Науковими методами емпіричного дослідження економічного життя є спостереження – цілеспрямоване сприйняття явищ економічної дійсності (їх опис та вимірювання), порівняння та експеримент, які передбачають активне втручання в економічні процеси.
Серед наукових методів теоретичного економічного дослідження найпоширенішими є формалізація, аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний методи.
Формалізація (лат. formalis – складений за формою) – відображення змістовного знання у формалізованій мові, яка створюється для точного вираження думок з метою запобігання можливості неоднозначного розуміння [1].
Аксіоматичний метод – спосіб побудови наукової теорії, коли за її основу беруться аксіоми, з яких усі інші твердження цієї теорії виводяться логічним шляхом (доведенням). Для такого доведення (теорем з аксіом чи одних формул з інших) є спеціальні правила.
Гіпотетико-дедуктивний метод – спосіб теоретичного дослідження, що передбачає створення системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, з яких виводять твердження про емпіричні факти. Цей метод заснований на виведенні висновків (дедукції) з гіпотез та інших засновків, міра істинності яких є невідомою.
У науковому дослідженні економічної дійсності застосовуються загальнологічні методи та засоби дослідження[2]
Важливим загальним засобом пізнання сутності економічних явищ і процесів є системний підхід – сукупність загальнонаукових методологічних принципів, що грунтуються на розгляді об'єктів як систем. Цими принципами є:
• необхідність виявлення залежності кожного елемента від його місця та функцій у системі, зважуючи на те, що властивості цілого нетотожні сумі властивостей його складових;
• аналіз ступеня зумовленості поведінки системи особливостями її окремих елементів та властивостями її структури;
• необхідність дослідження механізму взаємодії системи й середовища; розуміння особливостей ієрархічності даної системи;
• забезпечення всебічного багатовимірного змалювання системи тощо.
Сучасний, постнекласичний етап розвитку економічної теорії як науки характеризують такі методологічні новації:
• зміна специфіки дослідження та зростання ролі міждисциплінарних, комплексних програм у дослідженні відкритих складних людиновимірних систем, що саморозвиваються (у цьому зв'язку змінюється й ідеал ціннісно-нейтрального дослідження);
• зміцнення цілісності та прагнення до неї, тобто усвідомлення необхідності глобального всебічного погляду на світ (а звідси і зближення східної та західної парадигм мислення, раціональності та ірраціональності, методологічний плюралізм);
• впровадження ідей та методів синергетики – теорії самоорганізації, орієнтованої на пошук законів еволюції відкритих несталих природних, соціальних чи когнітивних систем (для останніх є кілька альтернативних шляхів розвитку, а хаос може бути креативною засадою і навіть конструктивним механізмом еволюції, при цьому майбутній стан системи певним чином формує і змінює її теперішній стан);
• висування на перший план понять невизначеності, вірогідності, хаосу, нелінійності, біфуркації та флуктуації, які відображають характеристики сучасного несталого світу (актуалізація категорій випадковості, можливості, причинності, розвитку та суперечності) [3].
Примітки
• 1. Йдеться про оперування знаками, формулами у міркуванні про об'єкт. Формалізація відіграє важливу роль в уточненні наукових понять. Вона може проводитись із різною мірою вичерпності, але в теорії завжди є елементи, які не можна формалізувати, тобто жодна теорія не може бути повністю формалізованою.
• 2. Загальнологічні методи та засоби:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія наукового пізнання економічної реальності“ на сторінці 1. Приємного читання.
