– б)потяг однієї людини до іншої (любов, дружба, товариство);
– в)прагнення людини добувати собі їжу;
– г) колективізм людей, їх намагання жити в суспільстві.
Такі природні закони, на думку філософа, є взірцем абсолютної справедливості. Справедливість історично і логічно передує закону. Намагаючись вирішити дилему "право" і "закон", Ш. Монтеск'є вводить у свою теорію "дух законів". Право він розглядає як загальнолюдську цінність. Його метою є свобода, рівність, безпека і щастя всіх людей. Але як тільки люди об'єднуються в суспільство, між ними закінчується рівність і починається ворожнеча. Жити у постійному антагонізмі і протистоянні люди не можуть, а тому встановлюють закони як правила поведінки (позитивні закони). У просвітницькому дусі Ш. Монтеск'є вважає, що "людський розум править народами", але пов'язує дію закону не лише з самим розумом, а й з певними природними і географічними факторами:
■ помірний клімат сприяв формуванню таких рис, як хоробрість, войовничість, волелюбність;
■ теплі умови життя породжують людей ледачих, покірних, розбещених;
■ родючий ґрунт спонукає людей до постійного його обробітку, а тому люди передають право на управління ними одній особі. Там частіше панує монархічна (або деспотична) форма правління;
■ на неродючих землях частіше встановлюється народне, республіканське правління.
Виходячи з таких міркувань законодавець створює закони не довільно, а з урахуванням природних умов, в яких історично сформувався народ. У цьому і полягає дія "духу законів".
• 3. Основоположною тезою теорії Ш. Монтеск'є є визнання свободи людини-громадянина. Для неї найбільшу небезпеку становить державна влада, а особливо ті умови, що породжують можливість зловживати нею. Свобода людини в державі - це політична свобода. Свобода, міркує філософ, є право робити те, що дозволено законами.
• 4. Об'єднана в державі сила окремих людей є владою. Вона може належати одній особі або кільком людям. Форму правління Ш. Монтеск'є визначав на підставі того, скільки людей перебуває при владі: це може бути республіка, монархія або деспотія.
За республіканської форми правління влада належить всьому народові або певній кількості сімейств.
Монархія - правління одноособово, на основі закону править монарх.
За деспотії управління державою здійснює теж одна особа, але у своїх діях вона керується не законом, а власним вередуванням.
Аналізуючи названі форми правління, Ш. Монтеск'є віддавав перевагу монархії, яка функціонує на основі закону.
Республіку й обмежену законами конституційну монархію Ш. Монтеск'є вважав поміркованими формами правління. Але політичну свободу в них можна реалізувати тільки за відсутності зловживання владою.
5. Наріжним каменем учення про державу і право Ш. Монтеск'є є його теорія поділу влади. На думку філософа, зловживання владою можна виключити лише в тому випадку, коли влада в державі побудована за принципом поділу на законодавчу, виконавчу і судову.
Мислителі попередніх століть вважали, що поділ влади своєрідно врівноважує суспільні й економічні інтереси певних верств населення. Таке розмежування влади було противагою крайній централізації, нагадувало про те, що жодний політичний організм не працюватиме злагоджено, якщо не базуватиметься на взаємоповазі і чесній взаємодії його складових.
На відміну від цих поглядів, Ш. Монтеск'є вперше в історії державно-правової думки поділ державної влади пов'язував із конституцією держави. Тим самим він обгрунтував ідею правління не людей, а правління законів, тобто ідею конституційного правління. Відповідно до неї суверен повинен додержуватися не лише природних, а й позитивних законів у державі.
Поділ влади Ш. Монтеск'є об'єднав у систему правових стримувань і противаг, підкреслюючи, що поділ влади забезпечить верховенство закону. Це було новим у доктрині поділу влади. Саме за умови поділу її на законодавчу, судову і виконавчу можливий державний лад, за якого людина додержуватиметься того, що велить закон, і не робитиме того, чого закон не дозволяє.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
