Про точні параметри інформаційного постіндустріального суспільства, в якому буде жити людина, сьогодні навряд чи можна говорити з повною впевненістю. Однак можна і потрібно спробувати спрогнозувати основні контури і базові характеристики середовища, в якому буде відбуватися економічна діяльність і повсякденне життя людей. Це надзвичайно важливо, зважаючи на наступні обставини.
Здійснюючи дослідницьке прогнозування, людина вивчає умови, в яких вона житиме в майбутньому. Спрогнозовані сценарії майбутнього є основою для формування теперішньої діяльності людей, адже контури майбутнього формуються багатоваріантними. Щоб реалізувати будь-який із цих варіантів (або уникнути небажаного розвитку подій), необхідно приступити до конкретних дій уже сьогодні. Те, що буде вироблятися в майбутньому, починає проектуватися в сьогоднішньому. Крім того дослідження майбутніх обставин, в яких будуть жити люди, дозволяє розпочати підготовку для життя у відповідних умовах. З урахуванням цього мають формуватися освітні програми, системи життєзабезпечення, законодавчі основи, інші суспільні інститути [1, с. 9-101.
Сьогодні озброєння молоді сучасними економічними знаннями, і, зокрема, політекономічними, є першочерговим завданням Української держави. Політекономічні знання, які отримують студенти в процесі їх навчання, мають опиратися на тверду основу, якою може стати повний і комплексний курс теоретичних економічних дисциплін, який має включати і навчальну дисципліну "Політична економія інформаційного постіндустріального суспільства".
У зв'язку з цим необхідно обґрунтувати необхідність озброєння студентів фундаментальними політекономічними знаннями, довести важливість включення до навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів з економіки навчальної дисципліни "Політична економія інформаційного постіндустріального суспільства", яка має стати основою формування наукового економічного світогляду та компетенцій сучасних економістів.
Однією з найважливіших функцій дисциплін теоретичного блоку економічної науки – економічної теорії – це поєднувати розрізнені знання про факти економічної дійсності в єдину систему, виявляти фундаментальні причинно-наслідкові зв'язки й закони в рамках існуючої економічної реальності, а також бути надійною основою для формування прогнозів і практичних рекомендацій для економічних суб'єктів. Це найважливіше завдання має знайти відображення в освітньому процесі. Тому зміст політичної економії інформаційного постіндустріального суспільства повинен включати наступні блоки проблем:
• 1) загальні засади постіндустріального розвитку;
• 2) прогнозні ознаки (характеристики) нової суспільно-економічної формації: інформаційного постіндустріального суспільства, інформаційної постіндустріальної економіки;
• 3) структурні трансформації суспільного виробництва як імператив формування нового суспільства та його економіки;
• 4) роль інформаційно-комунікаційних технологій у становленні і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства;
• 5) економічний світогляд людини та необхідність його формування на засадах постіндустріалізму;
• 6) роль інтелектуалізації економічної діяльності, її інноваційності у формуванні нових світоглядних орієнтирів суб'єктів господарювання;
• 7) функції держави в становленні і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства та його економіки, суспільства знань та економіки знань;
• 8) становлення і розвиток глобального інформаційного постіндустріального суспільства.
Обгрунтуванням необхідності політичної економії інформаційного постіндустріального суспільства слугує наступне.
Фундаментальні зміни, що відбуваються в суспільстві, дозволяють говорити про формування нової соціально-економічної формації. Аналізуючи наукові теорії, в основу яких покладено дослідження інформаційного суспільства, можна відзначити зацікавленість науковців у дослідженні передумов та фактичних досягнень сучасної цивілізації, які характеризують особливості нової суспільної формації.
Для назви суспільства майбутнього використовуються різноманітні терміни: "постіндустріальне", "інформаційне", "мережеве", "постекономічне", "посткапіталістичне", "суперіндустріальне", "третьої хвилі", "цивілізації послуг", "інформаційно-комп'ютерне" тощо. Ще різноманітнішим є спектр термінів, якими позначається базова економіка майбутнього суспільства (табл. 1).
Таблиця
Назви та ключові ознаки базової економіки прийдешнього суспільства
| Назви базової економіки майбутнього суспільства | Ключові ознаки економіки |
| Наступна економіка (Next Economy) | Економіка, що прийде на зміну нинішній. |
| Нова економіка (New Economy) | Економіка, що відрізняється від нинішньої, або економіка, заснована на інноваціях. |
| Високотехнологічна економіка (Hi-Tech Gift Economy) | Економіка, яка формується науково- технологічним прогресом. |
| Цифрова економіка (Digital Economy) | Економіка, заснована на електронних комп'ютерних технологіях. |
| Економіка знань (Knowledge Based Economy) | Економіка, заснована на знаннях. |
| Економіка послуг (Service Economy) | Економіка, у якій переважає сфера надання послуг. |
| Економіка уваги (Attention Economy) | Економіка з високою ціною відповідальності. |
| Віртуальна економіка (Virtual Economy) | Економіка, заснована на віртуальних зв'язках. |
| Мережна економіка (Network Economy) | Економіка, заснована на мережних, горизонтальних зв'язках між економічними суб'єктами. |
За кожним із перелічених понять, зазначає А. А. Гриценко, підкреслюється певна ключова риса, проглядається своєрідна укрупнена характеристика прийдешнього суспільства:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.
