"Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Ф. Ліст [1] свої ідеї виклав у книзі "Національна система політичної економії" (1841) [2], де, полемізуючи з класичною школою, відстоює право кожної нації на специфічний характер розвитку. Він запропонував національну економію, як альтернативу космополітичній економії А. Сміта та його послідовників: "наука не має права не визнавати природу національних відносин" [3].

Теоретичним обгрунтуванням цього служить його вчення про стадії економічного розвитку[4]. Різні країни в даний момент можуть перебувати на різних стадіях розвитку, а тому їхні економіки не можуть підпорядковуватися єдиним універсальним законам. Відповідно до цього повинна будуватися й економічна політика держави, яка повинна враховувати особливості тієї стадії, на якій перебуває країна, щоб щонайкраще вирішити головне завдання – сприяти розвитку продуктивних сил нації [5]. Так, торгові взаємовідносини країн, які перебувають на одній стадії розвитку, можуть дотримуватися принципу вільної торгівлі. Але для країн, які перебувають на різних стадіях, цей принцип не підходить, тому що менш розвинута країна свідомо програє, не витримуючи конкуренції з боку промислово більш розвинених країн. У цій ситуації для неї більш придатною буде протекціоністська політика, яка захищає молоду вітчизняну промисловість від іноземної конкуренції [6].

Ліст однак бачить і негативні наслідки протекціонізму, який створює пільгові умови вітчизняним виробникам, що послабляє для них стимули пошуку найбільш ефективних варіантів економічних рішень.

Тому він веде мову про "виховний протекціонізм", який підтримує національну промисловість лише доти, поки вона на зміцніє і не досягне того ж рівня, що і її іноземні конкуренти. Після цього стає можливим і доцільним повернутися до політики вільної торгівлі. Свої висновки Ліст намагається підкріпити докладним описом господарської історії європейських країн. Цьому присвячена значна частина його книги. Звернення до економічної історії стає важливим аргументом в обгрунтуванні закономірностей господарського життя.

Цей підхід був сприйнятий, розвитий і в кінцевому рахунку оформлений в особливий напрямок в економічній науці, який одержав назву історичної школи.

Ліст обґрунтував необхідність активної економічної ролі держави в реалізації політики "виховного протекціонізму". Державі насамперед належить вирішальна роль у формуванні ліберального спрямування морального духу нації. Саме державі він відводив функцію організації, поєднання та захисту нації, яку здатна виконати лише сильна держава. А це стане запорукою створення матеріальної складової продуктивних сил і умов для економічного прогресу.

Отже, діяльність держави повинна опиратись на об'єктивні, "особливі для кожної з націй" економічні закони і "дух нації". Лише по досягненню певного ступеню розвитку нація зможе надалі розвиватись за космополітичними законами, відкритими класичною школою.

Примітки

• 1. Фрідріх Ліст (1789-1846). Один із засновників історичної школи Німеччини, найважливіша заслуга якої – утвердження ролі історизму: історичний підхід – головний принцип.

• 2. Праця – "Національна система політичної економії" (1841). Історія моєї книжки, – пише Ліст, – є історія половини мого життя або історія Німеччини з 1800 по 1840 роки.

• 3. Лист Ф. Национальная система политической экономии: пер. С нем. [Текст] / Ф. Лист. – СПб, 1991. – С. 235.

Політична економія є "...такою наукою, яка, усвідомлюючи сучасні інтереси й особливе становище націй, навчає, яким чином кожна нація може підвестися на такий ступінь економічної культури, на якому союз її з іншими цивілізованими націями буде можливий завдяки свободі обміну можливим і корисним" (с. 9).

• 4. Ліст виділяє п'ять таких стадій: мисливську, пастушу, землеробську, землеробсько-мануфактурну, землеробсько-мануфактурно-торгову. Концепція стадійного економічного розвитку дала вченому підстави зробити висновок, що держава повинна враховувати специфіку кожного етапу господарського розвитку нації для неухильного зростання її продуктивних сил. На думку вченого, для країн, які перебувають на третій (землеробство) та п'ятій (аграрно-мануфакту рно-комерційній) стадіях, доцільною є національна економічна політика вільної торгівлі, яка дає змогу найповніше реалізувати національні економічні інтереси. Водночас для держав, що перебувають на четвертій (аграрно-мануфактурній) стадії, вкрай важливою є політика протекціонізму, спрямована на захист ще не зміцнілої національної промисловості.

• 5. До продуктивних сил він включає свободу думки, совісті, преси, суд присяжних, публічність судових засідань, контроль адміністрації, парламентський уряд, тобто те, що сьогодні називається відкритим суспільством.

• 6. Протекціонізм, за Лістом – це не охоронець внутрішнього ринку, не захист національного виробника, це потужний фактор сприйняття нової культури в широкому змісті слова і перш за все індустріального виховання нації і виховання такого міського населення, котре є функціонером індустріального розвитку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста
  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30