Економічна наука звернена до повсякденних проблем життя людей і прагне осмислювати їх систематично й науковими методами. Різні варіанти відповідей на питання життя були основою формування наукових шкіл і цілих напрямків економічної думки.
Людське пізнання [1] – процес і результат збагнення людиною всіх і кожної зі сфер життєдіяльності або універсуму – екологічної, економічної, соціальної, духовної, політичної. Оскільки ці сфери взаємодіють, "зшиті тисячами ниток", співінтегровані, то і відповідні види знання – екологічне, економічне, соціальне, духовне, політичне – є єдиними не меншою мірою, ніж відособленими[2|.
Економічне знання як відносно самостійна реальність структурується за різними ознаками. Перш за все, маючи на увазі характер і результати збагнення, виокремлюють наукове і позанаукове економічне знання. Останнє вражає своєю різноманітністю, включаючи, принаймні, міфологічне, релігійне, народне, художнє, магічне, екстрасенсорне, езо- й екзотеричне. Наукове економічне знання народжується з позанаукового й активно з ним взаємодіє.
Наукове економічне знання – особливий спосіб сприйняття економічної дійсності, висловлювання про неї, її пізнання і перетворення.
Вченими обґрунтовано ключові ознаки науки, "жорстке ядро" науковості, конкретизація змісту якого за відомими елементами наукової діяльності (суб'єкт, об'єкт, засоби, процес, умови, результати тощо) дозволяє отримати систему ознак науковості як особливого і відносно відособленого виду осягнення реальності, що відрізняють її від інших видів осягнення:
• чітке розмежування об'єкта і суб'єкта пізнання, допущення розгляду суб'єкта пізнання як його об'єкта, а об'єкта як суб'єкта;
• пошук і визначення об'єктивних законів руху об'єкта і на цій основі передбачення можливого майбутнього стану об'єкта і його змін;
• вивчення об'єктів безвідносно до їх сьогохвилинної актуальності та практичної значущості. Вказані об'єкти можуть стати предметом масового практичного освоєння в невизначеному майбутньому;
• спеціальна підготовка суб'єкта пізнання, освоєння ним елементів і операцій наукової діяльності, а також її етосу (особливих ціннісних орієнтацій і етичних засад);
• особлива мова, спеціальна апаратура, техніка і технологія як особливі засоби наукового пізнання;
• ключовий продукт (результат) наукової діяльності – сутнісне, нове та істинне знання;
• формування знання про методи наукової діяльності, а в широкому плані методології наукового пізнання.
Економічне знання скріплює між собою:
• економічні практики, що управляються особистим інтересом і оцінюються у відповідності з ними;
• економічні інститути, зразком ефективності і справедливості для яких виступає інститут ринку;
• економічну науку, яка закріплює результат дії ринкових сил в якості істини.
Функціональна структура наукового економічного знання включає:
• теоретичне знання; емпіричне знання (сукупність фактів, що одержали тлумачення в рамках відповідної теорії і є її емпіричним базисом);
• онтологічне знання, що складається з найбільш загальних сутностей і категорій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура“ на сторінці 1. Приємного читання.
