Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Розвиток суспільства Д. Белл [1] пов'язував зі змінами в різних сферах суспільного життя: економічній, соціальній, культурній, політичній. Кожна з цих сфер побудована на певному "принципі вісі". Теорії марксизму та "індустріального суспільства" Белл вважав однобічними, внаслідок використання в них схем історичного прогресу виключно вздовж єдиної "вісі", яка вела до економічного (вісь відносин власності"), або технологічного (вісь технічних змін) детермінізму. Для того щоб оминути однобічність у дослідженні та виділити потрібну логіку в межах даної концептуальної схеми, Белл запропонував досліджувати історичний прогрес з використанням різних "принципів вісі".

Д. Белл – автор однієї з найвпливовіших і найпопулярніших теорій сучасної економічної науки – теорії постіндустріального суспільства. У середині 1970-х років він писав, що постіндустріальне суспільство являє собою "перш за все зміну характеру соціальної структури, зміну принципу виміру суспільства, а не всієї його конфігурації" [2], тобто мова йде про "появу нових стрижневих структур і нових стрижневих принципів: перехід від суспільства, що виробляє товари, до інформаційного суспільства, або суспільства знань". У контексті цього переходу Д. Белл розглядає три компоненти" "в економіці ... зрушення від обробних галузей до сфери послуг; в технології ... провідна роль заснованих на науці галузей промисловості; у соціологічному вимірі ... нові технократичні еліти і новий принцип стратифікації" [2, с. 661].

Рух до постіндустріального суспільства однозначно трактується як процес еволюційний, поступовий. Окремі риси цього суспільства на межі століть позначаються лише у найбільш розвинутих країнах Західної Європи, США, Японії. А майбутнє людське суспільство вважав суспільством знання: "Цілком очевидно, що постіндустріальне суспільство являє собою суспільство знання у двоякому розумінні: по-перше, джерелом інновацій усе більшою мірою стають дослідження й розробки (більше того, виникають нові відносини між наукою і технологією, зважаючи на центральне місце теоретичного знання); по-друге, прогрес суспільства, який вимірюється зростаючою часткою ВНП і зростаючою частиною зайнятої робочої сили, все більше однозначно визначається успіхами у сфері знання" [2, с. 288].

Закономірне зростання ролі знань та інформації в розвитку соціально-економічного прогресу отримало докладне обґрунтування у створеній

Беллом інформаційній теорії вартості. Белл побудував свої висновки на таких припущеннях.

Парадигма трудової теорії вартості, яка не враховує фундаментальної ролі інформації і знань в економіці, має бути замінена новою, розвиненою на базі інформаційної теорії вартості: "Коли знання у своїй систематичній формі залучається до практичної переробки ресурсів (у вигляді винаходу або організаційного удосконалення) можна сказати, що саме знання, а не праця виступає джерелом вартості".

Перехід від трудової до інформаційної теорії вартості Д. Белл пов'язав із характерними рисами інформаційного суспільства [3], які він розглядав як:

• перехід від постіндустріального до сервісного суспільства, в якому домінує сфера інформаційних послуг;

• переважання кодифікованого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;

• перетворення нової "інтелектуальної" технології на ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень.

Д. Белл справедливо вважав, що "інформація і теоретичне знання є стратегічними ресурсами інформаційного суспільства... У такій якісно іншій ролі вони представляють поворотні пункти новітньої історії. Перший поворотний пункт – це зміна самого характеру науки, яка, = як "загальне знання", стала основним виробником, силою сучасного суспільства. Другий поворотний пункт – це звільнення технології від її імперативної спрямованості, майже повне перетворення її в слухняний інструмент...".

Примітки

• 1. Данієль Белл (1918-2011), професор Гарвардського університету. Основні твори – "Прийдешнє постшдустріальне сусшльство" (1973), "Культурні протиріччя капіталізму" (1976), "Соціальні межі інформаційного суспільства" (1986).

• 2. Белл Д. Грядущеє постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования. – М., 1999. – С.661.

• 3. Перехід до "постіндустріального суспільства" супроводжується зростанням ролі інформації до такого рівня, що для характеристики майбутнього суспільства Белл був змушений ввести термін "інформаційне суспільство".

Д. Белл визначив основні завдання, які потрібно вирішити для переходу до постіндустріальної стадії: суттєве розширення кабельних телесистем, телефонних і комп'ютерних мереж та телекомунікацій у єдину інтерактивну систему; заміна паперу електронними носіями інформації, передача інформації у інтерактивному режимі; перехід до системи дистанційного, комп'ютеризованого загальноосвітнього і обов'язкового навчання тощо

Наступний розділ:

Теорема Рональда Коуза


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла
  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30