Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Альфред Маршалл – фундатор неокласичної економічної теорії (economics), видатний англійський теоретик, професор Кембріджського університету, засновник і глава кембриджської економічної школи [1]. Вважав, що принципи, відкриті класиками будуть завжди зберігати своє значення.

А. Маршалл:

• 1) намагався розробити універсальну економічну концепцію на основі синтезу елементів трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, що збагатило науку більш глибоким аналізом взаємозв'язку виробництва і обміну на основі функціонального методу дослідження;

• 2) йому вдалося перебороти протиріччя теорії граничної корисності й теорії факторів виробництва і сконцентрувати основну увагу на розробці теорії ціни, яка займає центральне місце в теоретичній моделі А. Маршалла.

Створена А. Маршаллом economics, використовуючи маржинальний аналіз, досліджувала поведінку суб'єктів господарювання нарівні мікроекономіки, тобто на рівні окремої фірми, галузі. Саме цим, вважав британський дослідник, і повинна займатися економічна наука, якій він дав таке визначення: "політична економія або (Economics) – це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона вивчає ту частину індивідуальних або суспільних дій, яка найбільш тісно пов'язана з придбанням і споживанням матеріальних атрибутів добробуту. З одного боку – це наука про багатство, але з другого – це наука про людину, яка відчуває на собі вплив самих різних факторів; щодо економіки, то вона цікавиться переважно тими мотивами, які впливають... на поведінку людини в її економічному житті" [2]. Такий підхід став визначальним у створенні кембріджської школи.

Примітки

• 1. Основна праця Альфреда Маршалла (1842-1924) – "Принципи економіко" (1890), над якою він працював більше 20-ти років, а виправляв і доповнював до кінця життя. Ця праця складалася з 6 томів і витримала вісім видань за життя автора і є одним з найвеличніших товарів з економічної теорії за останні 100 років і справедливо заслужила своє місце серед класики. А в цілому наукові заслуги А. Маршалла в гаузі економіки порівнюють з відкриттями Коперника в астрономії.

• 2. Маршалл А. Принципы экономической науки, т.1. Пер с англ. – М., Издательская группа "Прогресе", 1993, с. 56, 69.

Теоретичні економічні концепції Михайла Туган-Барановського

Михайло Туган-Барановський [1] вперше здійснив спробу поєднати теорії трудової вартості й теорії граничної корисності. На думку вченого, "гранична корисність визначає у першій інстанції розцінку господарського предмета. Але сама гранична корисність стосовно вільно відтворюваних продуктів – у другій інстанції вимірюється трудовою вартістю останніх". Гранична корисність вільно відтворювальних благ прямо пропорційна їх трудовим вартостям.

Про економічну динаміку. Туган-Барановський ґрунтовно проаналізував сутність, причини і наслідки промислових криз. На його думку, "межа виробництва полягає у рівні продуктивних сил суспільства, а не у розмірах його споживання", як вважав Сісмонді, оскільки розподіл капіталу та інвестицій між галузями економіки не відповідає структурі споживання. Справа в тому, що зростання виробництва породжує попит з бону промислових капіталістів на проміжний товар, а на споживчі – може не породжувати. Звідси, І підрозділ суспільного виробництва моле розвиватися майже незалежно від II підрозділу.

Туган-Барановський, по суті, заклав підвалини сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши основну ідею кейнсіанської теорії циклів "заогцадження-інвестиції", як вихідний внутрішній імпульс усього механізму циклічних коливань. Він визначив функціональний взаємозв'язок основних факторів економічної активності, втілений Дж. Кейнсом у його "мультиплікаторі"тощо. Регулярне чергування періодів промислового піднесення і спаду у сукупності створює те, що називається економічним циклом. На думку вченого, капіталістичний цикл складається з трьох фаз: промислового піднесення, кризи і промислового застою, а причини криз криються у самій природі капіталістичного господарства. Вченому вдалося обґрунтувати наукове передбачення промислових криз.

Теорія циклів та криз Туган-Барановського у світовій економічній літературі оцінюється як така, що визначила якісно новий етап у розвитку цієї теорії, започаткувала сучасну теорію кон'юнктури тощо.

Теорія кооперації, кооперація є продуктом капіталістичної системи і не може існувати без використання її господарських принципів, але одночасно несе в собі зародки нових некапіталістичних засад.

Примітка

1.Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) – народився у Харківській губернії, в селі Соляниківці Куп'янського повіту. Основні твори: "Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя" (1894), "Російська фабрика у минулому і сучасному. Історико-економічне дослідження" (1898), "Соціальні основи кооперації" (1916).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла
  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30