Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Біля джерел інституціонального напрямку економічної теорії стояла група американських економістів, найбільш помітною фігурою серед яких був Торстейн Веблен [1].

Вихідний методологічний принцип – еволюційний підхід до аналізу економіки. Відстежує процеси природного добору і пристосовуваності різноманітних соціальних інститутів. Він вважав, що інститути – це "результат процесів, що відбувалися в минулому, вони пристосовані до обставин минулого й тому є фактором соціальної і психологічної інерції" [2]. Інституціональна динаміка відображає особливості людської поведінки, яка формується під впливом різних інстинктів, притаманних природі людини. До рушійних сил розвитку виробництва та суспільства Веблен відносив такі "інституції", як батьківські почуття, "інстинкт майстерності", задоволення від виконаної роботи, потяг до праці та знань, які передаються з покоління в покоління через сімейне виховання, що згодом переростає в турботу про суспільство, про все людство. Комбінації інстинктів закріплюються у вигляді соціальних звичок, які формують традиції, звичаї, напрям думок, тобто певні соціальні інститути. Однак під впливом зміни умов життя змінюється і характер поведінки людей, у той час як інститути залишаються результатом процесів, що відбувалися в минулому. Виникає протиріччя, яке вимагає розвитку інститутів, їх пристосування до нових обставин. Саме так відбувається еволюція суспільних систем від епохи дикунства до машинної системи [З, с. 162)]. Цим він заклав основи нового напряму в історії економічної думки – соціально-психологічного інституціоналізму.

Основним протиріччям сучасного йому суспільства Веблен вважав "дихотомію індустрії та бізнесу". Спосіб мислення та інтереси промисловців і бізнесменів не тільки не збігаються, але й найчастіше суперечать один одному. Якщо метою перших є "виготовлення благ", виробництво, то ціль других – "роблення грошей", прагнення до наживи. Психологія бізнесу створює перешкоди на шляху технічного прогресу, машинної техніки, оскільки непродуктивно використовує наявний у їх розпорядженні капітал. Джерелом доходу для бізнесменів стають не зростаючі обсяги продукції, яка випускається, а фінансові спекуляції: маніпуляції цінними паперами, гра на біржі і т.п.

Власність все більше набуває фіктивного характеру, стаючи "абсентеїстською" (absent – відсутній), втіленою не в реальному матеріальному багатстві, а в його невловимих фінансових титулах: акціях, облігаціях, кредитних зобов'язаннях. Ці форми багатства мають самостійний характер руху, можуть концентруватися в чиїхось руках, отримуючи монопольну владу, що дає можливість створювати штучну нестачу товарів і роздувати ціни.

Відірваність абсентеїстської власності від реальної створює величезний розрив між грошовою оцінкою капіталу і його дійсною вартістю. Завищені купівельні можливості фірм спричиняють кредитну інфляцію, що призводить до спаду виробництва і кризи.

Носієм цих негативних тенденцій є інститут "бездіяльного класу" – власників, які ведуть паразитичний спосіб життя і не беруть участі у створювальному процесі виробництва благ і послуг. Основою їхнього добробуту є багатство, накопичене у вигляді фінансових активів, що визначає їх місце в соціальній структурі суспільства, ступінь престижності займаного ними становища, спосіб життя, заснований на демонстративному суперництві в марнотратному споживанні. Така поведінка представників бездіяльного класу створює економічні ситуації, які не можуть бути пояснені з точки зору загальноприйнятої неокласичної теорії попиту. У випадку збільшення ціни на який-небудь престижний товар, вони не скорочують попит на нього, а зі снобістських мотивів збільшують його. Така ситуація отримала згодом назву "ефект Веблена".

Бездіяльний клас є гальмом на шляху суспільного прогресу і через марнотратне використання ресурсів, і через властиву йому консервативність, прагнення зберегти старі інститути, які забезпечують йому пануюче становище.

Антиподом бездіяльному класу є клас науково-технічної інтелігенції. Його інтереси обумовлені принципами виробничої раціональності. Він – носій науково-технічного прогресу, у його руках знаходиться управління складними системами сучасного виробництва, яке немислиме без спеціальних знань і високої кваліфікації. Антагонізм між індустрією і бізнесом вирішується шляхом переходу влади до інженерно-технічної еліти. Під загрозою загального страйку підприємці змушені будуть передати правління "Генеральному штабу інженерів і техніків", яке буде здійснювати керівництво суспільством в інтересах зростання виробництва, а не на догоду корпоративним фінансам. Веблен, таким чином стояв біля витоків формування технократичного варіанту інституціоналізму, який набуде широкого розповсюдження вже на наступному етапі його еволюції.

Примітки

• 1. Торстейн Веблен (1857-1929) – американський економіст. Основні праці – "Теорія бездіяльного класу. Економічне вивчення інститутів" (1899), "Теорія ділового підприємства" (1904), "Абсентеїстська власність" (1923).

• 2. Веблен Т. Теория праздного класса: пер. с англ. [Текст] / Т. Веблен. – М. : Прогресе, 1999. – С. 202-203.

• 3. Лісовицький В. М. Історія економічних вчень [Текст] : навч, посіб. / В. М. Лісовицький. – Київ: "Центр учбової літератури", 2004. – 220 с.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена
  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30