В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов'язані з аналізом "глобальної промислової революції", "другої промислової революції", "індустріального суспільства". Послідовно розвиваючи концепцію другої промислової революції Пітер Фердінанд Друкер (1909-2005), родоначальник концепції "індустріального суспільства", у своїх працях "Майбутнє індустріальної людини" (1942), "Ідея корпорації" (1946), "Великий бізнес" (1947) показав революційну роль масового потоково-конвеєрного виробництва ("фордизм"), а також значення та соціально-економічні наслідки наукової організації праці ("тейлоризм"). Застосування потоково-конвеєрних технологій, наукової організації праці і наукового менеджменту змінили тенденції зростання капіталомісткості, енергомісткості та органічного складу виробництва, різко збільшили його прибутковість. Друкер показав виникнення нового антимонопольного типу корпорацій, які отримали назву олігополій, і які швидко перекидають свої капітали із галузі в галузь, із країни в країну і ламають монополістичні бар'єри між галузями. Економіст виробив нове розуміння технології, але не як системи працюючих машин, а як культури виробничих і соціальних зв'язків, створюваних наукою про ефективність праці.
Могутній розвиток системи корпоративного маркетингу (цей термін виник лише у 1961 р.), який форсує формування великих ринків для товарів масового виробництва, розглянув у своїх теоретичних дослідженнях Дж.Гелбрейт.
Автором концепції "революція в доходах" є американський економіст, лауреат Нобелівської премії Саймон (Семен Адамович) Кузнец (1901-1985). Він наголосив на радикальних змінах, які відбувалися в розподілі доходів в СІНА. Проаналізувавши статистичні дані за 19191948 рр. він робить висновок про зниження питомої ваги багатших груп населення в національному доході, про скорочення розриву між багатими і бідними прошарками населення. Це свідчить про зменшення майнової нерівності, і просування суспільства до більшої соціальної справедливості.
Теорії комп'ютерної революції
Ідея природної взаємодоповнюваності корпорацій і державного сектора втілилась у концепції "двоїстого суспільства" А.Хансена. Ефективність приватнопідприємницького виробництва матеріальних благ вивільняє робочу силу для переміщення у сферу послуг, яка розвивається на базі державного підприємництва. Хансен будує на цьому теорію "державного благодіяння". Тим самим було показано значення "змішаної економіки", у якій кожна із економічних систем форм виконує свої, надзвичайно важливі для суспільства функції.
Із європейських теорій трансформації виробництва і суспільства слід виділити розробку К.Кларком теорії сфери послуг як нової третьої стадії розвитку виробництва (1-аграрна стадія, 2-промислова). Основними умовами розвитку Кларк вважав довгострокове підвищення частки трудових доходів.
Як в американській, так і в європейській концепції НТР розвиток виробництва ототожнювався з ускладненням техніки, з автоматизацією. Французи Серж Малле та Ален Турен відобразили прогрес як природний перехід від маломеханізованого виробництва з універсальними машинами до суспільної механізації. НТР - це пряме продовження і розвиток великого і капіталомісткого машинного, фабрично-заводського виробництва, визначальна риса якого - розвиток матеріально-технічної бази.
Теорія другої промислової революції, створена Ж.Фурастьє, Ф.Штенбергом, Р.Ароном, Ж.Еллюлем, розглядала прогрес як другу, ще більш могутню хвилю розвитку складної техніки, автоматизації, що різко підвищувала продуктивність праці і у перспективі кардинально змінювала всі суспільні відносини.
У 50-60-ті роки XX ст. були висунуті концепції кола злиднів, одним з розробників якої став американський економіст Харві Лейбенстайнм (1922-1992). Оскільки в мало розвинутих країнах вирішальну роль відіграє аграрний сектор, то від процесів, що відбуваються в сільському господарстві, залежить доля країни. В цих країнах встановлюється квазістабільна рівновага, в основі якої - злидні населення. Другий варіант кола злиднів визначений Рагнаром Нурксе (1907-1959). Недостатність капіталів обумовлює низьку продуктивність праці, результатом чого є низький рівень доходів. З концепцій кола злиднів виходила необхідність у "великому поштовху" із сторони - вкладення в економіку слаборозвинутих країн іноземних інвестицій.
Економічні, соціальні і політичні негаразди і потрясіння, пов'язані з комп'ютерною революцією, проявились у 1973-1982 роках. За теорією суспільних знань Друкер визначає нову економіку як "економіку знань", саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як "індустрію знань", а все суспільство - як "суспільство знань".
Загальну картину величезних змін і потрясінь показав Елвін Тоффлер (1928), соціолог, у своїх працях "Шок майбутнього" (1970), "Третя хвиля" (1981), "Передбачення і перспективи" (1988) переконливо довів, що потрясіння, які відбуваються - це не просто "друга промислова революція" або перехід до "економіки послуг", а невимірно більше - народження принципово нової, невидимої людям цивілізації, яка змінює основи їх буття.
Нову цивілізацію Тоффлер називає "суперіндустріальним" суспільством, у якому:
• самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею - поділ суспільства на класи;
• настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності.
Також А. Тоффлер формує теорію суспільства "третьої хвилі" як варіант інформаційного суспільства, для якого характерно:
• наявність нової енергетичної і технічної баз розвитку інформації;
• покращення умов праці;
• всебічна влада корпорацій;
• зниження регулюючої ролі держави.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
