Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Етапи еволюції теоретико-економічного знання в історичному аспекті дослідники розглядають наступним чином: стан класичної науки (класична школа політекономії) – некласична (неокласична економічна теорія) – постнекласична наука (сучасна економічна теорія). Еволюція призвела до радикальних зміну методологічних засадах і в теоретичному змісті науки. Кожен із зазначених етапів характеризується притаманними йому специфічними фундаментальними основами: науковою картиною світу (яка визначається перш за все змістом наукових фактів); нормами й ідеалами дослідження; мережею об'єктів, на які звернено увагу наукового пізнання [1, с. 30].

Становлення кожного типу науки є результатом глобальної наукової революції (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Наслідки наукової революції

Наукові революціїНаслідки
Перша наукова революція (відбулася в XVII столітті)Призвела до виникнення класичної науки
Друга наукова революція (XVIII-XIX століття)Наслідком є побудова дисциплінарно орієнтованої науки того ж класичного зразка
Третя наукова революція (друга половина XX століття)З'явилася некласична наука.
Четверта наукова революція (розпочалася в останній третині XX ст. і продовжується в наш час)Некласична наука замінюється наукою нового, постнекласичного типу.

Постнекласична наука – це нова, сучасна історична форма наукового знання. В економічній сфері постнекласична наука відображує сучасний стан економічної теорії, розвитком якої ознаменована остання третина XX – початок XXI століття, що хронологічно збігається з інформаційно-технологічною революцією та різними способами теоретичного осмислення її онтологічного змісту [2]. Еволюція теоретичного знання показана в табл.2.

Основний предмет дослідження постнекласичної науки становлять надскладні, нерівноважні (дисипативні) та еволюційні системи. Лідерами постнекласичної науки стають біологія, глобалістика, науки про людину. В економічній науці, зокрема в економічній теорії, положення постнекласики мають значний вплив на її зміст.

Таблиця 2

Характеристика еволюції теоретичного знання [1, с. 35]

КритеріїЕтапи розвитку
Класична наукаНекласична наукаПостнекласична наука
Хронологічні межіXVIII-поч. XX с.поч. ХХ-ост. третина XX ст.остання третина XX – поч. XXI ст.
Головні об'єкти- природа і суспільство як прості і стійкі системискладні системи; нестійкі, невизначені і стохастичні системи- надскладні людино розмірні системи універсального типу
Гносеологія і методологія- редукціонізм і монізм;– дуалізм- зв'язок власне наукового знання зі знанням ненауковим і позанауковим
- об'єктивізм і безсуб'єктність– суб'єктаість- суб'єктно-об'єктний аналіз
- лінійність і детермінізм- статистичні закономірності- нелінійне наукове мислення
- ймовірнісні уявлення про об'єкти пізнання- елеваційний підхід
- зростання ролі емпіричних досліджень та емпіричного знання- включення аксіологічних факторів до складу пояснюючих положень
- плюралізм істинності теоретичних пояснень однієї реальності- розвиток міждисциплінарного знання
- перспективізм- органіцизм і поліцентризм
- взаємодія окремих теорій "середнього рівня"- утворення нового теоретичного простору
- відбувається "парадигмальне щеплення" ідей

Історичні форми науки характеризуються принциповими якісними відмінностями системних характеристик наукової методології (див. табл. 3). а вступ сучасної економічної теорії у стан постнекласичної науки суттєво модифікує зміст і якісні характеристики наукової методології та існуючі уявлення щодо її суті та структури.

Таблиця 3

Якісні відмінності системних характеристик наукової методології

Історичні форми наукиХарактеристика наукової методології
КласичнаАнтителеологізм, об'єктивність, лінійність, механіцизм, детермінізм, наївний реалізм
НекласичнаРелятивізм, ймовірнісний детермінізм, системність, масовість, еволюційний підхід
ПостнекласичнаПосилення системності (системний аналіз) нелінійність, еволюціонізм, антропологізм

Об'єктом дослідження в межах постнекласики є надскладні людинорозмірні системи універсального типу на противагу простим і стійким природним і суспільним системам класичної науки та складних, нестійких, невизначених і стохастичних систем у некласичній. У надскладних постнекласичних системах людське й природне начала є як самоцінними, так і рівноцінними. В подібну систему людина інтегрована не фрагментарно як людина економічна в індустріальну добу, а загально, і тому реагує на її зміни не лише на свідомому рівні, а також і на півсвідомому й несвідомому рівнях.

Отже в постнекласиці "власне наукове знання необхідно й нерозривно поєднується зі знаннями ненауковими і позанауковим" [3], а сама людина розглядає себе як складову осягнення, не претендуючи на абсолютне лідерство.

Примітки

• 1. Маслов А.О. Теорія інформаційної економіки в контексті постнекласичної науки / А.О. Маслов // Економічна теорія. – 2012. – №4. – С.29-37.

• 2. Онтологія – це вчення про основні властивості, структуру й закономірності предметної дійсності (буття). Серед українських економістів, що досліджують по- стнекласичну трансформацію економічної науки, необхідно відзначити В. Тарасевича, П. Скотного та ін. (Тарасевич В. Н. Постиндустриализм постнеклассической науки // Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Л. Г. Мельника. –Сумы, 2005. – С.179.

• 3. Чешков М. А. Синергетика: за и против хаоса (заметки о науке эпохи глобальной смуты) / Чешков М. А. // Общественные науки и современность. –1999. – №6. – С. 138.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії
  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30