Корисність: загальна і гранична

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Для задоволення своїх потреб людина використовує різні блага, серед яких виділяються економічні блага. До останніх відносяться тільки ті. які є результатом економічної діяльності людей і які можна отримати в обмеженій кількості у порівнянні з потребами. У зв'язку з цим постає проблема рідкісності благ та необхідності вибору в залежності від їх цінності. При цьому важливо враховувати, що одні потреби можуть бути задоволені кількома благами, або одне якесь благо може задовольнити декілька потреб. Тобто існує проблема не тільки недостатності благ, а й їх призначення.

Цінність благ в мікроекономічній теорії виводиться з корисності. Корисність – це спроможність блага задовольняти потреби. Корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання блага від будь-якої діяльності. Визначення корисності блага, вимірювання її величини – це суб'єктивна справа кожного споживача, тому в економічній теорії досліджують різні фактори, що впливають на його поведінку.

Перш за все, виходять: 1) з наявної кількості даного блага; 2) інтенсивності потреби в ньому (ця величина чисто суб'єктивна, змінюється від індивіда до індивіда); 3) з класифікації благ (довготермінові, короткочасні; взаємозамінні, взаємодоповнюючі; теперішні і майбутні; прямі – споживчі блага, і непрямі – блага виробничі, сприяють задоволенню особистих потреб опосередковано).

Розглянемо поведінку споживача відносно благ особистого споживання, скориставшись для моделювання поведінки споживача поняттям корисності.

Розрізняють загальну (сукупну) корисність, яку споживач отримує від споживання всіх одиниць (частин) певного блага і граничну корисність – додаткове задоволення, яке отримує людина від споживання ще однієї, додаткової одиниці (частини) даного блага. Оскільки в міру задоволення потреби, для більшості випадків інтенсивність задоволення зменшується, то гранична корисність наступних одиниць блага спадає. Цей стан відомий лк закон спадної граничної корисності.

Максимум загальної корисності від споживання досягається, якщо споживання додаткової одиниці блага не приводить до збільшення корисності, тобто коли гранична корисність дорівнює нулю.

При аналізі корисності в мікроекономіці використовуються два підходи: кардиналістський і ординалістський. Головна відмінність між ними полягає в тому, що при першому підході уявляється можливість обчислити корисність у певних одиницях виміру, а другий базується на ряді аксіом.

Крива байдужості. Карта кривих байдужості

Для моделювання початкового етапу процесу прийняття рішення споживачем необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає. Для цього вводиться поняття корисності (U – utility). Корисність – суб'єктивне ставлення людей до товару, набору споживаних товарів (благ). Корисність висвітлює принциповий момент у поведінці споживача, який вибирає той чи інший набір благ: вона служить критерієм відбору, показує, наскільки необхідним є той чи інший об'єкт вибору данному економічному суб'єкту за певних умов, визначає, до чого прагне споживач в даній ситуації.

Відомі два підходи до вимірювання корисності – кількісний та порядковий.

Графічно система переваг споживача зображається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані англійським економістом Ф. Еджуортом у 1881 р. Розробкою кривих байдужості займалося багато вчених: В. Парето, Є. Слуцький, Р. Аллен, Д. Хікс.

Споживач може обирати різні товари в свій кошик (наприклад, Y та X ), але він буде прагнути, щоб їх сукупна корисність була однаковою. Тоді можна уявити різні варіанти його поведінки (див.табл.).

Таблиця

КошикТовар Y (Qy)Товар X (Qx)
А47
В55
С64
D83

Наприклад, варіант А – 4у і 7х, варіант В – 5у і 5х, варіант С – 6у і 4х, варіант D – 8у і 3х. За такими даними можна побудувати графік, на якому отримаємо криву, що має назву кривої байдужості.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

На кривій байдужості виділено чотири рівнозначні комбінації двох товарів (X і Y) в точках А, В, С, D. Ці комбінації дають споживачу однаковий рівень задоволення.

Існують чотири правила побудови кривих байдужості.

1. Криві байдужості не перетинаються, тобто через одну точку простору двох благ можна провести тільки одну криву байдужості. В протилежному випадку один і той самий набір благ одночасно відповідав би декільком рівням матеріального добробуту.

Крива байдужості

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Корисність: загальна і гранична“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична
  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30