Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

Історія політичних та економічних вчень

Просвітництво - політична ідеологія, філософія і культура періоду утвердження буржуазних відносин. Просвітництво виникло у XVII ст. в Англії і було пов'язане з творчістю Дж. Локка. Потім поширилося у Франції (XVIII ст.), де знайшло відгук у творчості Ш. Монтеск'є, К. Гельвеція, П. Гольбаха, Вольтера. Воно пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського державного устрою.

Характерною особливістю державно-правової думки доби Просвітництва є поєднання теорії з практикою. Це стало можливим із поширенням практики прийняття конституцій у державах, перших спроб кодифікації права, утворення нових буржуазних держав. Саме в цей час відбувалося цілеспрямоване державотворення, визначалися форми державного правління, устрою, сфери компетенції органів влади, структури політичної системи тощо. На відміну від доби Відродження, просвітницькі концепції по-іншому тлумачили ідеї суспільного договору і природного права.

• 1. Якщо в теоріях XVI-XVII ст. природне право досліджувалося переважно під кутом зору потреби утвердження однакових для всіх людей прав, виходячи з того, що всі люди, розумні істоти, то в теоріях XVIII ст. природне право тлумачилося вже як діяльність держави відповідно до правового закону для досягнення мети суспільного договору - свободи і справедливості.

• 2. У договірних теоріях XVI-XVII ст. основоположною концепцією було вивчення держави як своєрідної угоди між правителями (суверенами) і їхніми підданими (народом), за якими визнаються взаємні права і обов'язки. Основою договірних теорій XVIII ст. було визнання того, що розумна угода між урядом і народом - це не розмежування прав і обов'язків між підданими і правителями, а прийняття правових законів держави, які регулюють відносини між людьми. Концепцію суспільного договору було зорієнтовано на встановлення розумних меж втручання держави у приватне життя індивіда і суспільства в цілому.

Найвищого рівня розвитку Просвітництво досягло у Франції напередодні Великої французької революції. Згодом воно поширилося у Німеччині, Іспанії, Італії, серед слов'янських народів, відіграло значну роль у формуванні політико-правових концепцій країн Європи і Америки.

Помітною фігурою французького Просвітництва, одним з авторів нової політико-правової ідеології був Вольтер (1694-1778). Його погляди щодо держави і права, викладені у працях "Філософські листи", "Досвід загальної історії про звичаї і дух народів", зводяться до таких ідей:

- по-перше, це ідея рівності людей. Мислитель був переконаний, що соціальною основою нерівності є неосвіченість, якій сприяє католицька церква. Він виражав інтереси великої буржуазії, а тому не опікувався проблемами простого народу, вважаючи, що біднота не повинна мати політичних прав.

Мислитель визнавав рівність людей як біологічних істот, але заперечував рівність соціальну. Він відстоював ідею юридичної рівності в суспільстві, яка передбачала формальну рівність усіх перед законом і можливості набуття всіма людьми однакового статусу громадянина. Але і тут Вольтер проголошував юридичну рівність лише у сфері приватного права, заперечуючи можливість її реалізації у сфері права публічного;

• по-друге, це ідея свободи, під якою Вольтер розумів не свободу суспільства в цілому, а свободу індивіда. її основою є свобода слова, віросповідання, підприємництва та свобода праці;

• по-третє, це ідея влади. Вольтер як прибічник сильної державної влади розглядав її як засіб захисту від "зазіхань черні" (народу) на власність. У цьому чітко проглядається апологетика філософом інтересів власника. Однак він надавав перевагу не формам управління державою, а принципам реалізації влади, які б забезпечували свободу, законність, право власності;

• по-четверте, Вольтер створив оригінальну концепцію "освіченого абсолютизму". Мислитель переконує, що інститут абсолютної монархії ще не вичерпав своїх можливостей. Він перебуває у кризі, подолати яку можна за умови правління державою високоосвічених, високоморальних монархів. Теорія "освіченого абсолютизму" не залишилася "наукою для науки". Вона поширилася у європейських країнах і слугувала ідеологією для так званих революцій зверху - проведення реформ з ліквідації застарілих феодальних інститутів, які не руйнували засад абсолютизму. Ініціаторами і виконавцями цих реформ були монархи, які, спираючись на популярні просвітницькі ідеї, подавали абсолютистське самодержавне правління у своїх країнах як "союз філософів і монархів".

Деталізованішою була державно-правова концепція видатного юриста і політичного діяча Франції Шарля-Луї Монтеск'є (1689-1755), яку він виклав у творах "Перські листи", "Роздуми про причини величі і занепаду римлян", "Про дух законів".

Основні його концепції:

1. На відміну від середньовічних філософів, Ш.Монтеск'є пов'язував виникнення держави з об'єктивними процесами розвитку суспільства. На його думку, держава виникає тоді, коли утверджуються приватна власність, розподіл багатств, коли індивіди намагаються привласнити чуже багатство, що призводить до антагонізму у суспільстві. Окремі особи в суспільстві починають відчувати свою силу і прагнуть обернути благо суспільства на свою користь. У цьому кореняться причини ворожнечі між окремими особами, війн у суспільстві між народами.

У додержавному суспільстві панувала природна свобода індивіда, що забезпечувалася не силою примусу, а звичаями і традиціями. З переходом до держави така природна свобода втрачається і відновлюється у новій якості виключно за допомогою законів.

При цьому природна свобода неминуче набуває політичного характеру, перебуваючи у постійному зв'язку з правом. Ш.Монтеск'є був переконаний, що майбутнє держави пов'язане з політичною свободою, яка забезпечується поділом влади. На підставі цього твердження він дає визначення держави: держава - це суспільство, в якому діє закон.

Не протиставляючи суспільство і державу, не виділяючи державу в окрему інституцію Ш. Монтеск'є вважає, що найважливішим засобом державної організації суспільства і підтримання порядку в ньому повинно бути державне законодавство.

• 2. Як і Вольтер, Ш. Монтеск'є був прихильником теорії природного права, він вважав, що у світі все відбувається відповідно до природної закономірності. Люди як розумні істоти можуть самі видавати закони. Але в них є закони, створені не людським розумом, тобто природні закони. До основних природних законів він відносив:

  – а) прагнення людей жити в мирі з такими, як вони самі;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва
  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ