Свої закони Герман Госсен (1810-1859) опублікував у працях "Еволюція людської взаємодії" та "Розвиток законів суспільного життя і правил людської діяльності, які з цього випливають" (1854), в яких зазначив, що кожен учасник обмінної операції, розподіляючи свої засоби міжгірними покупками, намагається досягти максимуму вигоди.

Йоганн-Генріх фон Тюнен (1783-1850) вважається одним з перших засновників граничного аналізу. Написав працю "Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства і національної економіки" в двох томах (1826, 1850), в якій Тюнен збудував модель ідеальної ізольованої держави. Його "ізольована держава" має територію у формі круга, у центрі якого знаходиться єдине місто, решта території зайнята сільськогосподарськими угіддями з однаковою родючістю Грунту. Весь ринок збуту сільськогосподарської продукції розміщений у місті, а навколо нього концентричними кругами розміщені ферми. Всі необхідні промислові вироби фермери отримують від міста (немає внутрішньої торгівлі). Немає ні транспорту, ні річок, єдиний вид транспорту - гужовий. Отже, Тюнен збудував модель, у якій неможливі комбінації факторів виробництва, що впливають на формування цін і доходів, залишився єдиний фактор - відстань від ферми до міста.

Неокласична доктрина успадкувала від своїх попередників - ортодоксів - такі принципово важливі постулати механізму функціонування ринкового господарства, як саморегульованість економіки, ефективність цінової інформації, тотожність умов заощадження та інвестування. Проте наприкінці XIX ст. цей перелік було доповнено ще двома, яких не знала класична теорія: абсолютна гнучкість цін та швидка їх реакція на порушення рівноваги і розподіл доходів відповідно до граничної продуктивності факторів виробництва (земля, праця, капітал). Однак найголовнішим було те, що на зміну глобальним проблемам економічного зростання, збільшення та розподілу національного багатства між класами, що були центральними в роботах класиків (від А. Сміта до Дж.Ст. Мілля), друга класична ситуація принесла дослідження ціноутворення товарів на окремих ринках та найважливіших чинників, що впливають на нього: закономірностей формування споживчого попиту; варіювання пропозиції з точки зору поведінки окремих фірм у різних ринкових умовах; співвідношення попиту та пропозиції залежно від різних форм ринків; функціонування ринків факторів виробництва і механізму розподілу ресурсів та доходів.

Теоретичними засадами неокласичної доктрини є мікроекономічний аналіз і маржиналізм. Мікроекономічний аналіз бере свій початок у працях французьких економістів А. Курно та Ж.Дюпюї. Антуану Огюсту Курно (1801-1877) належить заслуга відкриття закону попиту, який стверджує, що попит є функцією ціни: І = У(Р) (де І - попит, Р - ціна). Зміна величини попиту відбувається під впливом зміни цін за умови, що всі інші детермінанти залишаються постійними. Економічний аналіз Курно ґрунтувався на емпіричних спостереженнях і фактах, у результаті узагальнення яких він дійшов висновку і графічно показав, що крива попиту пов'язує в часовому відрізку об'єм продажу і ціну, за якою товар було реалізовано. А.Курно на основі свого методу розробив різноманітні моделі поведінки фірми, фундаментом яких була саме крива попиту. Найбільш відомими є його монопольна та дуопольна моделі. А.Курно аналізував монополію як чистий випадок і визначав: - криву попиту:

- функцію сукупного доходу:

- функцію граничного доходу:

де/(Р) < 0, як об'єктивно задані для монополіста.

Потім ці функції він зіставляв з функціями граничних та сукупних витрат, щоб довести, що дохід максимізується, коли

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ
  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ