Етапи еволюції теоретико-економічного знання в історичному аспекті дослідники розглядають наступним чином: стан класичної науки (класична школа політекономії) – некласична (неокласична економічна теорія) – постнекласична наука (сучасна економічна теорія). Еволюція призвела до радикальних зміну методологічних засадах і в теоретичному змісті науки. Кожен із зазначених етапів характеризується притаманними йому специфічними фундаментальними основами: науковою картиною світу (яка визначається перш за все змістом наукових фактів); нормами й ідеалами дослідження; мережею об'єктів, на які звернено увагу наукового пізнання [1, с. 30].
Становлення кожного типу науки є результатом глобальної наукової революції (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Наслідки наукової революції
| Наукові революції | Наслідки |
| Перша наукова революція (відбулася в XVII столітті) | Призвела до виникнення класичної науки |
| Друга наукова революція (XVIII-XIX століття) | Наслідком є побудова дисциплінарно орієнтованої науки того ж класичного зразка |
| Третя наукова революція (друга половина XX століття) | З'явилася некласична наука. |
| Четверта наукова революція (розпочалася в останній третині XX ст. і продовжується в наш час) | Некласична наука замінюється наукою нового, постнекласичного типу. |
Постнекласична наука – це нова, сучасна історична форма наукового знання. В економічній сфері постнекласична наука відображує сучасний стан економічної теорії, розвитком якої ознаменована остання третина XX – початок XXI століття, що хронологічно збігається з інформаційно-технологічною революцією та різними способами теоретичного осмислення її онтологічного змісту [2]. Еволюція теоретичного знання показана в табл.2.
Основний предмет дослідження постнекласичної науки становлять надскладні, нерівноважні (дисипативні) та еволюційні системи. Лідерами постнекласичної науки стають біологія, глобалістика, науки про людину. В економічній науці, зокрема в економічній теорії, положення постнекласики мають значний вплив на її зміст.
Таблиця 2
Характеристика еволюції теоретичного знання [1, с. 35]
| Класична наука | Некласична наука | Постнекласична наука | |
| Хронологічні межі | XVIII-поч. XX с. | поч. ХХ-ост. третина XX ст. | остання третина XX – поч. XXI ст. |
| Головні об'єкти | - природа і суспільство як прості і стійкі системи | складні системи; нестійкі, невизначені і стохастичні системи | - надскладні людино розмірні системи універсального типу |
| Гносеологія і методологія | - редукціонізм і монізм; | – дуалізм | - зв'язок власне наукового знання зі знанням ненауковим і позанауковим |
| - об'єктивізм і безсуб'єктність | – суб'єктаість | - суб'єктно-об'єктний аналіз | |
| - лінійність і детермінізм | - статистичні закономірності | - нелінійне наукове мислення | |
| - ймовірнісні уявлення про об'єкти пізнання | - елеваційний підхід | ||
| - зростання ролі емпіричних досліджень та емпіричного знання | - включення аксіологічних факторів до складу пояснюючих положень | ||
| - плюралізм істинності теоретичних пояснень однієї реальності | - розвиток міждисциплінарного знання | ||
| - перспективізм | - органіцизм і поліцентризм | ||
| - взаємодія окремих теорій "середнього рівня" | - утворення нового теоретичного простору | ||
| - відбувається "парадигмальне щеплення" ідей |
Історичні форми науки характеризуються принциповими якісними відмінностями системних характеристик наукової методології (див. табл. 3). а вступ сучасної економічної теорії у стан постнекласичної науки суттєво модифікує зміст і якісні характеристики наукової методології та існуючі уявлення щодо її суті та структури.
Таблиця 3
Якісні відмінності системних характеристик наукової методології
| Історичні форми науки | Характеристика наукової методології |
| Класична | Антителеологізм, об'єктивність, лінійність, механіцизм, детермінізм, наївний реалізм |
| Некласична | Релятивізм, ймовірнісний детермінізм, системність, масовість, еволюційний підхід |
| Постнекласична | Посилення системності (системний аналіз) нелінійність, еволюціонізм, антропологізм |
Об'єктом дослідження в межах постнекласики є надскладні людинорозмірні системи універсального типу на противагу простим і стійким природним і суспільним системам класичної науки та складних, нестійких, невизначених і стохастичних систем у некласичній. У надскладних постнекласичних системах людське й природне начала є як самоцінними, так і рівноцінними. В подібну систему людина інтегрована не фрагментарно як людина економічна в індустріальну добу, а загально, і тому реагує на її зміни не лише на свідомому рівні, а також і на півсвідомому й несвідомому рівнях.
Отже в постнекласиці "власне наукове знання необхідно й нерозривно поєднується зі знаннями ненауковими і позанауковим" [3], а сама людина розглядає себе як складову осягнення, не претендуючи на абсолютне лідерство.
Примітки
• 1. Маслов А.О. Теорія інформаційної економіки в контексті постнекласичної науки / А.О. Маслов // Економічна теорія. – 2012. – №4. – С.29-37.
• 2. Онтологія – це вчення про основні властивості, структуру й закономірності предметної дійсності (буття). Серед українських економістів, що досліджують по- стнекласичну трансформацію економічної науки, необхідно відзначити В. Тарасевича, П. Скотного та ін. (Тарасевич В. Н. Постиндустриализм постнеклассической науки // Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Л. Г. Мельника. –Сумы, 2005. – С.179.
• 3. Чешков М. А. Синергетика: за и против хаоса (заметки о науке эпохи глобальной смуты) / Чешков М. А. // Общественные науки и современность. –1999. – №6. – С. 138.
Сучасна структуризація економічної науки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії“ на сторінці 1. Приємного читання.
