Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Про точні параметри інформаційного постіндустріального суспільства, в якому буде жити людина, сьогодні навряд чи можна говорити з повною впевненістю. Однак можна і потрібно спробувати спрогнозувати основні контури і базові характеристики середовища, в якому буде відбуватися економічна діяльність і повсякденне життя людей. Це надзвичайно важливо, зважаючи на наступні обставини.

Здійснюючи дослідницьке прогнозування, людина вивчає умови, в яких вона житиме в майбутньому. Спрогнозовані сценарії майбутнього є основою для формування теперішньої діяльності людей, адже контури майбутнього формуються багатоваріантними. Щоб реалізувати будь-який із цих варіантів (або уникнути небажаного розвитку подій), необхідно приступити до конкретних дій уже сьогодні. Те, що буде вироблятися в майбутньому, починає проектуватися в сьогоднішньому. Крім того дослідження майбутніх обставин, в яких будуть жити люди, дозволяє розпочати підготовку для життя у відповідних умовах. З урахуванням цього мають формуватися освітні програми, системи життєзабезпечення, законодавчі основи, інші суспільні інститути [1, с. 9-101.

Сьогодні озброєння молоді сучасними економічними знаннями, і, зокрема, політекономічними, є першочерговим завданням Української держави. Політекономічні знання, які отримують студенти в процесі їх навчання, мають опиратися на тверду основу, якою може стати повний і комплексний курс теоретичних економічних дисциплін, який має включати і навчальну дисципліну "Політична економія інформаційного постіндустріального суспільства".

У зв'язку з цим необхідно обґрунтувати необхідність озброєння студентів фундаментальними політекономічними знаннями, довести важливість включення до навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів з економіки навчальної дисципліни "Політична економія інформаційного постіндустріального суспільства", яка має стати основою формування наукового економічного світогляду та компетенцій сучасних економістів.

Однією з найважливіших функцій дисциплін теоретичного блоку економічної науки – економічної теорії – це поєднувати розрізнені знання про факти економічної дійсності в єдину систему, виявляти фундаментальні причинно-наслідкові зв'язки й закони в рамках існуючої економічної реальності, а також бути надійною основою для формування прогнозів і практичних рекомендацій для економічних суб'єктів. Це найважливіше завдання має знайти відображення в освітньому процесі. Тому зміст політичної економії інформаційного постіндустріального суспільства повинен включати наступні блоки проблем:

• 1) загальні засади постіндустріального розвитку;

• 2) прогнозні ознаки (характеристики) нової суспільно-економічної формації: інформаційного постіндустріального суспільства, інформаційної постіндустріальної економіки;

• 3) структурні трансформації суспільного виробництва як імператив формування нового суспільства та його економіки;

• 4) роль інформаційно-комунікаційних технологій у становленні і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства;

• 5) економічний світогляд людини та необхідність його формування на засадах постіндустріалізму;

• 6) роль інтелектуалізації економічної діяльності, її інноваційності у формуванні нових світоглядних орієнтирів суб'єктів господарювання;

• 7) функції держави в становленні і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства та його економіки, суспільства знань та економіки знань;

• 8) становлення і розвиток глобального інформаційного постіндустріального суспільства.

Обгрунтуванням необхідності політичної економії інформаційного постіндустріального суспільства слугує наступне.

Фундаментальні зміни, що відбуваються в суспільстві, дозволяють говорити про формування нової соціально-економічної формації. Аналізуючи наукові теорії, в основу яких покладено дослідження інформаційного суспільства, можна відзначити зацікавленість науковців у дослідженні передумов та фактичних досягнень сучасної цивілізації, які характеризують особливості нової суспільної формації.

Для назви суспільства майбутнього використовуються різноманітні терміни: "постіндустріальне", "інформаційне", "мережеве", "постекономічне", "посткапіталістичне", "суперіндустріальне", "третьої хвилі", "цивілізації послуг", "інформаційно-комп'ютерне" тощо. Ще різноманітнішим є спектр термінів, якими позначається базова економіка майбутнього суспільства (табл. 1).

Таблиця

Назви та ключові ознаки базової економіки прийдешнього суспільства

Назви базової економіки майбутнього суспільстваКлючові ознаки економіки
Наступна економіка (Next Economy)Економіка, що прийде на зміну нинішній.
Нова економіка (New Economy)Економіка, що відрізняється від нинішньої, або економіка, заснована на інноваціях.
Високотехнологічна економіка (Hi-Tech Gift Economy)Економіка, яка формується науково- технологічним прогресом.
Цифрова економіка (Digital Economy)Економіка, заснована на електронних комп'ютерних технологіях.
Економіка знань (Knowledge Based Economy)Економіка, заснована на знаннях.
Економіка послуг (Service Economy)Економіка, у якій переважає сфера надання послуг.
Економіка уваги (Attention Economy)Економіка з високою ціною відповідальності.
Віртуальна економіка (Virtual Economy)Економіка, заснована на віртуальних зв'язках.
Мережна економіка (Network Economy)Економіка, заснована на мережних, горизонтальних зв'язках між економічними суб'єктами.

За кожним із перелічених понять, зазначає А. А. Гриценко, підкреслюється певна ключова риса, проглядається своєрідна укрупнена характеристика прийдешнього суспільства:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки
  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30