Науковий економічний світогляд

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Світогляд – це система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу [1. с. 10]. Центральна проблема світогляду – відношення людини до світу. Людина, на відміну від тварин, тільки частково включена в світ. Вона виокремлює себе з нього, протистоїть йому, вступає з ним у певне відношення, але так, наче перебуває поряд або ззовні світу. Між людиною і світом існує дистанція: вона усвідомлює світ як щось зовнішнє.

Складовою світогляду як системи світобачення є економічний світогляд – система найзагальніших економічних знань, економічних цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до економічного життя, економічної життєдіяльності.

Суттєвою рисою наукового економічного світогляду є насамперед певна цілісність економічних поглядів, які стосуються важливих життєвих проблем: що таке економіка, в чому сутність економічного життя, економічної життєдіяльності людини і суспільства, у чому полягає роль економіки в житті людини тощо. Ці проблеми розглядаються з певної духовної висоти, на основі узагальнення життєвого досвіду народу, особистості.

Виокремлюють три основні типи виявів відношення людини до економічної дійсності: пізнавальний, оцінювальний і практичний. Ці відношення виникли одночасно, органічно пов'язані між собою, взаємозалежні.

Пізнавальне відношення людини до економічної сфери життєдіяльності виявляється в тому, що економічний світогляд охоплює насамперед найбільш загальне знання (про економіку, історію економіки, економічні вчення, економічну життєдіяльність людини і суспільства), яке має відповідати дійсності, бути істинним, щоб гарантувати успішну економічну діяльність.

Оцінювальне відношення людини до економіки: включає цінності, ідеали, які регулюють економічні стосунки в суспільстві і на основі яких відбувається оцінювання економічних явищ.

Практичне відношення людини до економіки, економічної життєдіяльності передбачає наявність у економічному світогляді певних практичних настанов: чинити або не чинити так чи інакше.

Структура економічного світогляду органічно зумовлює його функції (див. табл.)

Таблиця

Функції економічного світогляду

Назва функціїСутність функції
Функція тлумачення, розуміння економічного · ЖИТІЯДана функція є однією з найважливіших, оскільки покликана розтлумачити людині сутність економічної життєдіяльності, описати її доступною, зрозумілою мовою. Економічний світогляд може бути раціоналістичним – таким, що визнає всевладдя розуму, та ірраціоналістичним – таким, що вважає основою світу економіки недоступне, непідвладне розуму.
Оцінювальна (аксіологічна) функціяЩоб орієнтуватись в економічному житті, необхідно не тільки пояснити, а й оцінити його. У пошуках і знаходженні відповідей виявляється оцінювальна або аксіологічна функція світогляду. · З аксіологічної точки зору світогляди поділяють на оптимістичні й песимістичні, гуманні та антигуманні.
Праксеологічна функціяВиявляється у відповідях на питання як діяти людині в економічній сфері, а отже містить певні практичні настанови щодо економічного буття людини. 3 цього погляду виділяють практично-активні та споглядальні економічні світогляди.

Виокремлені три пласти (економічні знання, економічні цінності, практичні настанови) і функції економічного світогляду дають змогу краще зрозуміти будь-який його тип.

Залежно від специфіки формування та функціонування розрізняють буденний економічний світогляд та інституалізований економічний світогляд. Буденний – сукупність поглядів на економічну життєдіяльність, які сформувались у певного народу, спільноти під впливом практичного життя і функціонують стихійно, без видимих зусиль з боку тих, хто їх дотримується. Інсти- туціоналізований економічний світогляд підтримується певними соціальними інституціями.

Економічні знання стали сьогодні одним із головних способів усвідомлення світу. Реальністю стала економічна цивілізація, цінності якої перетворились в сенс сучасного економічного буття [2, с. 26].

Примітки

• 1. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія : Підручник для студентів вищих навчальних закладів. _ К. : Академвидав, 2006. – 592 с.

• 2. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История / В. Базилевич, В. Ильин. – К.: Знання; М.: Рыбари, 2011. – 927 с.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Науковий економічний світогляд“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд
  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30