Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи. На першому етапі формалізуються його індивідуальні смаки й уподобання (моделі: крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення). На другому етапі необхідно формалізувати, що може споживач, тобто що він може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага. Доход споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача вводяться наступні обмеження: весь доход споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y; споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження; споживач не надає та не бере кредити.
У цьому випадку дохід споживача дорівнюватиме всім його витратам. Тоді бюджетне обмеження буде мати вигляд:
де Рх і Ру – ціни відповідних товарів.
Лінія, що її описує це рівняння, називається лінією бюджетного обмеження, або бюджетною лінією.
Рис. Бюджетна лінія
Бюджетна лінія – геометричне місце точок, які характеризують усі такі набори товарів X та Υ, на придбання яких за цінами Ρχ та Ру споживач повністю витрачає свій доход. Точки перетину N та М лінії бюджетного обмеження відповідно з осями координат X та Υ показують максимальну кількість товарів Xmax та Ymax які споживач міг би придбати, повністю витративши свій дохід тільки на товар X або тільки на товар Y. Лінія бюджетного обмеження має від'ємний нахил до горизонтальної осі, тому збільшення купівлі одного блага можливе тільки за рахунок зменшення купівлі іншого. Наборам товарів, які доступні споживачеві, відповідають точки на сторонах і всередині трикутника MON, що обмежується осями координат і бюджетною лінією. При зміні цін і доходу можливості споживача змінюються. При зміні доходу і постійних цінах можливі два випадки: 1) доход зростає; 2) доход зменшується.
Рівновага споживача
Моделювання процесу прийняття рішення споживачем, як зазначалось, охоплює три етапи:
• на першому – формалізуються індивідуальні смаки й уподобання споживача, тобто визначається, чого він бажає;
• на другому – формалізується, що споживач може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага;
• на третьому – формалізуються бажання споживача з його можливостями, тобто визначається, який імовірний вибір максимізує добробут споживача (див. рис.).
Рис. Оптимум (рівновага) споживача
На рисунку показано, що певні набори товарів при заданому доході і цінах взагалі недосяжні споживачеві (U3, U4), тому що розташовані за межами його можливостей.
Точки А і В на кривій байдужості υχ не можуть забезпечити максимізацію корисності, бо при своєму доході споживач має змогу отримати вищий рівень задоволення, перебуваючи на максимально високій кривій байдужості.
Точка Е – точка оптимуму споживача (стан рівноваги споживача).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бюджетне обмеження споживача“ на сторінці 1. Приємного читання.
